Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 201/3618/20
провадження № 61-15081св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Червинської М. Є.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Перша дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2021 року у складі судді Наумової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня
2021 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлення права на спадкування за законом та зміну черговості одержання права на спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яким позивач познайомилася у 2004 році, проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2005 року і до дня його смерті. Вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та всі ознаки сім`ї. На момент знайомства з ОСОБА_4 у червні 2004 році позивач знаходилась у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, але фактично була розлучена з ним. У серпні 2006 року позивач та ОСОБА_4 переїхали з м. Запорожжя до м. Дніпра до квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці)
ОСОБА_4 і ОСОБА_6 . Свою Ѕ частку ОСОБА_4 набув у спадщину від батька. У вказаній квартирі вони проживали однією сім`єю і проживають з сином там станом на день подання позову, позивач сплачує досі за комунальні послуги.
У 2007 року у ОСОБА_4 стався інфаркт міокарда. З 23 листопада
2007 року по 12 грудня 2007 року він лікувався стаціонарно у інфарктному відділенні. Після цього у ОСОБА_4 почалися серйозні проблеми зі здоров`ям, він постійно проходив медичні обстеження, лікувався стаціонарно і амбулаторно, переніс ряд операцій і потребував стороннього догляду, що підтвердженого виписками з історій хвороб. ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_4 помер. Позивач з сином займалися організацією поховання. Через тяжкі хвороби ОСОБА_4 знаходився у безпорадному стані і потребував стороннього догляду, матеріального забезпечення, оскільки фактично був непрацездатним через тяжкий стан здоров`я. Такий догляд і забезпечення до самої смерті, його поховання, здійснювали виключно позивач з сином.
Право на спадщину за законом має дочка померлого від першого шлюбу -
ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - " ОСОБА_7"), яка за життя батька ОСОБА_4 майже не спілкувалася з ним, у тому числі і коли він хворів.
З урахуванням наведеного просила суд:
встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з серпня 2006 року по день смерті ОСОБА_4 -
ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
змінити черговість спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, надавши позивачу право на спадкування після померлого ОСОБА_4 разом із спадкоємцями першої черги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого
2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1
і ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 26 травня 2009 року і по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі
№ 522/1252/14-ц (провадження N 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження N 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження N 61-3852св19), згідно частини другої статті 114 СК України вважається, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з 03 лютого 1989 року і до 25 травня 2009 року, а з 26 травня 2009 року шлюб вважається припиненим. Таким чином, позовна вимога щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з серпня 2006 року до 25 травня 2009 року суперечить вимогам статті 25 СК України, оскільки попередній шлюб ОСОБА_1 і ОСОБА_5 припинений згідно із рішенням суду з 26 травня 2009 року. Тому позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з серпня 2006 року до 25 травня
2009 року не підлягають задоволенню.
Суд вважав, що позивачем доведений належними і допустимими доказами факт проживання разом зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, з 26 травня 2009 року і до дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_8 не спростувала того, що ОСОБА_1 і її батько ОСОБА_4 проживали однією сім`єю.
З урахуванням викладеного, підлягають задоволенню вимоги в частині установлення факту її проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу у період з 26 травня 2009 року і до дня смерті спадкодавця ОСОБА_4 - до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Позивач пред`явила позов про встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 з метою зміни черговості права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги. Однак визнання такого факту надасть позивачу право на визнання її спадкоємцем лише четвертої черги з метою захисту права на спадкування майна померлого ОСОБА_4 . З позову, пояснень сторін і показань свідків судом під час розгляду справи не установлено, що позивач протягом тривалого часу матеріально забезпечувала спадкодавця ОСОБА_4 . Докази того, що позивач витрачала особисті кошти на потреби спадкодавця і він потребував цього у справі відсутні.
В силу стану здоров`я, двічі перенесених інфарктів і ряду перенесених операцій ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги у період перебуванні лікарні і реабілітаційний період, що підтверджено медичними документами і також показаннями свідка ОСОБА_9 . Однак виписки з історій хвороб не підтверджують безпорадний стан ОСОБА_4, оскільки він пересувався за допомогою ходунків лише у 2014, 2015 і у 2019 роках після операцій. Тому його стан протягом 2009-2019 років не можна характеризувати як "безпорадний".
Досліджені судом докази свідчать про недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, оскільки нею не надано суду доказів одночасного настання обставин, зазначених у частині другій статті 1259 ЦК України, а саме: а) позивач протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві; б) спадкодавець ОСОБА_4 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. З огляду на викладене, вимоги позивача про зміну черговості права на спадкування після померлого ОСОБА_4 із наданням права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2021 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що враховуючи наявні у матеріалах докази не можна зробити висновок, що ОСОБА_4 перебував на утриманні у позивача. Докази того, що позивач витрачала лише особисті кошти на потреби спадкодавця і він потребував цього у справі відсутні.
Колегія суддів враховує той факт, що в силу стану здоров`я, двічі перенесених інфарктів і ряду перенесених операцій ОСОБА_4 потребував сторонньої допомоги у період перебування у лікарні і реабілітаційний період, що підтверджено медичними документами, а також показами свідка
ОСОБА_9 . Однак аналізуючи медичні документи у сукупності із показаннями свідків та доданими до позову фотографіями, колегія суддів погодилася із висновком суду першої інстанції, що стан ОСОБА_4 протягом 2009 - 2019 років не можна вважати безпорадним.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач тривалий час опікувалась спадкодавцем та надавала допомогу, не може бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування в розумінні частини другої статті 1259 ЦК України, без установлення сукупності усіх юридичних фактів, обумовлених даною нормою. Позивачем не доведено наявність юридичних фактів у їх сукупності відповідно до статті 1259 ЦК України, що є її процесуальним обов`язком у силу статті 12, 81 ЦПК України. Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 266/2391/16.
Тому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про зміну черговості права на спадкування після померлого ОСОБА_4, із наданням права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги, задоволенню не підлягають.
Аргументи учасників справи
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила судові рішення в частині встановлення права на спадкування за законом та зміну черговості одержання права на спадкування скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що встановлені судом першої інстанції обставини чітко вказують на те, що у ОСОБА_4 були проблеми із здоров`ям, внаслідок яких він не міг працювати, доказів отримання ним доходів не має, а є лише посилання на те, що вони разом з позивачем створили свій Ютуб -канал, робили відеоматеріали з допомогою сина ОСОБА_1, разом їздили відпочивати, але водночас це були робочі поїздки, на яких вони робили відео. Але суд не врахував того, що для цього потрібні були так звані робочі туристичні поїздки. Їх було зовсім мало. Що в свою чергу вказує на мізерність зароблених таким чином коштів. Доказів їх розміру не має, їх просто не існує. В суді апеляційної інстанції вказані обставини не спростовано.
Судами не оцінено докази того, що саме вона тривалий час, починаючи з 2007 року (коли у ОСОБА_4 стався перший інфаркт) і в подальшому піклувалася ним, надавала фактичні послуги в післяопераційні періоди, коли ОСОБА_4 був в безпорадному стані, тобто не міг сам себе обслуговувати, а також тривалість часу надання такої допомоги з урахуванням двох інфарктів міокарда, операції на серці, операцій на колінах (суглобах), внаслідок чого останній не міг самостійно забезпечувати умови свого життя, потребував стороннього догляду, допомоги і піклування. Суди не встановили хто саме піклувався про стан здоров`я спадкодавця, який потребував стороннього догляду, допомоги, починаючи з 2007 року по день його смерті у грудні 2019 року. Суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1259 ЦК України у подібних правовідносинах, які містяться у постановах: від 18 червня 2020 року у справі №565/1046/16-ц, (провадження
№ 61-35423св18); від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св19); від 21 листопада 2018 року № 641/13649/14-ц, (провадження № 61-10705св18); від 24 червня 2020 року № 127/9778/17 (провадження
№ 61-3706св19),
Відповідачами у справі щодо зміни черговості одержання права на спадкування є всі спадкоємці за законом, які мають пріоритет у спадкуванні по відношенню до позивача. Отже, залучення ОСОБА_3 до участі у справі як третьої особи є порушенням норм цивільного процесуального права. У підготовчому засіданні помилково залучено ОСОБА_3 як третю особу замість залучення її до участі у справі як співвідповідача. А тому вказані порушення норм процесуального права є підставою для скасування судових рішень з передачею справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 554/4064/17-ц.