ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 921/298/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Александрова В. В. (адвокат),
відповідача-1 - Калиняка С. В. (в порядку самопредставництва),
відповідача-2 - Омелянчука О. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 (головуючий - Козир Т. П., судді Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) у справі
за позовом Бережанського колективного підприємства по веденню лісового господарства
до: 1) Тернопільської обласної державної адміністрації,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка"
про визнання недійсним та скасування розпорядження.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2020 року Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства (далі - Бережанське КПЛГ, Підприємство, позивач) звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом (у редакції заяви від 12.08.2020 про уточнення позовних вимог) до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Тернопільська ОДА, Облдержадміністрація, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" (далі - ТОВ "Галицька будівельна кераміка", ТОВ "ГБК", Товариство, відповідач-2) про визнання недійсним та скасування розпорядження Тернопільської ОДА від 30.04.2020 № 257/01.02-01 "Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька будівельна кераміка" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бережанської міської ради" (далі - розпорядження № 257/01.02-01, оспорюване розпорядження), з посиланням на положення статей 104, 108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 92, 116, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Позовна заява обґрунтовується тим, що Підприємство є правонаступником Бережанського міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства (далі - Бережанське МПЛГ), якому згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002145 від 20.03.1998 (далі - Держакт № 002145) було надано земельну ділянку площею 182,80 га, тоді як на порушення норм статті 141 ЗК України Облдержадміністрація оспорюваним розпорядженням припинила право постійного користування Підприємства цією земельною ділянкою та надала Товариству дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду частини земельної ділянки орієнтовною площею 52 га.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.05.2020 (суддя Гирила І. М.) позовну заяву Бережанського КПЛГ від 14.05.2020 (вх. № 350) передано до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю на підставі статей 30, 31 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 (суддя Ломака В. С.) позов задоволено.
Рішення аргументоване обґрунтованістю позовних вимог з огляду на те, що Бережанське КПЛГ є правонаступником Бережанського МПЛГ у зв`язку з перетворенням останнього та має право постійного користування земельною ділянкою площею 182,80 га (далі - спірна земельна ділянка) на підставі Держакта № 002145, виданого правопопереднику позивача, тому розпорядження № 257/01.02-01 порушує права на Підприємства користування спірною земельною ділянкою, не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним і скасуванню
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова мотивована посиланням на положення статті 37 Цивільного кодексу УРСР, чинного до 31.12.2003 (далі - ЦК УРСР), статей 15, 16, 21 ЦК України, статей 3, 7, 22, 23 ЗК України (в редакції від 18.12.1990), статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного до 31.12.2003), пунктів 6, 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (в редакції, чинній станом на дату створення позивача), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (далі - Положення № 118), статей 74, 77, 86, 236, 269, 277 ГПК України, застосовуючи які апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами переходу до Бережанського КПЛГ усіх прав та обов`язків Бережанського МПЛГ у порядку правонаступництва, в тому числі стосовно права на користування спірною земельною ділянкою, оскільки, з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19: 1) відповідно до пункту 1 розділу 7 Статуту Бережанського МПЛГ рішення про його реорганізацію в Бережанське КПЛГ мало прийматися уповноваженим органом, а саме зборами уповноважених господарств-учасників, які, серед іншого, були визначені в пункті 2 цього статуту (20 селянських спілок Бережанського району), а не Радою господарств-учасників, яка згідно зі Статутом є окремим органом управління; 2) матеріали справи не містять відповідного рішення зборів уповноважених господарств-учасників, натомість позивач надав протоколи зборів трудового колективу Бережанського МПЛГ, установчий договір і статут Бережанського КПЛГ, з яких вбачається досягнення 44 фізичними особами домовленості створити Підприємство, як наслідок, Бережанське КПЛГ було створене не як правонаступник Бережанського МПЛГ, а як об`єднання громадян - працівників Бережанського МПЛГ шляхом об`єднання їх майна для підприємницької діяльності, тобто позивач є новоствореною юридичною особою; 3) при цьому навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію Бережанського МПЛГ шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні учасники Бережанського МПЛГ автоматично повинні були би стати учасниками цієї юридичної особи, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників; 4) саме по собі посилання в Статуті Бережанського КПЛГ на те, що Підприємство є правонаступником Бережанського МПЛГ, не може вважатися належним і допустимим доказом на підтвердження правонаступництва, оскільки статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону; 5) ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва, в зв`язку з чим судом не взято до уваги аргументи позивача про тотожність ідентифікаційного коду Бережанське МПЛГ (21142262) і Бережанського КПЛГ (21142262).
Відхиляючи доводи позивача про те, що він є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, апеляційний суд зазначив, що Підприємство не позбавлене права вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Бережанське КПЛГ звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи, що: 1) під час ухвалення постанови апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норм статті 37 ЦК УРСР, пункту 3 частини 1 статті 27 ЗК України (в редакції від 18.12.1990), підпункту "в" частини 1 статті 141 чинного ЗК України, статті 6 і частини 4 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), статті 8 Закону України від 07.02.1991 № 698-ІІ "Про підприємництво" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пункту 5 Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.1993 № 538 (далі - Положення № 538), пунктів 4, 15 Положення № 118, пункту 15 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1994 № 276 (далі - Положення № 276), викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2018 у справі № 911/2726/17, від 02.04.2019 у справі № 921/710/17-г/6, від 15.11.2021 у справі № 906/620/19;
2) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права в подібних правовідносинах, а саме положень статті 37 ЦК УРСР, пункту 3 частини 1 статті 27 ЗК України (в редакції від 18.12.1990), підпункту "в" частини 1 статті 141 чинного ЗК України, статті 6 і частини 4 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), статті 8 Закону України від 07.02.1991 № 698-ХІІ "Про підприємництво" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пункту 5 Положення № 538, пунктів 4, 15 Положення № 118, пункту 15 Положення № 276;
3) Рада господарств-учасників Бережанського МПЛГ мала право розпоряджатися майном і майновими правами Бережанського МПЛГ, передавши його як цілісний майновий комплекс із усіма майновими правами, в тому числі й правом постійного користування земельною ділянкою позивачу як перереєстрованому (перетвореному) підприємству;
4) підпункт "в" частини 1 статті 141 чинного ЗК України стосується припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, до яких ані позивач (колективне підприємство), ані його правопопередник (кооперативне підприємство) не відносяться.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Тернопільська обласна військова адміністрація (далі - Тернопільська ОВА) у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
26.09.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Галицька будівельна кераміка" про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України, яке (клопотання) аргументоване тим, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження після відкриття касаційного провадження, оскільки правовідносини в зазначених позивачем справах не є подібними до спірних правовідносин у цій справі з огляду на різні предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин та принципово відмінну сферу їх правове регулювання, що свідчить про нерелевантність висновків, викладених у вказаних скаржником постановах.
05.10.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання Тернопільської ОВА про закриття касаційного провадження, яке (клопотання) аргументоване неналежним обґрунтуванням скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Бережанського КПЛГ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 921/298/20 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 27.09.2022.
Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.09.2022 і від 11.10.2022 розгляд касаційної скарги Бережанського КПЛГ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 921/298/20 відкладено на 11.10.2022 та на 18.10.2022 відповідно.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Рішенням зборів уповноважених колгоспу ім. Б. Хмельницького від 08.02.1986 № 1 було передано з балансу колгоспу на баланс Бережанського МПЛГ господарські будівлі по бригаді № 5 в с. Лісники і за актом від 04.04.1986 ці будівлі (телятники, корівники, пилорами, зерносклад, пилорама, тощо) було передано вказаному підприємству.
Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії В № 058803 від 1989 року Міжколгоспному підприємству по веденню лісового господарства с. Лісники Бережанського району передано у безстрокове і безоплатне користування 314 га землі для ведення лісового господарства.
10. На підставі розпорядження Бережанської районної державної адміністрації від 23.12.1993 № 381 було створено Бережанське МПЛГ.
Вказаним розпорядженням затверджено Статут цього підприємства, згідно з пунктом 1 якого підприємство є кооперативним підприємством, створеним на добровільних засадах 18-ма господарствами Бережанського району, перелік яких визначено в пункті 3 цього ж Статуту, для правильної організації та ведення лісового господарства.
Зазначеному підприємству присвоєно ідентифікаційний код 21142262, що підтверджується свідоцтвом від 22.07.1994, виданим Бережанською районною радою.
11. Згідно з пунктом 3 рішення Бережанської міської ради від 22.04.1997 № 242 Бережанському МПЛГ надано у постійне користування земельну ділянку площею 182,8 га для створення розсадника лісових культур і ведення підсобного господарства, з дотриманням умов Закону України "Про надра" на ділянках гірничого відводу заводу "Керамік" і заводоуправління будматеріалів.
Пунктом 4 цього ж рішення Бережанському МПЛГ дозволено виготовити державний акт на право користування земельною ділянкою.
На підставі вказаного рішення 20.03.1998 Бережанському МПЛГ видано Держакт № 002145, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.
12. Рішенням зборів уповноважених представників господарств-учасників Бережанського МПЛГ, яке оформлено протоколом № 6 від 21.03.1998, затверджено нову редакцію Статуту, згідно з пунктом 1 якого це підприємство створене на основі дольової участі 20 селянських спілок Бережанського району, перелік яких визначений пункті 2 цього ж статуту.
Пунктом 6 Статуту Бережанського МПЛГ визначено, що воно набуває нових прав та обов`язків з дня перереєстрації Статуту Бережанською райдержадміністрацією (далі - Бережанська РДА) (дата реєстрації - 26.03.1998).
Згідно з пунктом 1 розділу V Статуту Бережанського МПЛГ (в редакції від 21.03.1998) управління міжгосподарського підприємства здійснюється зборами уповноважених представників господарств-учасників та Радою міжгосподарських підприємств, яка обирається зборами уповноважених представників строком на 5 років.
Пунктом 1 розділу VII Статуту Бережанського МПЛГ (в редакції від 21.03.1998) передбачено, що реорганізація і припинення діяльності міжгосподарського підприємства по веденню лісового господарства проводиться відповідно до діючого законодавства за рішенням зборів уповноважених господарств-учасників або в іншому порядку згідно чинного законодавства.
13. Пунктами 5- 6 рішення Ради господарств-учасників Бережанського МПЛГ від 25.05.1999 № 1 передбачено: рекомендувати управлінню АПК реорганізувати МПЛГ в колективне сільськогосподарське підприємство та передати колективу МПЛГ належне господарствам-засновникам майно (п. 5); рекомендувати правлінню КСГП пункт 5 цього рішення на розгляд зборів уповноважених членів КСГП (п. 6).
27.05.1999 збори трудового колективу та профспілкового комітету Бережанського МПЛГ (всього членів колективу - 44 чол., присутні 36) вирішили затвердити Статут в цілому та провести розпаювання землі та майна між членами МПЛГ (протокол № 7) та звернулися до Бережанської РДА із заявою про перереєстрацію Статуту в зв`язку з цим рішенням зборів колективу.
07.06.1999 загальні збори працівників Бережанського МПЛГ вирішили просити Бережанську міську раду народних депутатів провести роботи з передачі земель МПЛГ у колективну власність (протокол № 7).
Матеріали справи містять Установчий договір від 07.06.1999, згідно з яким 44 фізичні особи домовилися створити Бережанське КПЛГ.
У пунктах 5 і 17 Установчого договору від 07.06.1999 зазначено, що Підприємство є правонаступником реорганізованого МПЛГ у частині непогашених боргових зобов`язань. Частки всіх членів-учасників є рівними і складають 4004 грн або 2,3 % статутного фонду.
07.06.1999 Бережанська РДА видала свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - Бережанського КПЛГ з ідентифікаційним кодом 21142262 .
У виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДРПОУ) серії ААА № 469033 щодо Бережанського КПЛГ зазначено дату та номер запису - 07.06.1999; 1 647 120 0000 000517.
14. Рішенням зборів членів Бережанського КПЛГ, оформленим протоколом № 9 від 25.10.1999, внесено зміни до Статуту позивача та доповнено його пункт 1.8 інформацією про те, що Підприємство є правонаступником Бережанського МПЛГ, зареєстрованого 23.12.1993 за № 581. Вказані зміни до Статуту Бережанського КПЛГ зареєстровано Бережанською РДА 06.12.1999 за № 64-130.
З довідки № 22-18 з ЄДРПОУ вбачається, що датою реєстрації (перереєстрації) Бережанського КПЛГ (ідентифікаційний код 21142262) є 06.12.1999 (рішення № 64-130).
15. Рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради від 13.12.2019 розглянуто клопотання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо видачі нових свідоцтв про право власності на майновий пай члена Бережанського КПЛГ та видано відповідні свідоцтва про право власності на майновий пай (майнові сертифікати).
16. Згідно з довідкою державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель станом на 01.01.2016 землекористувачем земельної ділянки площею 181,2 га є "Міжгосподарське під-во по веденню ліс.госп-ва м. Бережани".
На спірній земельній ділянці знаходяться належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомості (комплекс нежитлових будівель і споруд загальною площею 3322,4 м2), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягу № 22840023 з Реєстру прав власності на нерухоме майно та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.11.2008 № 1120.
17. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (без дати та номера) відмовлено ТОВ "Галицька будівельна кераміка" в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з посиланням на те, що земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб на підставі Держакта № 002145.
Листом Тернопільської ОДА від 27.12.2019 відмовлено у клопотанні ТОВ "ГБК" щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою з посиланням на те, що земельна ділянка перебуває в постійному користуванні Бережанського КПЛГ.
Проте, в процесі розгляду справи Облдержадміністрація заявила, що у вказаному листі помилково зазначено Бережанське КПЛГ як постійний землекористувач.
18. 07.02.2020 Товариство звернулося до Тернопільської ОДА з клопотанням про надання дозволу на розробку відведення двох земельних ділянок (площами 28,31 га та 30,18 га), посилаючись на отриманий спецдозвіл на користування надрами від 06.02.2019 строком на 20 років, рішення та акт про надання гірничого відводу.
30.04.2020 голова Тернопільської ОДА видав розпорядження № 257/01.02-01, яким передбачено:
- припинити право постійного користування Бережанського МПЛГ земельною ділянкою площею 182,8 га на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту згідно з Держактом № 002145 та перевести зазначену земельну ділянку до земель запасу державної власності;
- надати ТОВ "Галицька будівельна кераміка" дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 52,0000 га в оренду до 07.02.2039 (на строк дії спеціального дозволу на користування надрами) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами за рахунок земель запасу на території Бережанської міської ради Тернопільської області за межами населеного пункту.
Приписами Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 16.05.2020 та від 05.06.2020 встановлено самовільне зайняття несформованої земельної ділянки площею 65 га для ведення сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту та приписано Бережанському КПЛГ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Головним Управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 06.07.2020, не виявлено порушень вимог земельного законодавства розпорядженням № 257/01.02-01.
Також Головним Управлінням Національної поліції України в Тернопільській області було проведено перевірку та встановлено законність спірного розпорядження.
19. У витягах з ЄДРПОУ щодо Бережанського КПЛГ, сформованих 20.03.2020 та 26.06.2020, відсутні відомості в розділі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа".
Також згідно з витягом з ЄДРПОУ, сформованим 20.03.2020, в ЄДРПОУ відсутні записи щодо юридичної особи "Державне підприємство "Бережанське міжгосподарське підприємство по веденню лісового господарства".
Листом від 14.07.2020 № 03.2-11/1549-20 Головне управління статистики у Тернопільській області повідомило позивачу інформацію про історію перереєстрації Бережанського КПЛГ (ідентифікаційний код 21142262), зокрема, що Бережанське МПЛГ було перереєстроване у Бережанське КПЛГ, вказані юридичні особи мають однакову адресу місцезнаходження, види економічної діяльності тощо.
Крім того, позивач надав лист Козівського управління Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області від 13.08.2020 № 581/10-2/19-00-51, яким повідомлено, що станом на 13.08.2020 у Бережанського КПЛГ немає заборгованості з податків, зборів, платежів, які контролюються Козівським управлінням Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області, та долучено квитанції про сплату земельного податку в лютому, березні та липні 2020 року.
Позиція Верховного Суду
20. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
21. В основу оскаржуваної постанови покладено висновок апеляційного суду про відсутність порушення оспорюваним розпорядженням прав позивача на землю, що зумовлено недоведеністю належними та допустимими доказами правонаступництва Бережанського КПЛГ щодо Бережанського МПЛГ, у тому числі стосовно права на користування спірною земельною ділянкою, оскільки з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, відповідно до пункту 1 розділу 7 Статуту Бережанського МПЛГ рішення про його реорганізацію в Бережанське КПЛГ мало прийматися уповноваженим органом, а саме зборами уповноважених господарств-учасників, які, серед іншого, були визначені в пункті 2 цього статуту (20 селянських спілок Бережанського району), а не Радою господарств-учасників, яка згідно зі вказаним Статутом є окремим органом управління. Натомість матеріали справи не містять відповідного рішення зборів уповноважених господарств-учасників, а надані позивачем протоколи зборів трудового колективу Бережанського МПЛГ, установчий договір і статут Бережанського КПЛГ, з яких вбачається досягнення 44 фізичними особами домовленості створити Підприємство, свідчать, що Бережанське КПЛГ було створене не як правонаступник Бережанського МПЛГ, а як об`єднання громадян - працівників Бережанського МПЛГ шляхом об`єднання їх майна для підприємницької діяльності, тобто позивач є новоствореною юридичною особою.