ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 185/5413/16
провадження № 51- 898км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6.,
суддів ОСОБА_7., ОСОБА_8.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9.,
прокурора ОСОБА_10.
та в режимі відеоконференції:
виправданого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_11.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 22 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370000252, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
котрого визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 30 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2
ст. 115КК, і виправдано через недоведеність вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.
Цим же вироком вирішено питання щодо речового доказу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
01 лютого 2016 року о 06.20 год ОСОБА_1, будучи обізнаним про те, що першого числа кожного місяця директор ТОВ "Самойл-агро" - ОСОБА_2 возить грошові кошти для виплати заробітної плати працівникам цього підприємства на своєму автомобілі марки "Хонда Акорд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з м. Дніпропетровська до с. Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області та проїжджає по автомобільному мосту, розташованому між с. Богданівка та с. Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою скоєння розбійного нападу на ОСОБА_2 та протиправного вилучення чужого майна, а саме грошових коштів в сумі 60 000 грн, що знаходились у його автомобілі марки "Хонда Акорд", прибув на автомобілі марки "Део Сенс", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 в район автомобільного мосту між с. Нова Дача та с. Богданівка, заздалегідь взявши з собою невстановлену слідством мисливську рушницю.
01 лютого 2016 року о 06.50 год ОСОБА_1, перегородивши проїзну частину цеглинами, знаходячись на лівому узбіччі вищевказаного автомобільного мосту у напрямку руху до с. Нова Дача, діючи умисно, будучи зацікавленим у можливості заволодіння грошовими коштами, що перебувають у володінні ОСОБА_2, та незаконному збагаченні за рахунок грошових коштів, які йому не належать, скоїв розбійний напад на ОСОБА_2, застосувавши при цьому мисливську рушницю (модель та марка якої слідством не встановлена).
При нападі ОСОБА_1 здійснив один прицільний постріл з невстановленої мисливської рушниці, зарядженої патронами з картеччю, у передні ліві двері автомобіля марки "Хонда Акорд" під керуванням ОСОБА_2, який рухався через автомобільний міст у напрямку с. Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області. Однак заволодіти грошовими коштами ОСОБА_1 не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_2 на своєму пошкодженому автомобілі, усвідомлюючи реальну загрозу його життю, продовжив рух у напрямку с. Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області.
Крім того, ОСОБА_1 після скоєння розбійного нападу відносно ОСОБА_2, не досягнувши своєї мети щодо заволодіння грошовими коштами в сумі 60 000 грн, 01 лютого 2016 року о 06.50 годині, знаходячись з лівої сторони автомобільного мосту між с. Нова Дача та с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, маючи злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_2 із корисливих мотивів, здійснив один прицільний постріл із невстановленої мисливської рушниці, зарядженою патронами з картеччю, у передні ліві двері автомобіля марки "Хонда Акорд" під керуванням ОСОБА_2, який рухався через автомобільний міст у напрямку с. Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області.
Проте ОСОБА_1, виконавши усі дії, які вважав за необхідне для вчинення вбивства ОСОБА_2, не зміг довести злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки не досяг своєї мети щодо вбивства потерпілого у зв`язку з тим, що постріл, який він здійснив із невстановленої мисливської рушниці, тільки пошкодив автомобіль ОСОБА_2 . При цьому потерпілий не постраждав та, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю, продовжив рух на автомобілі у напрямку с. Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області.
Зазначені умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що всупереч вимогам статей 22, 23, 84, 87, 91, 94, 370, 372, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційним судом не додержано принципів змагальності, безпосередності дослідження доказів, не наведено всебічного, повного і об`єктивного аналізу та оцінки всіх доказів, не зазначено належних і достатніх мотивів прийнятого рішення. На думку прокурора, апеляційний суд вибірково оцінив докази, дав неправильне тлумачення положень статей 208, 234, 237 КПК та обґрунтував свої висновки про наявність підстав для виправдання ОСОБА_1 лише на припущеннях, а не на належних, допустимих і достовірних доказах. Посилається на порушення права на справедливий суд та приписів п. 16 ст. 7 КПК, зазначаючи, що апеляційним судом не здійснено повторне дослідження доказів, хоча прокурором було заявлено таке клопотання. Крім того, вважає, що апеляційний суд визнав недопустимими доказами показання свідків, які безпосередньо не допитував, а отже, не мав повноважень переоцінити їх у інший спосіб, ніж суд першої інстанції. Зазначає, що апеляційний суд, погодившись з рішенням місцевого суду про визнання ряду доказів недопустимими, поза увагою залишив те, що вирок не містить посилання на обставини, які необхідно встановити відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Сингаївська А.О. вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Виправданий ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_11. заперечували щодо задоволення касаційної скарги та просили ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_10., виправданого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_11., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Доводи касаційної скарги прокурора про істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Як зазначено у ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Також згідно з положеннями ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
У мотивувальній частині ухвали мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою (статі 372, 419 КПК).
Вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції визнав частину доказів недопустимими і неналежними та зазначив, що під час судового розгляду не встановлено поза розумним сумнівом, що вказані злочини було вчинено саме ОСОБА_1 .
На вирок суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Просив вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати його винуватим у пред`явленому обвинуваченні.
Вважав рішення про виправдання ОСОБА_1 незаконним і необґрунтованим. На думку прокурора, суд надав суперечливу оцінку дослідженим доказам, не навів обґрунтованих мотивів, з яких визнав деякі докази обвинувачення недопустимими, зокрема, протокол огляду місця події від 01 лютого 2016 року, а саме огляду предметів, добровільно виданих потерпілим.
Також прокурор подав до апеляційного суду відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК клопотання про повторне дослідження письмових доказів та допит свідка ОСОБА_3 .
Зокрема, прокурор просив повторно дослідити протокол огляду місця події
від 01 лютого 2016 року з фототаблицею, згідно з яким було оглянуто добровільно видані потерпілим ОСОБА_2 три предмети: два патрони та гільзу; протоколи обшуку від 13 лютого 2016 року з відеозаписами цієї слідчої (розшукової) дії, проведеної у домоволодінні і прилеглих господарських спорудах за місцем мешкання свідка ОСОБА_3, а також автомобіля, що йому належить; протокол проведення слідчого експерименту від 15 лютого 2016 року за участю свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та DVD-диск із відеозаписом його проведення; журнал судового засідання від 18 лютого 2016 року про розгляд клопотання прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області про проведення допиту свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні.
Як убачається із журналу судового засідання від 22 листопада 2021 року та аудіозапису цього судового засідання, апеляційний суд розглянув це клопотання прокурора та відмовив у його задоволенні, зазначивши, що суд першої інстанції у відповідності до вимог КПК дослідив і надав оцінку доказам у кримінальному провадженні.