Постанова
Іменем України
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 562/1558/21
провадження № 51-5440км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 березня 2022 року в кримінальному провадженні № 12021181130000087 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Здолбунівського районного суду Волинської області від
29 вересня 2021 року ОСОБА_1 засуджено ч. 2 ст. 156 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю у сфері освіти та позашкільного виховання дітей на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1
ст. 76 цього Кодексу.
2. Оскарженою ухвалою Волинського апеляційного суду від 15 березня
2022 року зазначений вирок залишено без змін.
3. Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він у період часу з кінця січня 2021 року до середини лютого 2021 року, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлені, вчинив розпусні дії щодо малолітньої ОСОБА_2 .
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням безпідставним. Вказує на те, що суд не врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, безпідставно послався як на обставину, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1, на його щире каяття та при цьому не врахував дані, які характеризують його особу, зокрема його посередню характеристику та той факт, що він вчинив злочин проти статевої свободи та статевої недоторканності стосовно малолітньої особи, працюючи з дітьми, що вимагало від нього володіння високими моральними якостями, не відшкодував завдану внаслідок злочину шкоду. Також, за твердженням прокурора, поза увагою суду залишилася думка потерпілих, які просили призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, та інформація органу пробації про те, що останній підлягає ізоляції від суспільства. Прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить докладних мотивів прийнятого рішення, якими він керувався, відхиляючи апеляційну скаргу сторони обвинувачення.
Позиції інших учасників судового провадження
5. На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення захисника ОСОБА_8
6. Від представника малолітньої потерпілої - адвоката ОСОБА_9 надійшов лист на підтримку касаційної скарги прокурора.
7. У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор просив касаційну скаргу задовольнити.
8. Захисник ОСОБА_8 та засуджений ОСОБА_1 просили касаційну скаргу відхилити.
Мотиви Суду
9. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
10. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
12. Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КК України у касаційній скарзі не заперечуються.
13. Стосовно наведених у касаційній скарзі доводів про безпідставне застосування судом ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
14. Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання воно має ґрунтуватися, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.