ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 728/1614/17
провадження № 51-6169км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_11,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_11, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року, постановлену в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270070000276, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не має судимостей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 122 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 368 КК - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 122 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин, будучи директором Бахмацького комунального виробничого підприємства "Комунальник" (далі - КВП "Комунальник") одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК, за таких обставин.
Наприкінці травня 2017 року, більш точної дати не встановлено, до ОСОБА_1 звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Стародавнє Полісся" (далі ТОВ "Стародавнє Полісся") ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір про спільну діяльність підприємств, предметом якого є переробка та сортування твердих побутових відходів на території Бахмацького полігону твердих побутових відходів.
06 липня 2017 року приблизно о 16:06 ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті розташованому на першому поверсі будівлі КВП "Комунальник" (вул. Південна, 48 м. Бахмач Чернігівська область), реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище для особистого незаконного збагачення, підписав договір про спільну діяльність підприємств з ТОВ "Стародавнє Полісся", скріпивши його печаткою КВП "Комунальник" за що отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 10 000 грн.
Крім того, 30 квітня 2020 року приблизно о 14:00 ОСОБА_1, перебуваючи поблизу філії "Бахмацький елеватор" ТОВ "Агродмитрівське" у м. Бахмач, що розташований на вул. Данківський Шлях, 56, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин завдав один удар ногою в спину ОСОБА_3, від чого останній втратив рівновагу і впав на землю. Далі ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 перебуває в положенні лежачи на спині, продовжив наносити удари руками в обличчя та тулуб, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я, понад 21 день.
Крім того, орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_1 у проханні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого йому службового становища.
Так, наприкінці травня 2017 року, приблизно о 11:00, ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, використовуючи своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи на вул. Чернігівській у м. Бахмач Чернігівської області, висловив ОСОБА_2 прохання надати йому особисто гроші у сумі 10 000 грн за підписання договору про спільну діяльність підприємств .
Надалі 20 червня 2017 року о 11:11, ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Чернігівській у м. Бахмач Чернігівської області, під час зустрічі з ОСОБА_2 підтвердив свій намір отримати неправомірну вигоду у виді грошей у сумі 10 000 грн за підписання вищевказаного договору.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 29 листопада 2021 року задовольнив частково апеляційні скарги захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які діють в інтересах ОСОБА_1, скасував вирок районного суду в частині засудження останнього за ч. 1 ст. 122 КК та закрив кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 368 КК до покарання призначеного судом першої інстанції покарання.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_11, не оскаржуючи рішення апеляційного суду в частині закриття щодо його підзахисного кримінального провадження за ч. 1 ст. 122 КК, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів захисника зводиться до вказівок на те, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, обмежившись формальними твердженнями про законність вироку місцевого суду, всупереч вимогам ст. 419 КПК належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони захисту та не дав на них вичерпних відповідей.
Зокрема, апеляційний суд не звернув уваги на показання свідка ОСОБА_4, який є директором ТОВ "Стародавнє Полісся", і яке має ознаки фіктивності, про те, що йому нічого не відомо про діяльність цього підприємства, укладання договору з КВП "Комунальник", а також про те, що грошей ОСОБА_2 для передачі їх ОСОБА_1 він не надавав.
Також, суд не надав оцінки доводам сторони захисту про те, що з боку правоохоронних органів мала місце провокація до вчинення злочину, що не встановлено походження грошей, які передавалися ОСОБА_2 під наглядом працівників правоохоронних органів з метою провокації, що сторона обвинувачення під час розгляду кримінального провадження не забезпечила явку свідка ОСОБА_2 для його допиту.
Крім того, на думку захисника, апеляційний суд не надав оцінки доказам на предмет їх достатності для підтвердження висунутого його підзахисному обвинувачення за ч. 1 ст. 368 КК.
На переконання захисника апеляційний суд ретельно не перевірив чи дотримався місцевий суд вимог ст. 91 КПК щодо з`ясування обставин, які належать до предмету доказування за ч. 1 ст. 368 КК. Зокрема, що не встановлено коли у засудженого виник умисел на отримання неправомірної вигоди.
З оглядну на викладене, захисник вважає, що апеляційний суд необґрунтовано залишив без змін вирок місцевого суду в частині засудження його підзахисного за ч. 1 ст. 368 КК.
Заперечень на касаційну скаргу сторони захисту до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу сторони захисту, просили її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі.
Прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі захисника доводів, заперечив проти її задоволення, просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки апеляційного суду щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині захисник не оскаржує.
Згідно ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі собою можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду судом апеляційної інстанції (статті 409, 410 КПК).
Підставами ж для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального і процесуального закону, а вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить із установлених фактичних обставин, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження, як про це ставить питання в касаційній скарзі захисник.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено ст. 419 КПК, в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При скасуванні чи зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено і в чому саме полягають ці порушення.