ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 447/340/19
провадження № 51-5480км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_19,
суддів ОСОБА_20 і ОСОБА_21,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_22,
прокурора ОСОБА_23,
засудженої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_24,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_25 і засудженої ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, якою залишено без змін вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні № 12018140360000354 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), такої, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі ? КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
2. Запобіжний захід у виді домашнього арешту продовжено до 11 грудня 2020 року.Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 9922,41 грн процесуальних витрат. Скасовано арешт майна, накладений за ухвалами слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 30 вересня і 01 жовтня 2018 року. Вирішено долю речових доказів.
3. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 13 жовтня 2020 року виправлено описки, допущені у вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року, а саме постановлено: другий абзац резолютивної частини після слів "до 11.12.2020" доповнити словами: "що полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 21:00 до 8:00 без дозволу слідчого, прокурора чи суду"; резолютивну частину вироку після другого абзацу доповнити третім абзацом такого змісту: "Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачена проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю".
4. Львівський апеляційний суд ухвалою від 21 вересня 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишив без змін.
5. Згідно з вироком 29 вересня 2018 року близько 23:00 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, який виник у неї зі співмешканцем ОСОБА_2 біля під`їзду будинку за місцем проживання засудженої на АДРЕСА_2, умисно з неприязні кухонним ножем, який з цією метою винесла із житла (квартири №24 ), завдала останньому одного удару в область грудної клітки зліва в ділянці восьмого міжребер`я по середній аксилярній лінії, чим заподіяла ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали
6. У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_25 і засуджена ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.
7. Скаржники наголошують на тому, що досудове слідство було проведено з істотними порушеннями норм КПК, однак суди першої та апеляційної інстанцій не звернули на це уваги та ухвалили незаконні рішення. На обґрунтування своїх вимог зазначають, що суд першої інстанції необґрунтовано усупереч положенням статей 88, 97 КПК послався на недопустимі докази, а саме на дані протоколів огляду місць подій, які містять неправдиві відомості та які складено з істотним порушенням вимог КПК, а також на показання потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, експерта ОСОБА_13, жоден із яких не був очевидцем інкримінованого ОСОБА_1 злочину і показання яких не доводять вини обвинуваченої, а також на речові докази, що не були відкриті стороною обвинувачення. Водночас суд першої інстанції не взяв до уваги і не відобразив у вироку показань свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які в судовому засіданні стверджували про складення процесуальних документів щодо слідчих дій, проведених за їхньою участю, без дотримання вимог кримінального процесуального закону.
8. Даючи власну оцінку події злочину, скаржники стверджують, що дії засудженої було спровоковано протиправною поведінкою потерпілого ОСОБА_2 і спрямовано на захист від його агресивних дій. ОСОБА_1 не мала умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, той сам неочікувано для засудженої наштрикнувся на ніж, коли завдавав останній ударів і шарпав її. А отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, не доведено поза розумним сумнівом.
9. Крім того, скаржники вказують, що суд безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, перебування її у стані алкогольного сп`яніння. Зазначають, що засуджена не перебувала в такому стані, в матеріалах кримінального провадження немає відповідної експертизи, призначеної і проведеної за передбаченими законом правилами.
10. Скаржники звертають також увагу на те, що в матеріалах справи відсутній звукозапис судового засідання від 15 квітня 2019 року.
11. До того ж захисник і засуджена вказують на те, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК не дослідив повторно обставин кримінального провадження, досліджених судом першої інстанції з порушеннями, та формально погодившись із викладеними у вироку висновками останнього щодо винуватості ОСОБА_1, належні й достатні мотиви і підстави такого рішення у своїй ухвалі не навів, чим порушив приписи статей 370, 372 КПК.
Позиції учасників судового провадження
15. Захисник - адвокат ОСОБА_24 і засуджена ОСОБА_1 у судовому засіданні суду касаційної інстанції підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити.
16. Прокурор ОСОБА_23 вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення щодо ОСОБА_1 - без змін.
Мотиви Суду
17. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
18. Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
19. Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
20. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
21. Згідно з ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у вироку, крім іншого, мають бути наведені докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Докази, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, достатньо викладено у вироку.
22. Визнавши ОСОБА_1 винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, суд першої інстанції дотримався вимог ст. 94 КПК та належним чином проаналізував показання самої засудженої, яка визнавала, що під час сварки із потерпілим біля під`їзду вона піднялася до квартири, взяла ніж, тримаючи який у руці, вийшла на вулицю, цим ножем ОСОБА_2 поранився, коли бив і шарпав її, показання потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, експерта ОСОБА_13,дані висновків експертиз, речові та письмові докази в провадженні, оцінивши їх точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
23. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд, перевіряючи вирок в апеляційному порядку з урахуванням приписів статей 404, 405 КПК, належним чином перевірив доводи, викладені в апеляційній скарзі, та дійшов обґрунтованого висновку про відповідність постановленого стосовно ОСОБА_1 вироку вимогам статей 370, 374 КПК.
24. Фактичні обставини кримінального провадження були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції під час провадженняза апеляційною скаргою захисника ОСОБА_25, доводи якої аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі. У ході провадження колегія суддів апеляційного суду допитала обвинувачену ОСОБА_1, заслухала доводи прокурора із запереченнями щодо допущених органом досудового слідства порушень КПК, на які вказувала сторона захисту, перевірила матеріали справи, провела судові дебати та надала обвинуваченій останнє слово. Погоджуючись із викладеними у вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 висновками і мотивами прийнятого ним рішення, апеляційний суд законно й обґрунтовано постановив залишити цей вирок без змін, із чим погоджується і колегія суддів касаційного суду. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
25. Так, на спростування доводів захисника ОСОБА_25 щодо недоведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення апеляційний суд у своїй ухвалі послався, зокрема, на показання матері та брата потерпілого, відповідно ОСОБА_3 і ОСОБА_14, про те, що обвинувачена із потерпілим зустрічалися близько трьох років. 29 вересня 2018 року потерпіла о 23:00 - 23:30 від медиків швидкої допомоги дізналася, що ОСОБА_2 знаходиться в реанімації в дуже важкому стані, а близько 04:00 їй повідомили про його смерть. Свідок ОСОБА_14 при цьому додав, що ОСОБА_1 із ОСОБА_2 часто сварилися і обвинувачена погрожувала потерпілому, за пів року до події вона зверталася до поліції з приводу її побиття потерпілим. 29 вересня 2018 року від останнього свідок дізнався, що той планує розірвати стосунки із ОСОБА_1 .
26. Як убачається з показань свідка ОСОБА_15, вітчима обвинуваченої, на які також послався апеляційний суд, 29 вересня 2018 року в них у гостях були обвинувачена з потерпілим, усі разом вживали алкогольні напої. Цей свідок також підтвердив, що ОСОБА_1 із ОСОБА_2 іноді сварилися.
27. Апеляційний суд урахував і показання свідка ОСОБА_4, який повідомив, що ОСОБА_2 зустрічався із ОСОБА_1 три роки, 29 вересня 2018 року свідок відвіз їх на ринок, а близько 15:00-16:00 у телефонній розмові від потерпілого дізнався, що вони із засудженою випивають у неї вдома.
28. Також апеляційний суд узяв до уваги показання свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які, будучи дільничними офіцерами Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області та здійснюючи патрулювання 29 вересня 2018 року, близько 22:30 проводили профілактичну бесіду із ОСОБА_1, яка розпивала спиртне на виході з дитячого садка, і бачили, як засуджена пішла звідти разом із потерпілим.
29. Не залишилися поза увагою апеляційного суду й показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - медиків екстреної медичної допомоги, які прибули на виклик на АДРЕСА_2, де в під`їзді виявили ОСОБА_2 із колотою раною і доставили його в лікарню, а також показання медичних працівників ОСОБА_10 і ОСОБА_12, які стали свідками доставлення непритомного ОСОБА_2 із ножовим пораненням до лікарні.
30. Крім цього, суд апеляційної інстанції зважив на дані протоколу огляду місця події від 30 вересня 2018 року з фототаблицями до нього, а саме огляду другого під`їзду п`ятиповерхового цегляного житлового будинку на АДРЕСА_2, де перед входом було виявлено сліди речовини бурого кольору, а з правої сторони від входу на відстані 2-5 м виявлено кухонний ніж із металевим лезом 16 см та металевим руків`ям 10 см зі слідами засохлої рідини бурого кольору на лезі. Під час цієї слідчої дії було вилучено зазначений ніж і два марлеві змиви рідини бурого кольору з бетонної площадки перед входом (т. 2, а. с. 167-176).
31. Суд апеляційної інстанції звернув увагу й на показання свідка ОСОБА_16, який повідомив, що 29 вересня 2018 року як слідчий за участю двох понятих проводив вищевказаний огляд місця події, в ході чого було виявлено ніж і сліди речовини бурого кольору, схожі на кров. А також на показання свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що був понятим у ході цієї слідчої дії і бачив, як під вікном знайшли і запакували в пакет повністю металевий кухонний ніж, на якому були сліди крові, що він засвідчив підписанням документа.
32. Свідок ОСОБА_17 (мати засудженої), за даними протоколу пред`явлення для впізнання від 06 лютого 2019 року і фототаблиць до нього, на що у своєму рішенні також послався апеляційний суд, упізнала свій ніж, вилучений під час огляду місця події (т. 2, а. с. 49-54).
33. Предметом дослідження апеляційного суду були також дані протоколу огляду місця події 30 вересня 2018 року з фототаблицями до нього - приймального покою Новороздільської міської лікарні за адресою: вул. Винниченка, 37, м. Новий Розділ, Львівська область, у ході якого начальник СВ Новороздільнянського ВП ГУНП України у Львівській області ОСОБА_26 у присутності двох понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вилучив одяг потерпілого ОСОБА_2 з ножовим порізом і слідами бурого кольору (т. 2, а. с. 42-48).
34. Також суд апеляційної інстанції дослідив дані протоколу затримання ОСОБА_1 у порядку ч. 3 ст. 208 КПК, згідно з якими в останньої серед іншого було вилучено верхній одяг, джинсові штани і взуття зі слідами речовини бурого кольору (т. 2, а. с. 10-11).
35. Згідно з даними, які містяться у висновках за результатами численних судово-медичних експертиз, на одязі засудженої, потерпілого, лезі клинка ножа, марлевих тампонах виявлено сліди крові, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_2 .