Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 1316/995/12
провадження № 61-18089св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
особи, які подавали апеляційні скарги: ОСОБА_3, Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, правонаступником якої є Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області,
у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Масляний Юрій Андрійович, на постанову Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.
На обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Батько на випадок своєї смерті заповіту не складав, спадкоємцями першої черги за законом є він та дружина померлого - ОСОБА_2, яка пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Він у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини, за якою приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Віблий Л. З. відкрив спадкову справу № 33/2010.
Неможливість оформлення права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку обґрунтовував невизнанням відповідачем його права на спадкування за законом після смертібатька та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно.
З урахуванням наведеного, позивач просив визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів, що він як спадкоємець першої черги за законом, прийняв спадщину у порядку, визначеному частиною першою статті 1269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та у строки, передбачені частиною першою статті 1270 ЦК України, однак позбавлений можливості оформити право на спадкове майно у позасудовому порядку, оскільки спадкодавець за життя не встиг оформити усіх правовстановлюючих документів на майно. Інших спадкоємців, які б оспорювали право позивача на спадкове майно, немає. ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1, що підтверджується її письмовою заявою від 05 квітня 2012 року.
У квітні 2018 року ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що зазначеним судовим рішення вирішені питання про її права та законні інтереси.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2012 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому немає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 .
Суд визнав необґрунтованими доводи заявника про недоведеність належності спірного житлового будинку на праві власності ОСОБА_4 та відсутність зазначеного житлового будинку.
Відсутність правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно унеможливлювало оформлення нотаріусом права власності на нього за позивачем у порядку спадкування за законом, а тому суд вважав безпідставними твердження ОСОБА_3 про те, що зазначений спір не підлягає розгляду у судовому порядку.
Встановивши, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалися питання про права та законні інтереси скаржниці, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні її апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов взаємовиключних висновків: зокрема, відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 як особи, що не була залучена до участі у справі з підстав вирішення рішенням суду першої інстанції питання про її права та інтереси, вказав на існування підстав для апеляційного перегляду справи. Водночас суд, розглянувши апеляційну скаргу по суті, відмовив у її задоволенні, посилаючись на те, що суд першої інстанції повно та всесторонньо розглянув справу та правильно застосував норми матеріального і процесуального права, однак процесуальним наслідком встановлення апеляційним судом відсутності порушень рішенням суду першої інстанції прав та інтересів ОСОБА_3, як особи, що не була залучена до участі у справі, є постанова про закриття апеляційного провадження.
У листопаді 2020 року Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області (далі - Годовицько-Басівська сільська рада), правонаступником якої є Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області (далі - Сокільницька сільська рада), звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2012 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та Годовицько-Басівської сільської ради, правонаступником якої є Сокільницька сільська рада задоволено.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2012 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_3 як власниці житлового будинку АДРЕСА_1 та Годовицько-Басівської сільської ради як представника територіальної громади, правонаступником якої є Сокільницька сільська рада, проте зазначені особи не були залучені до участі у справі. Позивач пред`явив позов до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг і позиції інших учасників
У листопаді 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Масляний Ю. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції прав та інтересів ОСОБА_3 та Годовицько-Басівської сільської ради є помилковими, оскільки предметом спору у цій справі є визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, а не на житловий будинок АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_3 . Крім того, Годовицько-Басівська сільська рада та ОСОБА_3 не є спадкоємцями ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 у 2014 році набула прав власності на земельну ділянку, на якій був розташований спірний будинок АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_4, проте надалі зазначений будинок був знесений.
Тому позивач звернувся до суду з позовом до Годовицько-Басівської сільської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки та свідоцтва про право власності.
Суд апеляційної інстанції помилково відмовив у задоволенні позову з підстав незалучення до участі у справі ОСОБА_3 та Годовицько-Басівської сільської ради, оскільки їхні права рішенням суду першої інстанції не порушені, а тому суд апеляційної інстанції мав закрити апеляційне провадження.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у цій справі, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 504/2457/15-ц.
У грудні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Сокільницька сільська рада зазначає про те, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції права та інтереси Сокільницької сільської ради не порушені, спір має приватно-правовий характер. ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 подав у межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, тому така спадщина не вважається відумерлою відповідно до статті 1277 ЦК України.
У грудні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_3, яка просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що у матеріалах спадкової справи та в матеріалах справи немає доказів відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, будинку АДРЕСА_1 не існує, тому провадження у справі необхідно закрити, окільки відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неналежний склад осіб, які беруть участь у розгляді справи та дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Масляний Ю. А., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, заповіт на випадок своєї смерті не складав.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, який спадкодавець набув на підставі укладеного між ним та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу від 25 серпня 1990 року.
ОСОБА_2 є матір`ю позивача, з ОСОБА_4 вона перебувала у шлюбі, який розірваний 19 грудня 2007 року
15 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Віблого Л. З. із заявою про прийняття спадщини. Інший спадкоємець першої черги, син ОСОБА_4 - ОСОБА_6, 15 грудня 2010 року звернувся до нотаріуса із заявою від про відмову від спадщини. Колишня дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_2 під час розгляду справи позов визнала.
У матеріалах спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4, немає постанови нотаріуса про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом.
ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 25 серпня 1990 року продала, а ОСОБА_4 купив будинок АДРЕСА_1, зареєстрований у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації (далі - Львівському МБТІ) у реєстровій книзі під номером 1, та в погосподарських книгах сільради. Будинок глиновалькований, складається з двох кімнат загальною площею 29,8 кв. м та однієї кухні, належить продавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Пустомитівською державною нотаріальною конторою 01 грудня 1989 року, зареєстрованого у реєстрі за № 4033. З технічного опису, інвентаризаційної справи відомо, що будинок побудований у 1927 році.
У договорі зазначено, що такий повинен бути поданий для реєстрації до Львівського МБТІ та виконкому Оброшинської сільської ради Пустомитівського району.
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01 грудня 1989 року, зареєстрованим у реєстрі за № 4033, стверджується, що ОСОБА_5 успадкувала житловий будинок на дві кімнати площею 28 кв. м, однієї кухні та коридора, а також стайні, що знаходяться у с. Годовиця, зареєстрований у погосподарських книгах сільради за № 220. Довідка видана Оброшинською сільською радою.
З наведеного випливає, що ОСОБА_5 успадкувала будинок з житловою площею 28 кв. м у с. Годовиця, а продала будинок у цьому селі площею 29,8 кв. м. У свідоцтві про право на спадщину не зазначено, що це є будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до зведеного акта вартості будівель і споруд та оціночних актів з інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 відомо, що вони стосуються будинку АДРЕСА_1 . У поверховому плані зазначено, що будинок складається з двох кімнат площею 16,5 кв. м та 13,3 кв. м, кухні площею 5,6 кв. м, а також коридора площею 4,5 кв. м, який не зазначено у свідоцтві про право на спадщину та договорі купівлі-продажу.
З іншого плану будинку, що є в матеріалах інвентаризаційної справи, випливає, що будинок складається з двох кімнат: площею 17,30 кв. м та 15,40 кв. м (всього житлова площа 32,7 кв. м), кухні площею 5,10 кв. м та коридора площею 4,10 кв. м.
Такі розміри будинку зазначені і в технічному паспорті від 21 грудня 2012 року.
Відповідно до відповіді Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 28 березня 2018 року № 1063 технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 виготовлений 21 грудня 2012 року на замовлення ОСОБА_1 . Підставою для виготовлення технічного паспорта на будинок було рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 03 травня 2012 року.
Згідно з довідкою Годовицько-Басівської сільськї ради від 13 березня 2018 року № 107 будинок АДРЕСА_1 не обліковується, на цій вулиці зареєстрований будинок АДРЕСА_2, земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Відповідно до довідки від 07 червня 2019 року № 2853, що є в матеріалах інвентаризаційної справи, при проведенні інвентаризації будинковолодінь за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок під літ. "А-1" із сараєм під літ. "Б" за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок під літ. "А-1" № 129-А за цією ж адресою відповідають позначенням КЖ2 та КН відповідно.