Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 465/6045/20
провадження № 61-421св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Департамент патрульної поліції
розглянув в порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на рішення Франківського районного суду міста Львова від 19 березня 2021 року у складі судді Марків Ю. С. та постанову Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов мотивований тим, що 06 квітня 2020 року командиром 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Лоштином А. Т. відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). 10 червня 2020 року постановою Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП. Постановою Львівського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 10 червня 2020 року та закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП. У зв`язку з незаконним притягненням позивача до адміністративної відповідальності, він зазнав істотної моральної шкоди у вигляді психологічних страждань та перебування у стані нервового стресу. На підставі вищевикладеного, вважає, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження, відтак зазначає, що має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди. Крім того, позивач зазначив, що у зв`язку з явно незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, він був змушений звертатися за юридичною допомогою для оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 10 червня 2020 року та поніс значні для нього витрати на отримання правової допомоги у розмірі 4 990 грн, які відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягають відшкодуванню.
Позивач просив:
стягнути в рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України грошові кошти за завдану моральну шкоду у розмірі 21 939 грн;
стягнути в рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України кошти, сплачені у зв`язку з наданням юридичної допомоги в адміністративній справі у розмірі 4 990 грн;
стягнути в рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України кошти, сплачені у зв`язку з наданням юридичної допомоги в цивільній справі у розмірі 2 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 19 березня 2021 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача (така незаконність не встановлена і судом), оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого статтею 24 КУпАП, до позивача відповідачем не застосовано, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом. Суд зазначив, що факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з правовою допомогою, у розмірі 6 990 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить: рішення Франківського районного суду міста Львова від 19 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року скасувати; ухвалити нове рішення про задоволення позову; стягнути в рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України грошові кошти за завдану моральну шкоду у розмірі 21 939 грн; стягнути в рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України кошти, сплачені у зв`язку з наданням юридичної допомоги в адміністративній справі у розмірі 4 990 грн; стягнути в рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України кошти, сплачені у зв`язку з наданням юридичної допомоги в цивільній справі у розмірі 2 000 грн.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки судів є помилковими та суперечать, зокрема, висновкам Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц, які мають перевагу над висновками палати чи колегії суддів цього суду, відповідно яких здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
Позиція інших учасників справи
У травні 2022 року Департамент патрульної поліціїподав відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити повністю у задоволенні касаційної скарги, залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відзив обґрунтований тим, що посадова особа відповідача, склавши протокол про адміністративне правопорушення, тільки встановила наявність адміністративного правопорушення та винність позивача в його вчиненні, проте не виносила рішення та не накладала стягнення у даній справі; відповідач не брав участь у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП; твердження, викладені у позовній заяві про заподіяння позивачу моральної шкоди не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами; відсутній висновок судово-психологічної експертизи, який може належним чином обґрунтовувати розмір моральної шкоди; розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності та справедливості.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 465/6045/20 з суду першої інстанції.
У квітні 2022 року матеріали цивільної справи № 465/6045/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2022 рокузазначено, що касаційна скарга може стосуватися питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Особа, яка подає касаційну скаргу, зазначає, що суди не врахували правового висновку Верховного Суду, а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню. Наведені в касаційній скарзі доводи щодо не врахування правового висновку Верховного Суду підлягають перевірці, а тому наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Фактичні обставини
Суди встановили, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 151975 від 06 квітня 2020 року ОСОБА_1, 06 квітня 2020 року, близько 14 год 10 хв, перебуваючи у громадському місці, а саме у під`їзді житлового будинку на АДРЕСА_1, знаходився без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски та без будь-яких документів, що посвідчують особу, що підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги підпунктів 1, 16 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 255 від 02 квітня 2020 року, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 44-3 КУпАП.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн на користь держави, а також стягнено судовий збір в розмірі 420,40 грн.