Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 202/12824/14-ц
провадження № 61-2623св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Слюсар Л. П., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Куценко Т. Р., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов`язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод у користуванні.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 22 жовтня 1999 року він уклав шлюб з ОСОБА_9
05 січня 2000 року, тобто через два місяці після укладання шлюбу, він за особисті кошти, отримані ним від підприємницької діяльності, а саме: здійснення маршрутних перевезень, придбав 13/100 частини домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, за 6 500,00 дол. США у ОСОБА_10
ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього та ОСОБА_3 народилася дочка ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок продажу однокімнатної квартири, розташованої по АДРЕСА_2, яка належала йому на праві особистої власності, оскільки придбана ним у 1996 році, він здійснив перебудову та добудову мансардного поверху домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20 вересня 2001 року № 2160 йому надано у власність дві земельні ділянки: кадастровий номер 1210100000:04:075:0003, площею 0,0883 га, та кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га, що розташовані по АДРЕСА_1 .
З 2002 року він, його дружина та дочка ОСОБА_8 зареєстровані у вказаному домоволодінні.
10 листопада 2010 року він за наявності згоди дружини взяв позику у ОСОБА_11 у сумі 718 200,00 грн, що було еквівалентно 90 000,00 дол. США, про що укладено договір позики від 10 листопада 2010 року зі строком повернення до 21 листопада 2010 року.
Вказував на те, що його тещі - ОСОБА_2 було добре відомо про укладання договору позики від 10 листопада 2010 року на суму еквівалентну 90 000,00 дол. США. Повернути грошові кошти в строк він не зміг у зв`язку з злочинними шахрайськими діями з боку третіх осіб і тому він перебував у скрутному матеріальному становищі та не мав можливості повернути отриману позику.
09 грудня 2010 року він терміново (угоди оформлялися за терміновим замовленням), під впливом тяжкої для нього обставини (під загрозою втратити єдине житло, на яке можливо було звернути стягнення по зобов`язанням за договором позики від 10 листопада 2010 року) і на вкрай невигідних умовах (вартість нерухомого майна зазначеного в договорах купівлі-продажу зазначено не за ринковими цінами, а фактично в десять разів нижче ринкових цін) вчинив продаж власного нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_1, своїй тещі - ОСОБА_2 .
Крім того, в цей же день він подарував своєму батьку ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_3 .
На час укладання угоди в домоволодінні була зареєстрована та проживала дитина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, він та його дружина не зверталися до органу опіки та піклування за згодою на продаж домоволодіння.
Таким чином, він під впливом тяжкої для нього обставини під загрозою втратити єдине житло, на яке можливо було звернути стягнення по зобов`язанням за договором позики від 10 листопада 2010 року, і на вкрай не вигідних умовах уклав договори відчуження всього власного нерухомого майна.
Зазначав, що фактично 09 грудня 2010 року він терміново відчужив родичам все належне йому на праві власності майно під загрозою втратити це майно.
Вказував на те, що ОСОБА_2 було добре відомо, що в вказаному домоволодінні зареєстрована та мешкає дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, так як ОСОБА_2 після смерті чоловіка тривалий час проживала в даному домоволодінні, й відповідно, ОСОБА_2 добре було відомо, що для укладання договору купівлі-продажу необхідно отримати дозвіл органу опіки та піклування, це свідчить про недобросовісність ОСОБА_2 як набувача і є підставою для задоволення позову про витребування майна.
Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу від 09 грудня 2010 року 13/100 домоволодіння укладено без згоди органу опіки та піклування, то він є таким, що не відповідає вимогам закону, а відтак є недійсним.
Крім того, при укладанні вказаних договорів між ним та ОСОБА_2 було обумовлено, що після вчинення ним повного розрахунку за зобов`язаннями, що виникли за договором позики від 10 листопада 2010 року (тобто після погашення позики в сумі 90 000,00 дол. США), ОСОБА_2 продасть назад нерухоме майно йому або угоду купівлі-продажу буде розірвано.
При цьому, при укладанні договорів нерухомого майна жодних розрахунків за нібито продане нерухоме майно не проводилося, а тільки в договорах було зроблено стандартний запис нотаріусом про проведення розрахунку, який не відповідав дійсності.
Зазначав, що у ОСОБА_2 ніколи не було грошових коштів в сумі 131 162,00 грн, вона все життя працювала поштаркою з мінімальною заробітної платою і на момент вчинення угоди була пенсіонеркою і жодних доходів крім мінімальної пенсії у неї не було.
Також, умисел обох сторін щодо укладання фіктивної угоди купівлі-продажу підтверджується нереальною ціною договорів.
Так, станом на грудень 2010 року ринкова вартість аналогічного нерухомого майна орієнтовано дорівнювала: 10 000,00 дол. США за 1 сотку земельної ділянки - тобто за 10,4 сотки - 100 000,00 дол. США (800 000,00 грн).
За відсутності укладеного договору позики та зобов`язань по ньому в сумі 90 000,00 дол. США (як тяжкої обставини), який ставив під загрозу втратити єдине житло, яким він володів, правочини щодо відчуження 13/100 частини домоволодіння та двох земельних ділянок не було б вчинено з його боку взагалі або вчинено не на таких умовах, так як дане майно можливо було відчужити за ринковими цінами за набагато більшу суму.
У 2011 році він погасив позику в сумі 90 000,00 дол. США за договором позики від 10 листопада 2010 року.
Зазначав, що жодний з укладених договорів не встановлював факт передачі нерухомого майна. Фактично нерухоме майно не передавалося ОСОБА_2 і знаходилося у нього. До 2014 року він користувався та розпоряджався своїм нерухомим майном як його власник, а саме оплачував за нього комунальні платежі, вчиняв догляд за домоволодінням, купляв різне обладнання (газовий котел, замки тощо), зберігав власні речі тощо.
У 2013 році взаємовідносини між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3 погіршилися. Коли він у 2013 році звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу юридичного переоформлення на нього нерухомого майна, то сторони досягли угоди про те, що ОСОБА_2 поверне йому все майно і в якості гарантії даної домовленості з її боку було надано розписку, згідно з якою вона підтверджувала, що право власності на спірне майно фактично належить йому. На його пропозицію щодо розрахунку за ринковими цінами за отримане нерухоме майно з боку ОСОБА_2 отримано відповідь про відсутність фінансової можливості проведення даного розрахунку та надана була боргова розписка з цього приводу. Але в 2014 році ОСОБА_2 так і не виконала домовленості та не повернула отримане безпідставно та з порушенням чинного законодавства майно.
18 лютого 2014 року згідно з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська шлюб між ним та ОСОБА_3 розірвано.
Додатковою підставою для визнання договору купівлі-продажу спірного домоволодіння недійсним є той факт, що фіктивність та формальність угоди підтверджується тим, що в договорі купівлі-продажу 13/100 частини домоволодіння від 09 грудня 2010 року зазначено об`єкт, який фактично не відповідав даним зазначеним в договорі у зв`язку з переобладнанням, перебудовою та добудовою другого поверху, можуть підтвердити свідки (до матеріалів справи долучено 15 письмових пояснень осіб, які підтверджують, що другий поверх вже було збудовано на грудень 2010 року, а також даний факт підтверджується фотографіями зробленими згідно відтиску на фото 19 вересня 2004 року в 13 год. 00 хв. і де в спірній 13/100 частини домоволодіння вже велося будівництво другого поверху, а також фотографією, який стан мало 13/100 частини домоволодіння вже в 2007 році.
Зазначав, що з грудня 2014 року він не може потрапити в будинок та на територію домоволодіння, у зв`язку з тим, що в будинку без повідомлення його як співмешканця даного домоволодіння було замінено ключі від замків та замінено ключі від вхідної двері на територію домоволодіння, наявний в нього пульт від воріт не працює.
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив:
- визнати поважним та поновити йому строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договору від 09 грудня 2010 року купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:075:003, площею 0,0883 га, від 09 грудня 2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:075:004, площею 0,0157 га, від 09 грудня 2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати повернути дане майно та визнати право власності на дане майно;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (бланк ВРД № 761068) від 09 грудня 2010 року 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р., зареєстрований в реєстрі за № 6028 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (бланк ВРД № 761069) земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:075:003, площею 0,0883 га, від 09 грудня 2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р., зареєстрований в реєстрі за № 6031, та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку;
- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (бланк ВРД 761070) земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:075:004, площею 0,0157 га, від 09 грудня 2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р., зареєстрований в реєстрі за № 6034 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку;
- зобов`язати ОСОБА_2 повернути йому майно передане за недійсними правочинами: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:075:004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:075:003, площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та передати йому правовстановлюючі документи на вказане майно;
- визнати за ним право власності на: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:075:004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:075:003, площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- усунути йому перешкоди в користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вселення його у дане домоволодіння та зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в користуванні вказаним домоволодінням та у доступі на територію цього домоволодіння і надати повний комплект ключів від дверей та воріт домоволодіння.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, застосування наслідків недійсності правочину.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивована тим,
що на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, 31 березня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства "Будинок Юстиції" Дніпропетровської обласної ради зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на 13/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34596006 від 03 квітня 2017 року.
ОСОБА_1 замовив у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Сервіс Експерт М" за договором № 642-и від 04 жовтня 2017 року технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0883 га, яка визначена за цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1, з присвоєнням нових кадастрових номерів: земельна ділянка площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) була зареєстрована за ОСОБА_1 30 жовтня 2017 року відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області; земельна ділянка площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та зареєстрована за ОСОБА_1 30 жовтня 2017 року відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Після поділу земельних ділянок ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 823, від 24 листопада 2017 року продав земельну ділянку площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, своєму знайомому - ОСОБА_4 за 151 291,00 грн.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 825, від 24 листопада 2017 року ОСОБА_1 продав земельну ділянку площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 1864112101, з цільовим призначенням - для ведення підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, своєму знайомому - ОСОБА_4 за 42 339,95 грн.
04 грудня 2017 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_5 договір іпотеки, згідно з яким передав ОСОБА_5 (іпотекодержателю) земельну ділянку площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі якого було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38501160 від 04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. Дана земельна ділянка передана іпотекодержателю ОСОБА_5 для забезпечення основного зобов`язання (позики) на суму 540 000,00 грн. Вартість земельної ділянки за договором іпотеки становить 88 195,86 грн.
Вказували, що право власності на нерухоме майно, яке є предметом позову ОСОБА_1 є: 13/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:075:0003, площею 0,0883 га, яка визначена за цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Незважаючи на скасовані 23 травня 2018 року Верховним Судом рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, перереєстровано за ОСОБА_1 13/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:075:0003, площею 0,0883 га, яка визначена за цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:075:0003, площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, була поділена на дві земельні ділянки, а потім одна із них продана ОСОБА_4, а друга перебуває в іпотеці у іпотекодержателя ОСОБА_5 .
Таким чином, за позовом ОСОБА_1 відсутній предмет позову.
Вищезазначені об`єкти нерухомого майна належать ОСОБА_2 на законних підставах на підставі договорів купівлі-продажу, які необґрунтовано оспорює колишній власник ОСОБА_1
ОСОБА_2 не укладала та не підписувала правочини, які поза її волею уклав ОСОБА_1, попередньо зареєстрував право власності за собою на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року, яке було скасовано постановою Верховного Суду від 23 травня 2018, отже волевиявлення власника ОСОБА_2 на укладення цих правочинів було відсутнє, а тому такі правочини слід визнати недійсними.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили:
- визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 823, недійсним;
- витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400204912101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку;
- визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 442864112101, з цільовим призначенням - для ведення підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 825, недійсним;
- витребувати із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 442864112101, з цільовим призначенням - для ведення підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку;
- визнати договір іпотеки, укладений 04 грудня 2017 року між іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем ОСОБА_5 про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідченого 04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 848, недійсним;
- у порядку застосування недійсності договору іпотеки, укладеного 04 грудня 2017 року між іпотекодавцем ОСОБА_1 та іпотекодержателем ОСОБА_5 про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101: виключити з Державного реєстру іпотек запис № 23718924 від 04 грудня 2017 року про державну реєстрацію договору іпотеки; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження № 23719365 від 04 грудня 2017 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки;
- витребувати із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, скасувавши запис про державну реєстрацію права власності № 23219500 від 02 листопада 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 7977553 від 07 листопада 2017 року), та визнати за ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку;
- витребувати із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13/100 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 19784907 від 31 березня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34596006 від 03 квітня 2017 року, та визнати за ОСОБА_2 право власності на 13/100 частини зазначеного домоволодіння.
Короткий зміст судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р., зареєстрований у реєстрі за № 6028, та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:075:0003, площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р., зареєстрований у реєстрі за № 6031, та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:075:0003 площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га, від 09 грудня 2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р., зареєстрований у реєстрі за № 6034, та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 майно, передане за недійсними правочинами: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:075:004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:075:003, площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з: у житловому будинку А-1 прим. 1-3, 1-4, 1-5, в прибудові а-1 приміщення 1-2, 1-1, тераса аʼ-1, убиральня - З, споруди № 1, 2, 7, I, житлова площа 23,1 кв. м, загальна площа 40,9 кв. м; земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:075:004, площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:075:003, площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вселення його у це домоволодіння та зобов`язано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та у доступі на територію цього домоволодіння, і зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надати повний комплект ключів від дверей та воріт домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що під загрозою втрати житла через борги позивач був вимушений укласти договори купівлі-продажу належного йому нерухомого майна на вкрай невигідних умовах, позбавивши себе єдиного житла, і що за відсутності тяжких обставин позивач взагалі на зазначених умовах не уклав би спірні правочини, що є підставою для визнання цього договору недійсним у порядку статті 233 ЦК України. ОСОБА_3 не надано до матеріалів справи доказів накопичення грошових коштів до шлюбу та доказів придбання спірного домоволодіння по АДРЕСА_1 за спільні кошти. При цьому суд відмовив у частині позовних вимог про повернення правовстановлюючих документів у зв`язку з тим, що позивач у позові не конкретизував, які саме правовстановлюючі документи просить повернути позивач, та врахував, що позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на нерухоме майно на підставі частини першої статті 392 ЦК України, у зв`язку з втратою ним документа, який засвідчує його право власності.
Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-5332св18).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 26 вересня 2019 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер 1400204912101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 823.
Витребувано із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0561 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0029, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1400204912101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнано за ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 442864112101, з цільовим призначенням - для ведення підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 24 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 825.
Витребувано із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0157 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0004, реєстраційний номер 442864112101, з цільовим призначенням - для ведення підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 04 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посвідченого 04 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 848.
У порядку застосування недійсності договору іпотеки, укладеного 04 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101: виключено з Державного реєстру іпотек запис № 23718924 від 04 грудня 2017 року про державну реєстрацію договору іпотеки; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження № 23719365 від 04 грудня 2017 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки.
Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0322 га, кадастровий номер 1210100000:04:075:0028, реєстраційний номер 1399939212101, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 23219500 від 02 листопада 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 37977553 від 07 листопада 2017 року), визнано за ОСОБА_2 право власності на зазначену земельну ділянку.
Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13/100 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 19784907 від 31 березня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34596006 від 03 квітня 2017 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами, що договори купівлі-продажу нерухомого майна є фіктивними, укладені без мети настання реальних наслідків, під впливом тяжкої для нього обставини (бажання уникнути звернення стягнення на майно при наявності боргу) та на вкрай невигідних для нього умовах.
Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що на час розгляду цієї справи спірні 13/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 перебувають у власності ОСОБА_1 ; земельна ділянки площею 0,157 га ним відчужена ОСОБА_4 ; земельна ділянка площею 0,0883 га була розділена на дві земельні ділянки площею 0,0561 га і 0,0322 га, які відповідно - перша відчужена ОСОБА_4, а друга передана в іпотеку ОСОБА_5, отже відчужені особою, яка заволоділа ними незаконно та без відповідної правової підстави, які вибули з володіння позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 поза її волі, яка є законним власником, тому суд відповідно до положень, передбачених статтями 203, 215, 216, 387, 388 ЦК України, вважав за необхідне позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задовольнити шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0561 га та витребування із володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0561 га визнавши за нею право власності на зазначену земельну ділянку; визнання недійсним договору іпотеки земельної ділянки площею 0,0322 га, застосувавши наслідки недійсності правочину, витребувавши із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,322 га, скасувавши запис про державну реєстрацію та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначену ділянку; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0157 га та витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,157 га; витребування із володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13/100 частки домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та не вбачає законних підстав для визнання права власності на 13/100 частин зазначеного домоволодіння та визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0157 га, оскільки зазначена вимога не ґрунтується на законі, так як рішення суду, за яким визнано право власності за ОСОБА_1 скасовано та відповідно, ОСОБА_2 є власником цього спірного майна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
При цьому апеляційний суд, відхиляючи доводи ОСОБА_1 щодо фіктивності правочинів, зазначив, що з боку відповідача договори купівлі-продажу частки домоволодіння і земельних ділянок були спрямовані на набуття права власності на частку домоволодіння та земельних ділянок, які були предметом оспорюваних договорів. Ціна продажу, зазначена в пункті 5 та пунктах 7 договорів відповідає їх дійсним намірам сторін. Своїм підписом під договором продавець ОСОБА_13 підтвердив проведення зі сторони покупця ОСОБА_2 повного розрахунку та відсутність щодо покупця претензій фінансового характеру. Отже, сторони за договором вчинили юридично значимі дії з метою досягнення юридичних наслідків.
Відхиляючи доводи ОСОБА_1 про невідповідність предмета договору купівлі-продажу домоволодіння фактичній характеристиці домоволодіння, апеляційний суд зазначив, що технічна характеристика 13/100 частини спірного домоволодіння зазначена в договорі купівлі-продажу від 09 грудня 2010 року відповідає фактичній характеристиці домоволодіння, яке було на час укладання договору.
Також, враховуючи те, що власником спірної нерухомості неповнолітня дочка позивача не була, а право користування нею втрачено не було, оскільки вона проживала та проживає у спірному будинку разом з матір`ю ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_2, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відчуження ОСОБА_1 спірного нерухомого майна не призвело до порушення охоронюваних законом прав та інтересів дитини.
Відхиляючи доводи ОСОБА_1 про те, що оспорювані правочини укладені ним під впливом тяжкої для нього обставини та на вкрай невигідних для нього умовах, апеляційний суд, виходив із того, що причиною укладення договорів позивач зазначив - бажання уникнути звернення стягнення на майно при наявності боргу, така поведінка позивача є недобросовісною (не переслідувала законну мету).
Крім того, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надавала згоду на отримання як позики, так і на продаж спірного будинку, тобто знала про існування обставин, на які посилається позивач у своєму позові, крім того, надавала згоду на продаж будинку на умовах, які визначить чоловік, тобто тяжкі обставини, про які зазначає позивач, повинні були б існувати і для дружини позивача, яка надавала згоду на відчуження майна як спільного сумісного, на умовах, визначених чоловіком, оскільки надаючи таку згоду, вона також повинна була перебувати під впливом тяжких обставин і надавати згоду на укладення угоди на вкрай невигідних умовах, однак ОСОБА_3 проти них заперечувала.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки майно вибуло з власності ОСОБА_2 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, які в подальшому були скасовані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оспорювані договори купівлі-продажу укладені без мети настання реальних наслідків, під впливом тяжкої для нього обставини (загроза втрати житла через борги) та на вкрай невигідних для нього умовах. Вартість нерухомого майна, зазначена у договорах купівлі-продажу, не відповідає ринковій вартості цього майна.
Крім того, предмет договору купівлі-продажу домоволодіння не відповідає фактичній характеристиці домоволодіння.
При цьому не було отримано дозволу органів опіки та піклування на укладення договору купівлі-продажу домоволодіння.
Відповідачі не надали суду доказів того, що вони приймали участь в утриманні та догляді за спірним домоволодінням.
Крім того, відповідачі не надали доказів наявності у ОСОБА_2 грошових коштів на момент укладення оспорюваних правочинів.
При цьому суди не врахували, що він, укладаючи оспорювані договори купівлі-продажу, діяв добросовісно та, реалізуючи свої повноваження, не мав наміру завдати шкоди іншій особі.
Також суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки не розглянув його клопотання про призначення судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи.
Суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив про розгляд справи ОСОБА_7 (третя особа у справі).
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 903/439/18, від 23 січня 2019 року у справі № 442/3285/16 (провадження № 61-21651св18); суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 жовтня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб, який розірвано заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014 року.