ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 826/4107/18
адміністративне провадження № К/9901/8821/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018 (суддя - Качур І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Лічевецький І.О., Парінов А.Б.) у справі №826/4107/18.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18.01.2018 № 23 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи - ОСОБА_1";
визнати дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача протиправними, результати якої оформлені актом від 08.02.2018 № 1/99-99-13-04-01/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 за період з 01.01.1998 по 31.12.2016".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв`язку з неповідомленням про її початок в порядку, визначеному Податковим кодексом України, та перевищенням періоду, за який проводиться перевірка, визначеним Податковим кодексом України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, в позові відмовлено.
При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що дотримання ДФС України приписів ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2017 у справі № 757/44914/17-к свідчить про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при здійсненні спірної податкової перевірки. Також враховуючи, що на момент прийняття податковим органом наказу від 18.01.2018 № 23 про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи - ОСОБА_1 ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/44914/17-к про надання дозволу на проведення такої перевірки була чинною та підлягала обов`язковому виконанню, дії контролюючого органу щодо проведення перевірки були правомірними. Крім того, оскільки податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорювані дії щодо проведення перевірки та зміст висновків акту перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки його було прийнято на підставі незаконної ухвали слідчого судді, яка в подальшому була скасована в судовому порядку.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга частково підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2017 у справі №757/44914/17-к в межах кримінального провадження № 42017000000002307 від 19.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ДФС України прийнято наказ від 18.01.2017 №23 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи - ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.1998 по 31.12.2016.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.
За змістом встановлених обставин у цій справі спірний наказ від 18.01.2018 № 23 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи - ОСОБА_1" було винесено на підставі ухвали слідчого судді Печерського району м. Києва від 03.08.2017 у справі №757/44914/17-к.
Вирішуючи справу з подібними правовідносинами, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18.11.2020 (справа №813/5892/15), від 03.02.2021 (справа №826/9464/18) виклала правову позицію, згідно якої наказ, виданий з метою зібрання доказів у кримінальному провадженні, не може бути предметом самостійного оскарження в суді. Позов, предметом розгляду якого є наказ на проведення перевірки, прийнятий на підставі положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. На переконання Великої Палати Верховного Суду, поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у такому випадку слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію не лише адміністративних судів, а взагалі не підлягають судовому розгляду.
У справі, що розглядається, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського району м. Києва від 03.08.2017 у справі № 757/44914/17-к призначена позапланову документальну перевірку ТОВ "Агенс" з огляду на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002307 від 19.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вказану вище позицію Великої Палати Верховного Суду, аналізуючи зміст позовних вимог та суб`єктний склад учасників справи, характер спірних правовідносин, обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Предметом спору у цій справі є наказ Офісу великих платників податків ДФС від 18.01.2018 № 23 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи - ОСОБА_1" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.1998 по 31.12.2016.
Зміст ухвали про призначення перевірки свідчить про те, що за своїм характером призначена документальна позапланова перевірка характеризується як захід забезпечення кримінального провадження, а також як специфічна слідча (розшукова) дія. Проведення перевірки контролюючим органом на виконання ухвали у будь якому випадку є самостійною підставою її проведення, результати якої є доказом в кримінальному провадженні.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний наказ відповідача від 18.01.2018 № 23 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки видано з метою збору доказів у межах кримінального провадження, а не для виконання контролюючим органом визначених Податковим кодексом України повноважень.