ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 826/6820/18
адміністративне провадження № К/9901/24175/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Безсрочної А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року (головуючий суддя Глущенко Я.Б., судді - Собків Я.М., Черпіцька Л.Т.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" як оператора спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та компанії Місен Ентерпрайзіс АБ за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10 червня 2002 року до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" як оператор спільної діяльності між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та компанія Місен Ентерпрайзіс АБ за договором №3 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 10 червня 2002 року (далі - ТОВ "Карпатигаз") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 лютого 2018 року №0008241213, яким застосовано штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у сумі 1815174,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що камеральна перевірка, у результаті якої на підставі Акта камеральної перевірки від 18 січня 2018 року №432/16-31-12-13-30/337054782 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки питання, які досліджувались в ході такої перевірки вже перевірялись контролюючим органом під час документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2016 року, результати якої відображені в Акті від 3 листопада 2016 року №344/26-15-14-01-04/337504782 та в ході якої не було виявлено порушень, про які йдеться в Акті перевірки від 18 січня 2018 року № 432/16-31-12-13-30/337054782.
Крім того, позивач зазначав, що своєчасно виконав обов`язок щодо сплати самостійно узгодженого грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату по розрахунку за квітень 2016 року, натомість кошти не були вчасно зараховані до бюджету з вини банку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Стягнуто на користь ТОВ "Карпатигаз" сплачений ним судовий збір у розмірі 27227,62 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ "Карпатигаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 6 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Карпатигаз" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, а саме пункт 129.6 статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України), без урахування висновку щодо застосування вказаних норм права, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №826/573/18, від 4 грудня 2018 року у справі №826/3671/17, від 26 червня 2018 року у справі №826/18513/16. Зокрема, на обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що згідно даних електронного журналу реєстрації платіжних доручень електронної системи Клієнт-Банк, він вчасно подав до банку платіжні доручення, а саме о 16 год 41 хв 30 травня 2016 року, тобто в межах операційного дня банку, отже ним було вжито всіх необхідних заходів для сплати до бюджету грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами; невчасне перерахування грошових коштів банком не є наслідком його винних дій. Крім того, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не було взято до уваги та не досліджено такий доказ як Акт документальної планової виїзної перевірки від 3 листопада 2016 року № 344/26-15-14-01-04/337504782. Згідно пункту 3.5 вказаного Акта, податковим органом перевірено правильність обчислення, повнота та своєчасність перерахування рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2016 року, який включає в себе і період (квітень 2016 року), який перевірявся камеральною перевіркою та порушень не встановлено. ПК України встановлює можливість проведення контролюючими органами перевірок раніше перевіреного періоду в межах позапланової документальної перевірки за наявності підстав передбачених статтею 78 ПК України. ПК України не встановлює можливість проведення контролюючими органами камеральної перевірки раніше перевіреного періоду. Оскільки до проведення камеральної перевірки вже була проведена документальна перевірка, яка охоплювала ті ж питання і той самий період, що і камеральна перевірка, за результатами якої 18 січня 2018 року складено Акт №432/16-31-12-13-30/337054782, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, то проведення такої перевірки відповідачем є повторною перевіркою, підстав для якої згідно ПК України не передбачено.
ГУ ДПС у Полтавській області, скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Контролюючий орган погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, зокрема зазначив, що надання позивачем платіжних доручень на перерахування грошового зобов`язання до бюджету було здійснено в післяопераційний час, що підтверджується висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України від 26 грудня 2018 року №135/18. Крім того, вказує на правомірність проведення відповідачем 18 січня 2018 року камеральної перевірки, на підставі висновків якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представника позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом 18 січня 2018 року проведено камеральну перевірку ТОВ "Карпатигаз" з питання дотримання граничних строків сплати, визначених ПК України, при здійсненні сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року, за результатами якої 18 січня 2018 року складено Акт №432/16-31-12-13-30/337054782 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року у сумі 18151748,28 грн, передбаченого пунктом 57.3 статті 57, пунктом 257.5 статті 257 ПК України, а саме: по строку сплати 30 травня 2016 року фактично сплачено 31 травня 2016 року (платіжне доручення від 30 травня 2016 року №1440, тобто з затримкою сплати на 1 календарний день).
Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач подав на нього заперечення, за результатами розгляду яких ГУ ДФС у Полтавській області 14 лютого 2018 року надало відповідь, якою висновки Акта перевірки залишено без змін.
На підставі Акта перевірки контролюючим органом 15 лютого 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0008241213, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, визначеного пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 257.5 статті 257 ПК України, на підставі статті 126 ПК України за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов`язання у сумі 18151748,28 грн до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за платежем рентна плата за користування надрами для видобування природного газу у сумі 18151748,28 грн.
ТОВ "Карпатигаз" на вказане податкове повідомлення-рішення було подано скаргу до Держаної фіскальної служби України, яка рішенням від 18 квітня 2018 року про результати розгляду скарги податкове повідомлення - рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 15 лютого 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем вчасно, у строки, визначені чинним законодавством подано до банку на виконання платіжний документ №1440 від 30 травня 2016 року, зокрема, в операційний час банку, а саме о 16:41 год., то несвоєчасне перерахування податку до бюджету відбулося з вини банку, а не ТОВ "Карпатигаз", що виключає настання відповідальності передбаченої абзацом 1-2 пункту 126.1 статті 126 ПК України. При цьому, суд вказав, що як зазначив позивач, кошти, які були необхідні для своєчасності сплати податкового зобов`язання, були наявні на поточному рахунку позивача. Крім того, судом було враховано те, що питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період, що перевірявся, вже були предметом перевірки контролюючим органом під час проведення документальної виїзної перевірки, результати якої відображені в Акті від 3 листопада 2016 року № 344/26-15-14-01-04/337504782 та порушень позивачем строку сплати податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу за квітень 2016 року не виявлено.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що належним чином оформлені платіжні доручення, а саме підписані за допомогою електронно цифрових підписів уповноважених осіб ТОВ "Карпатигаз", направлені позивачем та отримані банком поза межами операційного часу банка, зазначеного у Додатковій угоді №2 до договору банківського рахунку №Т130-010000077 від 17 серпня 2012 року, що підтверджується висновком експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №135/18 за результатами проведення комплексного експертного дослідження комп`ютерної техніки, програмних продуктів та дослідження телекомунікаційних систем "обладнання" та засобів від 26 грудня 2018 року. Тобто, з огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що несвоєчасне перерахування податку до бюджету відбулося саме з вини ТОВ "Карпатигаз", а не банку, а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною третьою статті 2 КАС України, одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.