ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/16836/21
адміністративне провадження № К/990/23672/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 (головуючий суддя: Кобаль М.І., судді: Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "АЙ ПІ ЛІКИ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
У червні 2021 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відділення Фонду, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ТОВ "АЙ ПІ ЛІКИ" (далі - відповідач), в якому позивач просив:
- стягнути з ТОВ "АЙ ПІ ЛІКИ" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 66 800, 00 грн. та пені у розмірі 799, 71 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022 у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Відділення Фонду звернулось 08.06.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2022.
В апеляційній скарзі відділення Фонду вказувало, що копія оскаржуваного рішення суду вручена представнику 04.05.2022, у зв`язку з чим позивач вважає строк на апеляційне оскарження не пропущеним.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 апеляційна скарга позивача залишена без руху, заявнику встановлений судом строк для усунення недоліків -десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1362,00 грн. та подання обґрунтованої заяви про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 19.07.2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої скаржником додано платіжне доручення № 39 від 10.06.2022 про сплату судового збору в розмірі 3405,00 грн. Водночас, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивач на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не надав належних доказів подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, або заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції та поновити його.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022.
У скарзі заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Зазначив, що на усунення недоліків апеляційної скарги відділенням Фонду подана до суду заява разом з квитанцією про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач не заявляв через те, що вважає не пропущеним такий строк, виходячи з дати реєстрації копії судового рішення (10.05.2022).
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 21.09.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.