ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 200/13288/21
адміністративне провадження № К/990/18785/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського міського центру зайнятості
про визнання неправомірними дій, стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Смагар С.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. 6 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до суду із позовом до Київського міського центру зайнятості (далі також - відповідач), у якому просив:
визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 7 травня 2021 року по 19 жовтня 2021 року в розмірі, який є нижчим, аніж гарантований державою на підставі імперативних приписів частини третьої статті 46 Конституції України та положень частини першої статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ);
стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 44900 (сорок чотири тисячі дев`ятсот) гривень 97 копійок на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями Київського міського центру зайнятості.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо невключення ОСОБА_1 до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю заробітної плати за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України;
зобов`язано Київський міський центр зайнятості включити ОСОБА_1 до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з дня її призначення, тобто з 7 травня 2021 року;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з наданих до суду індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - ДРЗДСС) Пенсійного фонду України форми ОК-5 встановлено, що позивач в період, який не було враховано відповідачем при розрахунку виплати, а саме - січень 2021 року, перебував у трудових відносинах з Верховним Судом та отримував заробітну плату, з якої було сплачено ЄСВ за 31 день. Натомість, заробітна плата за січень 2021 року протиправно не була включена відповідачем до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю. Сума сплачених страхових внесків за січень 2021 року не є меншою ніж мінімальний страховий внесок, а тому цей місяць вважається як повний місяць страхового стажу відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
4. Крім того, позивач просив суд, зокрема, визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 7 травня 2021 року по 19 жовтня 2021 року в розмірі, який є нижчим, аніж гарантований державою на підставі імперативних приписів частини третьої статті 46 Конституції України та положень частини першої статті 23 Закону № 1533-ІІІ.
5. З приводу вказаних вимог суди зазначили, що до порушення права позивача на отримання допомоги по безробіттю у належному розмірі призвели дії відповідача щодо неврахування при розрахунку допомоги до середньої заробітної плати позивача період - січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Тому, для повного, належного та ефективного захисту порушеного права позивача, з урахуванням норм статті 9 КАС України, необхідно задовольнити позовні вимоги позивача у вказаній частині шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невключення до розрахунку середньої заробітної плати позивача для призначення допомоги по безробіттю заробітної плати за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та зобов`язання відповідача включити до розрахунку середньої заробітної плати позивача для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, та здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з дня її призначення.
6. Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивач просив суд стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 44900 грн 97 коп. на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями Київського міського центру зайнятості. Однак, вказана позовна вимога є передчасною, оскільки відповідно до абзацу другого пункт 10 розділу II Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 6 квітня 2020 року № 624 (далі - Порядок № 624), після надходження необхідних даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи. Тобто, у відповідача після виконання рішення суду, в тій частині, в якій позовні вимоги були задоволені, виникне обов`язок здійснити виплату заборгованості, яка утворилася.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах, зокрема, положення статті 46 Конституції України, а також статей 2, 5, 245 КАС України, у зв`язку із чим суди дійшли безпідставного висновку про те, що зобов`язання Київського міського центру зайнятості включити позивача до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з дня її призначення, тобто з 7 травня 2021 рок, є достатнім способом захисту прав позивача. Скаржник у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо наявності у нього майнового права на виплату допомоги по безробіттю, а також чітко встановили факт порушення майнових прав ОСОБА_1 на отримання такої допомоги, проте хибно ототожнили обов`язок державного органу виплачувати гарантовану державну допомогу і дискреційні повноваження щодо її призначення.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до Суду 1 серпня 2022 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 8 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №200/13288/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 жовтня 2022 року.
12. під час розгляду цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
13. 26 серпня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
14. Відповідач зазначає, що Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439 (далі - Порядок № 439), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяці) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді.
15. Розрахунковий період ОСОБА_1 для визначення розміру допомоги по безробіттю є травень 2020 року - квітень 2021 року. Відповідно до електронного обміну даних з Пенсійним фондом України з ДРЗДСС в розрахунковому періоді за січень 2021 року з повного місяця (31 календарний день) зазначено всього 16 календарних днів зайнятості особи без визначення поважних причин (роздруківка даних про особу з ДРЗДСС наявна у матеріалах справи).
16. Відповідач звертає увагу Суду, що ОСОБА_1 було неодноразово в усному та письмовому вигляді запропоновано надати довідку про заробітну плату з травня 2020 року по квітень 2021 року для повного розрахунку допомоги по безробіттю відповідно до чинного законодавства України (докази наявні у матеріалах справи). Однак, позивач довідку про заробітну плату відповідачу не надав та звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду.
17. Відповідно до чинного законодавства України, яким регулюється діяльність відповідача, після надходження уточнених даних про застраховану особу з ДРЗДСС або отримання відповідної довідки, здійснюється обов`язковий перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення.
18. 7 грудня 2021 року відповідачем отримано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року у справі №200/13288/21, яким зобов`язано Київський міський центр зайнятості здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з 7 травня 2021 року. Відповідачем на підставі вказаного судового рішення здійснено перерахунок виплати допомоги по безробіттю з 7 травня 2021 року по 19 жовтня 2021 року (по період перебування на обліку ОСОБА_1 ), яка нарахована 10 грудня 2021 року в сумі 41 028,11 грн. Ці кошти перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 10 січня 2022 року. Загальна сума нарахованої та перерахованої на картковий рахунок позивача допомоги по безробіттю згідно його єдиного соціального внеску становить 50 782,97 гривень.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
19. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, виданого 527 вересня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 .
20. 7 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, як такий, що шукає роботу.
21. Наказом Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості від 7 травня 2021 року № НТ210507, відповідно до заяви ОСОБА_1 та статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" 5 липня 2012 року №5067-VI, позивачу надано статусу безробітного з 7 травня 2021 року.
22. Також наказом від 7 травня 2021 року № НТ210507 позивачу призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу до 2 років у розмірі 50% від середньої заробітної плати залежно від тривалості безробіття з 7 травня 2021 року по 1 травня 2022 року.
23. 13 серпня 2021 року позивач звернувся до Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості із запитом на інформацію, у якому просив повідомити про суми виплаченої допомоги через безробіття із зазначенням конкретних періодів, за які виплачені відповідні суми.
24. Листом від 19 серпня 2021 року № 279.4-1977/21 Голосіївська районна філія Київського міського центру зайнятості скерувала запит на інформацію за належністю до Київського міського центру зайнятості.
25. Листом від 26 серпня 2021 року № 08-2154/10-29/21 відповідач повідомив позивачу про наступне:
"За даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державного центру зайнятості позивачу надано статус безробітного 7 травня 2021 року.
Допомогу по безробіттю призначено як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу до 2 років у розмірі 50% від середньої заробітної плати відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 22, пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 7 травня 2021 року залежно від тривалості безробіття: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% - 180 к.д.
Відповідно до пункту 31 Порядку № 439 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю обчислюється з використанням даних Державного реєстру застрахованих осіб. Відповідно до пункту 3 Порядку, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді.
Для визначення розміру допомоги по безробіттю розрахунковим періодом позивача є травень 2020 року - квітень 2021 року.
Відповідно до даних Державного реєстру застрахованих осіб в розрахунковому періоді за січень 2021 року по підприємству ВЕРХОВНИЙ СУД (код ЄДРПОУ 41721784) з повного місяця зазначено 16 календарних днів зайнятості особи без визначення поважних причин. Згідно з дорученням № 457 від 13 серпня 2021 року позивачу було рекомендовано надати довідку про заробітну плату.
Тому допомога безробіттю нараховувалась в мінімальному розмірі для застрахованих 1800,00 грн на місяць.
Відповідно до законодавства, після надходження уточнених даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, або отримання відповідної довідки, буде здійснено перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення.
Тому, для пришвидшення розрахунку розміру середньої заробітної плати, позивач може надати до Голосіївської районної філії КМЦЗ довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) з підприємства ВЕРХОВНИЙ СУД (код ЄДРПОУ 41721784) відповідно до додатку до Порядку, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439.
Допомога по безробіттю за період:
- з 7 травня 2021 року по 12 травня 2021 року була нарахована 20 травня 2021 року в сумі 348,39 грн;
- з 13 травня 2021 року по 25 травня 2021 року була нарахована 31 травня 2021 року в сумі 754,84 грн;
- з 26 травня 2021 року по 23 червня 2021 року була нарахована 30 червня 2021 року в сумі 1728,39 грн;
- з 24 червня 2021 року по 19 липня 2021 року була нарахована 20 липня 2021 року в сумі 1523,23 грн. Ці кошти будуть перераховані на картковий рахунок після надходження фінансування від Державного центру зайнятості за другу декаду липня 2021 року.".
26. Також, 13 серпня 2021 року позивач подав до Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості заяву, в якій вимагав погасити перед ним заборгованість з виплати допомоги через безробіття, перерахувавши на картковий рахунок належні суми допомоги, що відповідають розміру, встановленому абзацом другим частини п`ятої статті 23 Закону "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
27. Листом від 19 серпня 2021 року № 279.4-1977/21 Голосіївська районна філія Київського міського центру зайнятості повідомила позивачу наступне:
"Відповідно до даних Державного реєстру застрахованих осіб на момент реєстрації позивача в Голосіївській районній філії КМЦЗ, в розрахунковому періоді за квітень 2021 року по ВЕРХОВНОМУ СУДУ (код ЄДРПОУ 41721784) відсутня інформація про календарні дні зайнятості, дохід та сплату ЄСВ.
Тому, відповідно до пункту 10 Розділу II Порядку№624 визначено: якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюються правлінням Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Станом на 13 серпня 2021 року відповідно до даних Державного реєстру застрахованих осіб надійшла інформація про календарні дні зайнятості, дохід та сплату ЄСВ за квітень 2021 року, але при розрахунку розміру середньої заробітної плати, бухгалтером Київського міського центру зайнятості, виявлено розбіжності в кількості відпрацьованих днів у січні 2021 року.
Тому, для пришвидшення розрахунку розміру середньої заробітної плати позивачу було рекомендовано надати довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) з ВЕРХОВНОГО СУДУ відповідно до додатку до Порядку, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 439, за період з травня 2020 року - квітень 2021 року.
Відповідно до законодавства, після надходження уточнених даних про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, або отримання відповідної довідки, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення.".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
31. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
32. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2021 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятні з огляду на наступне.
33. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
35. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
36. Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
37. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
38. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
39. У Рішенні від 7 листопада 2018 року № 9-р/2018 Конституційний Суд зазначив, що право громадян на соціальний захист є комплексним, його зміст визначають як Конституція, так і закони України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України складовими права громадян на соціальний захист є право на забезпечення їх у разі: 1) повної, часткової або тимчасової втрати працездатності; 2) втрати годувальника; 3) безробіття з незалежних від них обставин; 4) старості; 5) в інших випадках, передбачених законом.
40. Крім того, у Рішенні від 28 квітня 2009 року № 9-рп/2009 Конституційний Суд України дійшов наступних висновків, що соціальний захист пов`язується з неможливістю мати заробіток (трудовий дохід), його втратою чи недостатнім рівнем життєвого забезпечення громадянина і непрацездатних членів його сім`ї, зокрема у випадку безробіття як соціально-економічного явища.
Загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить систему прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (стаття 1 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування) (16/98-ВР) (далі - Основи). Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг (частина друга статті 8 Закону) (1533-14). Державні гарантії реалізації застрахованими громадянами своїх прав та законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування є принципами загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаття 5 Основ) (16/98-ВР).
Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) і Основ (16/98-ВР) Закон (1533-14) визначив правову базу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян, зокрема на випадок безробіття. Загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (пункт 1 статті 1 Закону) (1533-14). Одним із принципів, за яким здійснюється страхування на випадок безробіття, є надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (стаття 2 Закону) ( 1533-14 ).
41. Також колегія суддів звертає увагу на те, що Європейською соціальною хартією (переглянутою), ратифікованою із заявами Законом № 137-V від 14 вересня 2006 року (далі - Хартія), встановлено, зокрема, гарантії захисту працюючих у випадку звільнення. Так, відповідно до пункту 24 частини І Хартії сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи: усі працівники мають право на захист у випадках звільнення.
42. Відповідно до пункту b) статті 24 (Право на захист у випадках звільнення) Розділу 2 Хартії з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов`язуються визнати право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. Крім того, пунктом четвертим статті 24 частини ІІ Додатку до Хартії встановлюється, що компенсація або інша відповідна допомога у випадку звільнення без поважних причин визначається національними законами або правилами, колективними договорами або іншими засобами, що відповідають національним умовам.
43. Також колегія суддів бере до уваги те, що відповідно до "Цілей сталого розвитку" (ЦСР, відомі також як Глобальні цілі) - ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань. Офіційний документ (резолюція) Генеральної Асамблеї ООН "Перетворення нашого світу: Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року" (англ. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development) від 25 вересня 2015 року оголошується новий план дій, метою яких є виведення світу на траєкторію сталого та життєстійкого розвитку. Так, відповідно до статті 9 Цілі сталого розвитку сприяють сталому економічному зростанню, підвищенню рівня продуктивності і використанню технологічних інновацій. Важливою передумовою є стимулювання підприємництва і створення робочих місць, а також ефективні заходи задля викорінення примусової праці, рабства і торгівлі людьми. Відповідно до цих завдань, мета полягає у забезпеченні повної і продуктивної зайнятості та гідної праці для всіх жінок і чоловіків до 2030 року.
44. З аналізу вищезазначених положень Конституції України, Рішень Конституційного Суду України, Європейської соціальної хартії (переглянутої) та "Цілей сталого розвитку" можна дійти висновку, що право на захист від безробіття, у тому числі право на отримання допомоги по безробіттю, є одним із найважливіших соціально-економічних прав людини, реалізація якого забезпечується на міжнародному та національному рівнях шляхом прийняття відповідних нормативних актів.
45. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є право позивача на отримання допомоги по безробіттю.
46. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково, а саме: визнав протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо невключення ОСОБА_1 до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю заробітної плати за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та зобов`язав Київський міський центр зайнятості включити ОСОБА_1 до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, та здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з дня її призначення, тобто з 7 травня 2021 року.
47. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до порушення права позивача на отримання допомоги по безробіттю у належному розмірі призвели дії відповідача щодо неврахування при розрахунку допомоги до середньої заробітної плати позивача період - січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України. Тому суди дійшли висновку, що для повного, належного та ефективного захисту порушеного права позивача, з урахуванням норм статті 9 КАС України, необхідно задовольнити позовні вимоги позивача в цій частині шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо не включення до розрахунку середньої заробітної плати позивача для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача включити до розрахунку середньої заробітної плати позивача для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з дня її призначення.
48. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач просив суд стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 44900 грн 97 коп. на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями Київського міського центру зайнятості. Однак, вказана позовна вимога є передчасною, оскільки розрахунок спірної допомоги є виключною компетенцією відповідача, та для недопущення хибного розрахунку допомоги ефективним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок. При цьому, позивач не позбавлений права у випадку невідповідності суми перерахованої допомоги його очікуванням звернутись до суду із позовом.
49. З доводів касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обраного способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Київського міського центру зайнятості включити до розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю заробітну плату за січень 2021 року відповідно до даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України та здійснити відповідний перерахунок допомоги по безробіттю з дня її призначення, оскільки вважає, що суди повинні були застосувати спосіб захисту, який визначений позивачем при подачі позовної заяви, а саме, стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 44900 (сорок чотири тисячі дев`ятсот) гривень 97 копійок на відшкодування шкоди, завданої протиправними діями Київського міського центру зайнятості. Скаржник у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо наявності у нього майнового права на виплату допомоги через безробіття, а також чітко встановили факт порушення майнових прав ОСОБА_1 на отримання такої допомоги, проте хибно ототожнили обов`язок державного органу виплачувати гарантовану державну допомогу і дискреційні повноваження щодо її призначення.
50. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій та доводам касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити наступне.
51. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон №1533-III.
52. Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1533-ІІІ загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
53. Частиною першою статті 4 Закону №1533-ІІІ встановлено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.
54. Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
55. Згідно зі статтею 7 Закону №1533-ІІІ одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю.
56. Частиною першою статті 22 Закону України №1533-III встановлено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є, зокрема, інші поважні причини, передбачені законодавством України.
57. Відповідно до частини першої статті 23 Закону №1533-III застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: