ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/3554/17 (911/401/21)
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючого, Банаська О.О., Білоуса В.В., Васьковського О.В., Жукова С.В., Огородніка К.М., Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка капітал"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.)
у справі №911/3554/17(911/401/21)
за заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича
до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника
у справі №911/3554/17
за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3554/17 за заявою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (далі - ТОВ "Вітмет").
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2017 порушено провадження у цій справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
3. Постановою Господарського суду Київської області від 17.05.2019 визнано банкрутом ТОВ "Вітмет" та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича та зобов`язано останнього виконати ліквідаційну процедуру банкрута.
4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2021 у справі №911/3554/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка Капітал" (далі - ТОВ "Трійка Капітал") про заміну кредитора у справі про банкрутство, з урахуванням уточнень, задоволено. Замінено кредитора у справі №911/3554/17 за кредиторськими вимогами до ТОВ "Вітмет" за кредитним договором №03-03-08 від 11.03.2008 та за кредитним договором №04-03-08 від 11.03.2008 у розмірі 235990155,95 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, 813592,07 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів, з Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ТОВ "Трійка Капітал". Зобов`язано ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Вітмет".
Стислий виклад заяви ліквідатора
5. Ліквідатор ТОВ "Вітмет" арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. (далі - Ліквідатор) звернувся до Господарського суду Київської області з заявою від 05.02.2021 у якій він просить суд покласти солідарно субсидіарну (як зазначено у заяві) відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 270410208,61 грн на учасника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_1 та керівника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_2, яких вважає особами винними у доведенні товариства до банкрутства.
6. Заявою від 10.06.2021 Ліквідатор збільшив вимоги щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута до 270929874,54 грн.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у задоволенні заяви Ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на учасника ТОВ "Вітмет" - ОСОБА_1 та керівника ТОВ "Вітмет"- ОСОБА_2 відмовлено.
8. Не погоджуючись з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції, ТОВ "Трійка Капітал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 скасувати та прийняти нове рішення, яким покласти солідарно субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 270929874,54 грн на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 залишено без руху. В ухвалі зазначено, що скаржник протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (в сумі 1191750,00 грн).
10. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в цьому випадку згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір має розраховуватися як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 у справі №911/3554/17(911/401/21) повернуто скаржнику.
12. Ухвала мотивована тим, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не сплатив судовий збір.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. ТОВ "Трійка капітал" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу №911/3554/17(911/401/21) для продовження розгляду до господарського суду апеляційної інстанції.
14. Касаційна скарга мотивована тим, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено оплату судовим збором заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу, винну у доведенні до банкрутства боржника, яка розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в порядку визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у межах справи про банкрутство.
15. Скаржник зазначає, що згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як у справі №911/3554/17(911/401/21) про банкрутство ТОВ "Вітмет" розглядається спір за заявою ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності на учасника та керівника боржника, поданою у 2021 році.
16. На думку скаржника, Північний апеляційний господарський суд неправильно застосував при розрахунку розміру судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 ставку судового збору, передбачену пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру), тоді як мав застосувати ставку судового збору, передбачену пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
17. Крім того, скаржник зауважує на тому, що господарський суд апеляційної інстанції, перевіряючи матеріали апеляційної скарги, не звернув увагу на те, що до апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" додано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме в сумі 6810,00 грн.
18. Водночас скаржник звертає увагу, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б26/30 дійшов висновку, що для розрахунку розміру судового збору при розгляді заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника слід застосовувати ставку судового збору, яка передбачена пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
19. Отже, скаржник вважає, що повернувши апеляційну скаргу ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2021 скаржнику, суд апеляційної інстанції допустив надмірний формалізм при вирішенні питання прийняття апеляційної скарги, чим фактично обмежив право ТОВ "Трійка Капітал" у доступі до суду.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
20. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду в установлений строк не надійшли.
Передача справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство
21. Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 у справі №911/3554/17(911/401/21). Вирішено здійснити розгляд касаційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №911/3554/17(911/401/21).
22. 19.09.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою справу №911/3554/17(911/401/21) за касаційною скаргою ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 передав на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
23. Верховний Суд при вивченні матеріалів справи виявив різні підходи судових колегій судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стосовно нарахування судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, зокрема під час надходження до суду касаційної інстанції касаційних скарг на судові рішення попередніх інстанцій, якими розглянуто такі заяви.
24. Так, в одних справах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходили з того, що за такі заяви судовий збір має розраховуватися згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка якого становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
25. У цьому ж зв`язку Верховний Суд дійшов висновку, що під час подання касаційних скарг на ухвали, які прийняті за результатом розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб та переглянуті в суді апеляційної інстанції, судовий збір в суді касаційної інстанції розраховується на підставі пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
26. Тобто у наведеному випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про сплату судового збору у відсотковому співвідношенні до ціни позову.
27. Зокрема до таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 22.08.2022 у справі №908/802/20, від 28.06.2022 у справі №904/4855/17, від 05.08.2021 у справі №911/2548/17, від 04.11.2021 у справі №914/71/19.
28. В іншому випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходили з того, що за такі заяви судовий збір має розраховуватися відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
29. Відповідно, Верховний Суд дійшов висновку, що під час подання касаційних скарг на ухвали, які прийняті за результатом розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб та переглянуті в суді апеляційної інстанції, судовий збір в суді касаційної інстанції розраховується на підставі пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
30. Отже, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про те, що під час покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на засновника та керівника боржника, сплата судового збору здійснюється у фіксованому розмірі, тобто 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду помножена 2 та помножена на 200%.
31. Зокрема таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 27.04.2022 у справі №910/17303/18, від 20.01.2022 у справі №5010/1133/2012-Б-26/30 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), від 26.04.2021 у справі №5023/2837/11.
32. В третьому випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходили з того, що оскільки об`єктом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції за заявою про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб у зв`язку з доведенням до банкрутства, то згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір підлягає сплаті у фіксованому розмірі як на ухвалу суду першої інстанції.
33. Тобто у наведеному випадку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшли висновку про те, що сплата судового збору здійснюється у фіксованому розмірі, виходячи з об`єкта оскарження - ухвали суду першої інстанції.
34. Зокрема до таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 11.01.2022 у справі №923/719/17, від 28.01.2021 у справі №915/1624/16, від 10.02.2021 у справі №4/44-Б.
35. Підставою для передачі даної справи на розгляд палати зазначено необхідність формування єдиної судової практики щодо застосування положень п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при визначені розміру сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора в суді першої інстанції, а також за оскарження судових рішень в судах апеляційної та касаційної інстанцій за результатами розгляду заяви ліквідатора в суді першої інстанції про покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
36. Ухвалою від 22.09.2022 справу №911/3554/17(911/401/21) за касаційною скаргою ТОВ "Трійка Капітал" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 прийнято до провадження судовою палатою для розгляду справ про банкрутство та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
37. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості ухвали господарського суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ТОВ "Трійка Капітал" на підставі ч. 4 ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв`язку не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору у встановленому розмірі.
38. Зважаючи на зміст предмета судового розгляду, доводів скаржника та висновку суду апеляційної інстанції, під час касаційного перегляду ухвали, що оскаржується, необхідним є з`ясування питання правильності застосування судами попередніх інстанцій приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у спорах за заявою ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
39. Банкрутство є окремою судовою процедурою, яка здійснюється судами господарського судочинства з переважним застосуванням норм матеріального та процесуального права, визначених КУзПБ.
40. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
41. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (ч. 2 ст. 7 КУзПБ).
42. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
43. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
44. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
45. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
46. За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.
47. Перша - включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання - задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб - розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних - реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.
48. Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.
49. Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.
50. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
51. Такі процедурні (процесуальні питання) вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.
52. Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.
53. Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).
54. Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.
55. Крім того, під час здійснення процедури банкрутства/неплатоспроможності ухвалюються судові рішення, поіменовані ухвалами, які за своєю правовою природою є рішеннями суду в розумінні ст. 233 ГПК України, що ухвалюються у звичайному позовному провадженні, оскільки мають ознаки розгляду по суті заявлених вимог.
56. До таких судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (ч. 6 ст. 45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (ч. 2 ст. 46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст. 42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч. 4 ст. 60 КУзПБ).
57. Частиною 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.
58. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновника (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.