Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 944/4790/19
провадження № 61-15852 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ;
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Українські лінії"; третя особа - ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українські лінії" на постанову Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ТОВ "Українські лінії", третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 16 грудня 2018 року ОСОБА_3 приблизно о 03 год. 20 хв., керуючи рейсовим автобусом "Київ-Вроцлав" марки "Neoplan N1122/3L", реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись автодорогою сполученням "Львів-Краківець" у напрямку до м. Львова, у смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, неподалік будинку № 28, що по вул. Яворівській, грубо порушив вимоги пункти 1.2; 1.5; 1.10; (в частині значення термінів "безпечна швидкість", "небезпека для руху"); пункти 2.3 (підпункту "д"), пункти 12.1; 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306; проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував наявність несприятливих погодних умов у вигляді снігопаду, стан засніженого дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автобуса, не впорався з керуванням та, без причин технічного характеру, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей час рухався автомобіль "Volvo 340", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 .
Такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення між цими транспортними засобами та смерть ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
Вироком Яворівського районного суду Львівської області 26 липня 2019 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України.
Вказувала, що трагічна смерть ОСОБА_5, насамперед вплинула на її життя як дружини та на життя їх малолітнього сина ОСОБА_2 . Унаслідок втрати чоловіка вона відчуває душевну пустоту, замкнутість, перебуває в стані тривоги за майбуття та сьогодення. Малолітній син намагається зрозуміти чому батько більше не приходить додому, чому не телефонує, дитина стала тривожною, погано спить.
Оскільки засуджений ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) керував транспортним засобом "Neoplan N1122/3L", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, а також здійснював рейсове перевезення пасажирів як працівник, який здійснює трудову функцію водія ТОВ "Українські лінії", то завдана моральна шкода підлягає стягненню з відповідача.
Ураховуючи наведене, позивач просила суд стягнути ТОВ "Українські лінії" на її користь 700 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 700 тис. грн на відшкодування моральної шкоди на користь малолітнього ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 18 березня 2021 року у складі судді Карпин І. М. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Українські лінії" 150 тис. грн на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 та 200 тис. грн на відшкодування моральної шкоди на користь малолітнього ОСОБА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Українські лінії" є власником автобуса марки "Neoplan N1122/3L", яким керував ОСОБА_3, перебуваючи на момент ДТП у трудових відносинах із відповідачем. Відтак, відповідач в силу положень статті 1172 ЦК України має відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі, суд першої інстанції виходив з того, що передчасна втрата чоловіка та батька спричинила моральні страждання, які з урахуванням принципу розумності, виваженості та справедливості визначено судом у розмірі, який, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих моральних страждань
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 -задоволено частково. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 березня 2021 року змінено. Збільшено розмір відшкодування моральної шкоди з 150 тис. грн. до 500 тис. грн. на користь ОСОБА_1 та на користь малолітнього ОСОБА_2 з суми у розмірі 200 тис. грн. до 500 тис. грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Змінюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір відшкодування, визначений судом першої інстанції, не відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості. У зв`язку із цим враховуючи засади розумності і справедливості, обставини справи, суд вважав, що розмір компенсації моральної шкоди слід збільшити для дружини і для сина - для кожного до 500 тис. грн. За конкретних обставин у даній справі цей розмір не може вважатися явно завищеним чи надмірним для відповідача, який здійснює діяльність з організації перевезень на професійній та постійній основі.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У вересні 2021 року ТОВ "Українські лінії" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 601/1399/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 661/740/18, від 08 травня 2018 року у справі № 370/2580/15, від 19 вересня 2018 року у справі № 161/11814/14, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 944/4790/19 із Яворівського районного суду Львівської області.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд фактично без належного нормативного обґрунтування, з`ясування дійсних обставин справи, відсутності доказів та безпосередньої вини відповідача у вчиненні ДТП, безпідставно збільшив розмір відшкодування моральної шкоди, виключно на підставі того, що відповідач здійснює діяльність з організації перевезень на професійній та постійній основі. Вважало рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 грудня 2018 року ОСОБА_3 приблизно о 03 годині 20 хвилин, керуючи рейсовим автобусом "Київ-Вроцлав" марки "Neoplan N1122/3L", реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись автодорогою сполученням "Львів-Краківець" у напрямку до м. Львова, у смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, неподалік будинку № 28, що по вул. Яворівській, грубо порушив вимоги пункти 1.2; 1.5; 1.10; (в частині значення термінів "безпечна швидкість", "небезпека для руху"); пунктів 2.3 (підпункту "д"), пунктів 12.1; 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував наявність несприятливих погодних умов у вигляді снігопаду, стан засніженого дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автобуса, не впорався з керуванням та без причин технічного характеру виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей час рухався автомобіль "Volvo 340", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, і такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення між цими транспортними засобами.
Унаслідок порушення водієм ОСОБА_3 зазначених пунктів Правил дорожнього руху відбулася ДТП, унаслідок якої водій автомобіля "Volvo 340" ОСОБА_4 та пасажири цього автомобіля ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 отримали кожний тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, що перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання їх смерті, а пасажир автомобіля "Volvo 340", ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Вироком Яворівського районного суду Львівської області від 26 липня 2019 року ОСОБА_3 засуджено за частиною третьою статті 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 вказано рахувати з часу його затримання - з 16 грудня 2018 року.
Вирішено питання пред`явлених цивільних позовів, судових витрат, речових доказів та питання накладених арештів.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року, апеляційні скарги представника потерпілих (цивільних позивачів) - адвокатів Ільківа М. М., Стасюка О. В., представника ТОВ "Українські лінії" задоволено частково. Скасовано вирок Яворівського районного суду Львівської області від 26 липня 2019 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільних позовів з направленням справи в цій частині для розгляду до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду залишено без зміни.
ТОВ "Українські лінії" є власником автобуса марки "Neoplan N1122/3L", реєстраційний номер НОМЕР_1, а ОСОБА_3 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Українські лінії".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ "Українські лінії" задоволенню не підлягає.