Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 757/37381/18-ц
провадження № 61-6874св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європа", ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней Віта Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європа" на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Поліщук Н. В., від 07 червня 2022 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "ФК "Європа", ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней В. В., про визнання договору недійсним.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 09 жовтня 2007 року він уклав з ПАТ "Укрбізнесбанк" кредитний договір, за умовами якого йому надано кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 100 000,00 дол. США строком до 08 жовтня
2017 року зі сплатою 10,5 %. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, 09 жовтня 2007 року ПАТ "Укрбізнесбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач вказував, що 22 грудня 2017 року ПАТ "Укрбізнесбанк" відступило на користь ТОВ "ФК "Європа" право вимоги за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року. В подальшому, 13 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Європа" було укладено договір про припинення зобов`язання переданням відступного.
Вважав, що договір про припинення зобов`язання переданням відступного укладено з грубим порушенням норм діючого законодавства, оскільки ОСОБА_2 не була стороною первісного зобов`язання (кредитного договору), а тому не мала права на укладення оспореного договору. Крім того, посилався на те, що зазначений договір суттєво порушує його права, оскільки він, як сторона за кредитним договором, не визнає як сам факт його укладення, так і наявність будь-якої заборгованості за таким договором.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13 квітня 2018 року.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оспорений договір укладено з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України. Судом встановлено, що виконання ОСОБА_2 обов`язків ОСОБА_1 за кредитним договором
від 09 жовтня 2007 року №1/Ф передбачено пунктами 3.1, 3.2, та
8.6 вказаного договору, а також договором іпотеки від 09 жовтня 2007 року, у зв`язку із чим укладення ОСОБА_2, як субсидіарним боржником за договором іпотеки від 09 жовтня 2007 року, оспореного договору є таким, що відповідає положенням статті 42 Закону України "Про іпотеку", статей 528, 600, 1158 ЦК України.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та
ТОВ "ФК "Європа", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорней В. В., реєстровий номер 365.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що договір про припинення зобов`язання за кредитним договором переданням відступного може бути укладений лише сторонами первісного зобов`язання, тобто позичальником та кредитором, а тому у ОСОБА_2 не було правових підстав для укладення оспореного правочину. Також відсутні підстави для застосування положень статті 1158 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки не встановлено небезпеки настання невигідних для ОСОБА_1 майнових наслідків.
Узагальнені доводи касаційних скарг
22 липня 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів від 12 серпня 2020 року у справі № 363/2990/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19, від 18 січня 2022 року у справі № 381/1372/20, від 16 лютого 2022 року у справі
№ 381/2423/20, від 06 квітня 2022 року у справі № 757/34078/14, від 12 травня 2022 року у справі № 577/650/21, від 08 червня 2022 року у справі
№ 953/3824/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Додатково посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права (статей 600, 1158 ЦК України) у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_2 зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково вважав відсутніми підстави вважати, що для ОСОБА_1 могли настати негативні майнові наслідки, не звернувши увагу на визнання останнім фактів укладення кредитного договору та заборгованості за ним в інших судових справах. Вважає, що ОСОБА_1 визнавав те, що у випадку задоволення вимоги про повернення кредиту за рахунок іпотечного майна, його майнові інтереси зазнають негативного впливу. Вважає, що законні підстави для визнання договору недійсним відсутні, а поведінка позивача є суперечливою.
Посилається на те, що права позивача не порушуються оспореним договором, більш того він є вигодонабувачем за ним, а з позовом про визнання недійсним договору мають право звернутись його сторони, яким ОСОБА_1 не є.
Додатково посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині позбавлення її права надати обґрунтовані заперечення на апеляційну скаргу.
25 липня 2022 року ТОВ "ФК "Європа" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, а також доповнення до поданої касаційної скарги, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/686/16, постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року № 910/17999/16,
від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, від 25 квітня 2018 року у справі
№ 910/24257/16, від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, постанові Верховного Судуу складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 та постанові Верховного Судуу складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 363/2990/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 761/38886/19, від 18 січня 2022 року у справі № 381/1375/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, від 06 квітня 2022 року у справі № 757/34078/14, від 12 травня 2022 року у справі № 577/650/21, від 08 червня 2022 року у справі № 953/3824/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Посилається заявник і на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права (статей 610, 1158 ЦК України) у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на те, що суд в оскарженому судовому рішенні не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зосереджує увагу суду на тому, що ОСОБА_1 знав про укладений оспорений договір та не заперечував проти нього протягом тривалого часу, а його дії в інших судових справах підтверджують ту обставину, що він погодився із укладенням оспореного договору. Дії ОСОБА_2 були спрямовані на усунення невигідних наслідків як для ОСОБА_1, так і для неї.
Посилається заявник на правильне застосування судом першої інстанції положень статті 528 ЦК України до спірних правовідносин, вважає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на положення пункту 8.6, а також пункти 3.1, 3.2 кредитного договору від 09 жовтня 2007 року № 1/Ф.
Зазначає також про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині позбавлення його права надати обґрунтовані заперечення на апеляційну скаргу, приймати участь у розгляді справи.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року поновлено ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Європа" строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Європа" на постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року, витребувано із Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/37381/18-ц.
07 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "ФК "Європа" не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрбізнесбанк" було укладено кредитний договір № 1/ф, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в розмірі 100 000,00 доларів США, на строк до 08 жовтня 2017 року зі сплатою 10,5 % річних. Умовами кредитного договору встановлено, що банк надає кошти в сумі 80 000,00 доларів США та 101 000,00 грн.
09 жовтня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ПАТ "Укрбізнесбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
22 грудня 2017 року між ПАТ "Укрбізнесбанк" та ТОВ "ФК "Європа" було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором
від 09 жовтня 2007 року № 1/ф та за договором іпотеки від 09 жовтня 2007 року.
13 квітня 2018 року між ТОВ "ФК "Європа" та ОСОБА_2 було укладено договір про припинення зобов`язання переданням відступного, згідно з пунктами 2.1 - 2.3 якого новий кредитор (ТОВ "ФК "Європа") та боржник ( ОСОБА_2 ) дійшли згоди, що зобов`язання за кредитним договором від 09 жовтня 2007 року № 1/ф припиняється в повному обсязі внаслідок передання боржником ОСОБА_2 новому кредитору відступного - грошової суми 470 000,00 грн. Внаслідок припинення кредитного договору, новий кредитор згоден і зобов`язується вважати припиненими у повному обсязі всі без виключення зобов`язання позичальника ( ОСОБА_1 ) за кредитним договором. Внаслідок припинення кредитного договору, новий кредитор та боржник згодні з тим, що зобов`язання за договором іпотеки припиняються у повному обсязі.
Відповідно до листа ТОВ "ФК "Європа" від 20 квітня 2018 року № 200418/1