ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2599/18
адміністративне провадження № К/9901/20289/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Тацій Л.В., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (головуючий суддя: Качмар В.Я., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі № 500/2599/18 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У листопаді 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі відповідач або Управління Держпраці) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16 серпня 2018 року № ТР1013/759/2АВ/СПТД-ФС у розмірі 372 300,00 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16 серпня 2018 року № ТР1013/759/2АВ/СПТД-ФС.
18 липня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Тернопільській області, надіслана 15 липня 2019 року, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та залишити в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
18 вересня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в Управління для розгляду та вжиття необхідних заходів надійшов лист Теребовлянської районної державної адміністрації від 12 липня 2018 року № 02-942/02-24, у якому зазначено, що на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 06 січня 2018 року № 38-од "Про робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення" 11 липня 2018 року здійснено обстеження суб`єкта господарювання в м. Теребовля торгової точки "Трапеза & доставка", в ході якого в ФОП ОСОБА_1 (адреса державної реєстрації АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виявлено, що у вказаній торговій точці ОСОБА_2 реалізовує продукти, в тому числі здійснює приготування їжі та реалізовує її. ОСОБА_2 не надала ні копії трудового договору, ні копії свідоцтва про підприємницьку діяльність.
В період з 23 липня 2018 року по 30 липня 2018 року та 03 серпня 2018 року інспекторами праці-головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Григорчук О.В., Шевчуком Ю.Н. та начальником відділу гігієни праці Бандури О.П. згідно наказу відповідача "Про проведення інспекційних відвідувань у ФОП ОСОБА_1" від 20 липня 2018 року № 490, що прийнятий на підставі листа Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - РДА) від 12 липня 2018 року № 02-942/02-24, направлення про проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 20 липня 2018 року № ТР1013/759, проведено захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у ФОП. Місце здійснення діяльності АДРЕСА_2 (далі - місце здійснення діяльності); адреса реєстрації позивача: АДРЕСА_3 (далі також адреса реєстрації).
За змістом направлення від 20 липня 2018 року № ТР 1013/759, воно дійсне з 23 по 30 липня 2018 року.
За результатами інспекційного відвідування головним державним інспектором Григорук О.В. складено акт про неможливість проведенні інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 23 липня 2018 року № ТР1013/759/АВ (далі також акт).
Зі змісту акту неможливість проведення інспекційного відвідування викликана створенням перешкод у діяльності інспекторам праці, яка виразилась, зокрема у:
ненаданні інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;
ненаданні доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням.
Водночас 23 липня 2018 року хід проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності фіксувався на відеокамеру.
Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона 23 липня 2018 року зранку зайшла в торговий кіоск за адресою: АДРЕСА_4, після чого прийшов позивач і попросив свідка прибрати зазначений кіоск, так як приміщення повинно здаватися в оренду. Також зазначила, що в даному кіоску ще знаходилася її свекруха. Надалі, до зазначеного кіоску прийшли особи та назвалися інспекторами Управління Держпраці у Тернопільській області, однак щодо пред`явлення відповідних посвідчень, то свідок не пам`ятає чи такі посвідчення пред`являлися. На запитання, що свідок робить у зазначеному кіоску, то вона відповіла, що в даному кіоску вона прибирає та на всі питання, які стосуються проведення інспекційного відвідування нехай відповідає безпосередньо ФОП ОСОБА_1 . Після чого, зазначеним працівникам надала відповідний номер, який продиктувала з свого мобільного телефону та звільнила приміщення у торговому кіоску, зачиняючи двері. Також свідок зазначила, що в той самий день вона повідомила ФОП ОСОБА_1 про зазначене інспекційне відвідування. Відмітила, що з позивачем перебуває в дружніх відносинах та з липня 2018 прийнята ним на роботу.
Судом першої інстанції з покликанням, в тому числі, на показання свідків встановлено, що під час здійснення інспекційного відвідування 23 липня 2018 року, на об`єкті відвідування, за прилавком, виявлено осіб, які представились ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Надалі, інспектори праці представились та попросили показати документи, а саме: трудові договори, ліцензію на торгівлю та інші дозвільні документи на провадження підприємницькою діяльністю. Присутніми особами документів надано не було, та було повідомлено номер телефону для зв`язку з позивачем. Для встановлення анкетних даних осіб, які перебували на об`єкті відвідування, інспектором праці було викликано поліцію. Не дочекавшись приїзду поліції, особи покинули приміщення, закрили торгівельну точку та пішли у невідомому напрямку. Зазначені факти зафіксовані також засобами відеотехніки.
Судом апеляційної інстанції з покликанням на відеозапис додатково встановлено, що у приміщенні, куди прийшли працівники відповідача були дві особи ОСОБА_2 разом із свекрухою. Жодної діяльності щодо продажу тієї чи іншої продукції ОСОБА_2 не здійснювала. Прилавки у цьому приміщенні були пусті.
24 квітня 2018 року інспектором праці Григорук О.В. складена вимога про надання/поновлення документів № ТР1013/759/ПД (далі також вимога).
За змістом вимоги та акту, у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливістю проведення інспекційного відвідування зобов`язано позивача у строк до 16.00 год 30 липня 2018 року надати документи для проведенні інспекційного відвідування перелік та назва яких, викладені у дванадцятьох пунктах вимоги.
За змістом повідомлення про вручення поштового відправлення із штрих-кодовим ідентифікатором 4602701883408, акт та вимога надіслані на ім`я ФОП за адресою АДРЕСА_5 25 липня 2018 року.
За відміткою на поштовому відправлені, вимога вручена особисто 30 липня 2018 року. Проте на поштовому відправленні відсутній підпис особи, якій вручено таке повідомлення.
За даними відомостей з відстеження УКРПОШТИ, поштове відправлення із штрих-кодовим ідентифікатором 4602701883408 вручено особисто 30 липня 2018 року о 18.40 год.
03 серпня 2018 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП за місцем здійснення діяльності ФОП про, що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ТР1013/759/2АВ (далі також акт від 03 серпня 2018 року).
За даними, наведеними в акті від 03 серпня 2018 року, інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку:
з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;
ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів;
відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.
08 серпня 2018 року на підставі акту від 03 серпня 2018 року заступником начальника Управління прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ТР1013/759/2АВ/ТД на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП; призначено розгляд справи на 16 серпня 2018 року об 11.30 год.
10 серпня 2018 року на адресу реєстрації позивача направлено повідомлення про розгляд справи від 08 серпня 2018 року № 2717/01-05-12.318.
Згідно відстеження із сайту УКРПОШТИ повідомлення поштового відправлення із штрих-кодовим ідентифікатором 4602701909741 вручено особисто 13 серпня 2018 року.
16 серпня 2018 року відповідачем винесено постанову, якою ФОП визнано винним у порушення абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП та накладено штраф у розмірі 372300 грн.
Оскаржувана постанова 17 серпня 2018 року супровідним листом направлена ФОП за адресою реєстрації.
Не погоджуючись із вказаною постановою та висновками відповідача, прийнятими за результатами проведеного інспекційного відвідування, позивач звернувся до суду із цим позовом.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позивач вважає, що винесена відповідачем оскаржена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зазначену вимогу щодо надання відповідних документів у строк до 16:00 год. 30 липня 2018 року позивач не отримував, а тому він не знав та не міг знати про її існування, як наслідок не мав можливості надати необхідні документи для проведення зазначеного інспекційного відвідування. Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач відмовився надати інспекторам праці необхідні документи для проведення інспекційного відвідування.
Також позивач зазначив, що на дату проведення інспекційного відвідування він не здійснював свою господарську діяльність у торговому кіоску за адресою: АДРЕСА_6, оскільки дане приміщення з 22 липня 2018 року було передано у користування іншій особі відповідно до договору оренди приміщення від 22 липня 2018 року. В день проведення інспекційного відвідування позивачем проводилась підготовка приміщення до передачі в оренду (здійснювалося прибирання). Отже, відповідач безпідставно дійшов висновку, що позивач створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, оскільки торговий кіоск за адресою: АДРЕСА_6 переданий у користування іншій особі згідно договору, а тому наймані працівники ФОП ОСОБА_1 були відсутні під час проведення інспекційного відвідування.
В свою чергу, відповідач зазначив, що оскаржені позивачем дії щодо винесення на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування № ТР1013/759/2АВ від 03 серпня 2018 року оскарженої постанови, здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виніс оскаржувану постанову на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним на час проведення інспекційного відвідування законодавством.
Судом першої інстанції акцентовано увагу на тому, що згідно пояснень представника відповідача та показів свідка позивач був обізнаний про проведення зазначеного інспекційного відвідування, яке проводилося 23 липня 2018 року. Даний факт про те, що 23 липня 2018 року свідок повідомила позивача про інспекційне відвідування також не заперечується і останнім у судовому засіданні.
За позицією суду першої інстанції, позивач був повідомлений про зазначене інспекційне відвідування та отримав копію акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23 липня 2018 року № ТР1013/759/АВ та одного примірника вимоги про надання документів від 24 липня 2018 року № ТР 1013/759/ПД саме 30 липня 2018 року, а тому суд критично поставився до твердження позивача на те, що останній був позбавлений змоги надати відповідні документи у встановлений строк.