Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 686/16449/18
провадження № 61-14613св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року у складі судді Стефанишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визнання коштів особистою власністю та стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 з 29 серпня 1997 року. За рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2015 року шлюб між ними було розірвано. У період шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказував, що відразу після одруження, вони почали проживати у частині будинку за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є відповідач ОСОБА_3 . Зазначена частина будинку складалася із двох кімнат, коридору, кухні, туалету, ванної кімнати та комунікацій з водопостачання у будинку не було.
З метою покращення житлових умов для проживання сім`ї, запитавши попередню згоду власника будинку ОСОБА_3, про добудову, перепланування належної йому частини будинку, він звернувся до будівельної бригади, яка розпочала виконання усіх будівельних робіт.
У ході проведення цих робіт було знесено будинок, всі прибудови і розпочато будівництво із заливання фундаменту для будинку, площею забудови близько 12 м х 9 м. Будівництво будинку тривало шість місяців без внутрішніх робіт, у ході якого було вимуровано стіні, зроблено дах, встановлено вікна, простінки, міжкімнатні двері та інше. Також проведено систему опалення, яке складалось з металевих труб та чавунних радіаторів, а згодом через два роки систему опалення було осучаснено. Крім того, фасад будинку було утеплено пінопластом, нанесено декоративну штукатурку, проведено водопровід і підключено комунікації будинку до міської мережі водовідведення.
Позивач зазначав, що у будинку було зроблено повністю євроремонт, встановлено електропроводку, нову лінію електропостачання і новий сучасний лічильник, стабілізатор напруги, теплу підлогу та інше. Крім того, по периметру земельної ділянки, де знаходиться будинок, встановлено паркан, подвір`я встелене тротуарною плиткою, приблизною площею 120 кв. м. Таким чином, загальна площа будинку склала 86,2 кв. м, з яких житлова - 46,8 кв. м.
Також, як зазначав позивач, на земельній ділянці було побудовано приміщення під автомайстерню, загальною площею 70 кв. м, та приміщення автосервісу, а також приміщення, площею 5 м х 5 м, у два поверхи, де на першому поверсі сауна, на другому поверсі офісні приміщення, у яких проведено холодне та гаряче водопостачання, проведено систему каналізації, опалення, встановлено металопластикові вікна, теплу підлогу, зроблено євроремонт та інше. Територія площею 340 кв. м біля цих приміщень була заасфальтована.
ОСОБА_1 зазначав, що він побудував зазначений будинок з усіма його прибудовами, розпочав підприємницьку діяльність, вклав усі свої кошти та кошти, які позичав на будівництво будинку та облаштування території, оскільки на меті у нього було спільне проживання у зазначеному будинку із дружиною та дітьми, і ведення підприємницької діяльності.
Позивач вважав, що новозбудований будинок з усіма прибудовами, побудований у період шлюбу, за спільні кошти подружжя, а тому є об`єктом права спільної сумісної власності, і він претендує лише на компенсацію його частки у спільному майні подружжя.
Крім того, вказував, що у будівництво ним були вкладені кошти у сумі 26 000,00 доларів США, отримані від реалізації належної чоловікові його сестри квартири.
Оскільки відповідачі відмовляються добровільно провести поділ зазначеного майна, просив визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя: будинок (А-2) АДРЕСА_1 загальною площею 86,2 кв. м, житловою площа - 46,8 кв. м, допоміжною площею - 39,4 кв. м; приміщення автомайстерні, загальною площею 70 кв. м; двоповерхове приміщення, загальною площею 50 кв. м (перший поверх - сауна, другий поверх - офісне приміщення). Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 кошти у сумі 26 000,00 доларів США, які були витрачені на будівництво та облагородження будинковолодіння АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачів на користь позивача 1/2 частину ринкової вартості будинку і добудованими приміщеннями (А-2) АДРЕСА_1 з вирахуванням коштів, які є особистою власністю ОСОБА_1 у сумі 26 000,00 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що участь позивача у процесі будівництва чужих приміщень не є підставною для визнання збудованого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Представником та позивачем не надано доказів використання куплених ним товарів у спірному будівництві та понесення витрат на будівництво, а також витрат на оплату праці осіб, які залучалися для будівництва спірного майна. Письмових доказів оплати виконаних робіт позивачем суду не надано, а допитані у судовому засіданні свідки, не назвали розміру винагороди за надані послуги.
Крім цього суд вважав, що грошові кошти в сумі 26 000,00 доларів США не є спільною сумісною власністю подружжя, тому позивач не має права на їх стягнення, що свідчить також про необґрунтованість зазначеної вимоги.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, виключено в частині четвертій абзацу знизу мотивувальної частини рішення словосполучення "які були витрачені на будівництво та облагородження будинковолодіння АДРЕСА_1 та будинок і добудованими приміщеннями за зазначеною адресою".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю та стягнення 1/2 частини ринкової вартості будинку із добудованими приміщеннями, оскільки позивачем не надано належних та допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що зазначене спірне майно було набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за рахунок належних їм будівельних матеріалів, внаслідок їх спільної праці та спільних коштів, та доказів укладення письмової угоди з ОСОБА_3 про створення спільної власності, тому відсутні правові підстави для задоволення позову у цій частині.
Крім того, безпідставними є позовні вимоги позивача про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 коштів у сумі 26 000,00 доларів США, оскільки відсутні належні допустимі та достовірні докази отримання таких коштів у дар в установленому законом порядку та вкладення коштів отриманих ним за договором купівлі-продажу квартири від 21 жовтня 2010 року у розмірі 26 000,00 доларів США саме у будівництво нерухомого майна по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, та суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що, як зазначає заявник, оскаржувані судові рішення не відповідають нормам статей 263, 264 ЦПК України. Суди не взяли до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що здійснював будівництво ОСОБА_1 та його родичі, розрахунки по оплаті також робив останній.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу № 686/16449/18 призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала доповнення до касаційної скарги
29 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшли доповнення ОСОБА_1 до касаційної скарги, у яких він просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 16 червня 2021 року. 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 направив на адресу Верховного Суду доповнення до касаційної скарги.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим законом.
Можливість поновлення пропущеного строку на подання доповнення на касаційну скаргу ЦПК України не передбачена.
Оскільки доповнення до касаційної скарги подано до суду касаційної інстанції поза межами строку на касаційне оскарження, тому підлягає залишенню без розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29 серпня 1997 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 05 серпня 2015 року шлюб між ними розірвано. Зазначеним рішенням встановлено, що фактичні шлюбні стосунки між подружжям було припинено з березня 2015 року (а. с. 8, т. 1).
За договором від 16 травня 1975 року ОСОБА_3 набув у власність глинобитний, критий етернітом житловий будинок та надвірні будівлі, які до нього відносяться, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна жила площа всього будинку становить 25,09 кв. м (а. с. 11-12, т. 1).
Крім того, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,0890 га, кадастровий номер 6810100000:05:003:0088, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, відповідно до державного акта від 14 вересня 1995 року № ХМ 03894 (а. с. 102-103, 118, т. 1).
Згідно із рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 серпня 2003 року № 699 ОСОБА_3 затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом житлових, допоміжних приміщень, господарських побутових споруд та гаражів по АДРЕСА_1 : Д - гараж - 9,2х4,0 м, В-господарська споруда - 2,74х4,76 м, 1-5 -кухня 4,5 кв. м, 1-3 житлова 7,7 кв. м, 2-1;2-2 коридор 14,5; 5,1 кв. м, 2-3 пральна - кладова 6,9 кв. м, 2-4 кухня 12,9 кв. м, 2-5; 2-6 житлові 23,4; 11,8 кв. м, 2-7 коридор 11,6 кв. м. Дозвіл на будівництво було надано згідно з рішенням МВК № 156 від 11 липня 1983 року (а. с. 111, т. 1).
За змістом технічного паспорта, виготовленого 27 вересня 2003 року на ім`я ОСОБА_3, загальна площа будинку по АДРЕСА_1 становить 125 кв. м, житлова - 70 кв. м, допоміжна - 55,5 кв. м (а. с. 9-10, т. 1).
Відповідно до довідки № 9937 про склад сім`ї, яка видана відділом реєстрації місця проживання, у будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано 10 осіб: ОСОБА_3 (власник), ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_9 (син), ОСОБА_10 (онука), ОСОБА_10 (онука), ОСОБА_4 (онука), ОСОБА_5 (онука), ОСОБА_11 (онука), ОСОБА_12 (зять), ОСОБА_1 (інші) (а. с. 112, т. 1).