Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 490/4070/17
провадження № 61-10109 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь. О. В, Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Альфа-Банк";
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
третя особа - ОСОБА_3 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Лисенка П.П., Самчишиної Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк),звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 .
Позовна заява мотивована тим, що 23 лютого 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКІБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", і ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на загальну суму 66 500 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, на строк до 22 лютого 2017 року.
У той же день для забезпечення виконання умов договору кредиту АКІБ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався солідарно із позичальником відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.
Позичальник, як і поручитель, зобов`язання за кредитним договором та договором поруки належним чином не виконували, на вимоги банку не реагували, унаслідок чого станом на 17 березня 2017 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 83 394 доларів 40 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 58 287 доларів 99 центів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 25 106 доларів 41 цент США.
Посилаючись на викладені обставини, ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по кредиту та процентам в загальному розмірі 83 394 долари 40 центів США, а також понесені банком судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2018 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суму заборгованості за кредитним договором від 23 лютого 2007 року у розмірі 83 394 долари 40 центів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно сумі у розмірі 2 389 416 грн 35 коп., з якої: заборгованість за кредитом у розмірі 58 287 доларів 99 центів США; сума заборгованості за відсотками у розмірі 25 106 доларів 41 цент США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник, як і поручитель, належним чином зобов`язання за кредитним договором та договором поруки не виконували, унаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначено відповідно до умов договору та вимог закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Альфа-Банк" відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що останній платіж за тілом кредиту позичальником здійснено 27 червня 2008 року, а 07 листопада 2011 року був здійснений останній платіж на погашення кредитної заборгованості.
Строк користування кредитом за кредитним договором був змінений відповідно до положень договору (підпункти 4.5, 7.4) та частини другої статті 1050 ЦК України і вважається таким, що сплив 09 лютого 2012 року.
Отже, з 10 лютого 2012 року у позивача виникло право на звернення до суду із позовом для захисту своїх порушених прав. Проте банк звернувся із позовом до суду до позичальника лише у травні 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Банк після спливу строку кредитування позбавлений права як кредитор нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
За таких обставинах, оскільки після зміни строку кредитування у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, тому вимоги позивача про стягнення таких процентів, нарахованих після 09 лютого 2012 року, є необґрунтованими, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до цих спірних правовідносин.
Банком не було дотримано шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, для пред`явлення вимог до поручителя, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 758/6863/14 та постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 274/1981/14, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 490/4070/17 із Центрального районного суду м. Миколаєва.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутні докази отримання відповідачами вимоги про дострокове стягнення заборгованості, а тому відсутні підстави для дострокового стягнення заборгованості та застосування строку позовної давності для всіх платежів, оскільки умовами кредитного договору передбачено повернення кредиту щомісячними платежами. Вважало рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 лютого 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", і ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру користування грошові кошти в сумі 66 500 доларів США, зі сплатою 13% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягав щорічному перегляду, згідно з умовами пункту 2.6 цього договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості: з березня 2007 року по лютий 2017 року - щомісячно до 10 числа 554 долара США; в лютому 2017 року - 574 долара з кінцевим терміном повернення основної суми заборгованості до 22 лютого 2017 року, на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1 договору) (а.с. 4-6, т. 1).
Згідно з пунктом 2.4.1 договору кредиту сплата процентів здійснюється у валюті кредиту не пізніше 10-го числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти.
Відповідно до пункту 3.3.8 договору кредиту позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1 цього договору.
У пункті 3.3.9 договору кредиту сторони узгодили, що позичальник зобов`язаний достроково повернути кредит, погасити нараховані відсотки та сплатити можливі штрафні санкції у випадках, визначених пунктами 2.6.3, 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору.
За правилами пункту 4.5 договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8 та 3.3.9 цього договору протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції.
Відповідно до пункту 7.4 договору у разі настання обставин, визначених, в тому числі пунктом 4.5 цього договору - строк користування кредитом вважається таким, що сплив.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язання позичальником за договором кредиту від 23 лютого 2007 року у той же день між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов`язався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту (а.с. 8, т. 1).
З розрахунку заборгованості за кредитом убачається, що станом на 17 березня 2017 року у позичальника утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 83 394 долари 40 центів США, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 58 287 доларів 99 центів США, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 25 106 доларів 41 цент США (а.с. 13, т. 1).
20 квітня 2017 року відповідачам направлено вимогу про усунення порушень з вимогами сплатити заборгованість станом на дату розрахунку 17 березня 2017 року в загальному розмірі 110 673 долари 62 центи США, включаючи пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань (а.с. 11, т. 1).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором убачається, що останній платіж за тілом кредиту позичальником здійснено 27 червня 2008 року, а 07 листопада 2011 року був здійснений останній платіж на погашення кредитної заборгованості, який направлено банком відповідно до умов договору на погашення відсотків за кредитом у розмірі 8 492 долари 07 центів США (а.с. 13-14, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;