Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 755/15469/21
провадження № 61-6594 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижиков Олександр Олександрович;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив визнати недійсним з моменту укладення договір про поділ спільного сумісного майна подружжя від 29 травня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О. О. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 10922, та договір про внесення змін до цього договору від 14 серпня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О. О. та зареєстрований в реєстрі № 14686; застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: визнати квартиру АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя; зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 оригінали попередніх договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 09 липня 2019 року, укладених між ТОВ "Компанія з управління активами "Крістал Ессет Менеджмент" та ОСОБА_1, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Драною Н. М. та зареєстрованих в реєстрі за № № 1477, 1478, 1479, 1480, 1481, 1482, 1483, 1484.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження. Визначено дату проведення підготовчого судового засідання на 03 грудня 2021 року. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та вказано, що у зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та долученими до неї додатками ОСОБА_2 отримала 01 грудня 2021 року.
07 лютого 2022 року за вх. № 7074/1 представником ОСОБА_2 - адвокатом Петровою О. О. подано до суду відзив на позов разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на його подання та доказами направлення відзиву засобами поштового зв`язку іншим учасникам цивільного процесу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року у складі судді Савлук Т. В. відмовлено у задоволені клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов.
Задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про повернення заявнику відзиву без розгляду.
Відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3, залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відзив на позов стороною відповідача подано з пропуском строку, встановленого частиною сьомою статті 178 ЦПК України та зазначеного в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність обставин, що перешкодили відповідачу своєчасно подати відзив на позов, суду не надано. Підстав для поновлення строку для подання відзиву на позов судом не встановлено, а наведені у клопотанні підстави щодо несвоєчасного подання відзиву, пов`язані із заміною представника у справі, не є поважною причиною пропуску вказаного строку. Посилаючись на вказані обставини, вимоги статей 126, 127, 178 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву, поданого представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка окремо від рішення суду згідно зі статтею 353 ЦПК України оскарженню не підлягає. Системний аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що окремо від рішення суду підлягає оскарженню лише залишення без розгляду позову (заяви) на підставі статті 257 ЦПК України, а тому на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявникові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року скасувати.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначала неповне дослідження наявних у справі матеріалів, що призвело до ухвалення судового рішення, яке порушує права заявника на справедливий суд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 755/15469/21 із Дніпровського районного суду м. Києва.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, неправильно застосував норми процесуального права, не врахував висновки Конституційного Суду України, у яких зазначено, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абзац сьомий підпункту 3.2. пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, абзац четвертий підпункту 2.2. пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, абзац четвертий підпункту 2.1. пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2010 року № 18-рп/2010); перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, наведений у статті 293 ЦПК України, не є вичерпаним (абзац перший підпункту 3.2. пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Вважала, що оскільки пряму заборону на апеляційне оскарження ухвали про відмову в поновленні процесуального строку для подання відзиву на позов ЦПК не містить, то на думку заявника, вказана ухвала може бути переглянута в апеляційному порядку.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижиков О. О., про визнання недійсними договору про поділ спільного сумісного майна подружжя та договору про внесення змін до цього договору, застосування наслідків недійсності правочину.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження. Визначено дату проведення підготовчого судового засідання на 03 грудня 2021 року. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та вказано, що у зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та долученими до неї додатками ОСОБА_2 отримала 01 грудня 2021 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням (а. с. 135, т. 1).
07 лютого 2022 року за вх. № 7074/1 представником ОСОБА_2 - адвокатом Петровою О. О. подано до суду відзив на позов разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на його подання та доказами направлення відзиву засобами поштового зв`язку іншим учасникам цивільного процесу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року відмовлено у задоволені клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов; задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про повернення заявнику відзиву без розгляду. Відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Відмовляючи у задоволені клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов та залишаючи відзив без розгляду, суд першої інстанції, посилаючись на вимоги статей 126, 127, 178 ЦПК України, виходив із того, що відзив на позов подано з пропуском строку, встановленого частиною сьомою статті 178 ЦПК України та зазначеного в ухвалі суду про відкриття провадження у справі; доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність обставин, що перешкодили відповідачу своєчасно подати відзив на позов, суду не надано; підстав для поновлення строку для подання відзиву на позов судом не встановлено, а наведені у клопотанні підстави щодо несвоєчасного подання відзиву, пов`язані із заміною представника у справі, не є поважною причиною пропуску вказаного строку.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 травня 2022 року повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, яка окремо від рішення суду згідно зі статтею 353 ЦПК України оскарженню не підлягає, а тому на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України вона не приймається до розгляду та повертається заявникові.