ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/18645/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників:
позивача: Слесарчук В.М.
відповідача-1: Савулій В.О.
відповідача-2: не з`явився
відповідача-3: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС Технолоджи"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022
у справі № 910/18645/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБС Технолоджи"
до:1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо"; 3) Державного підприємства "Сетам"
про визнання результатів електронних торгів та договору купівлі-продажу недійсним
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АБС Технолоджи" (далі - ТОВ "АБС Технолоджи", позивач) звернулося до суду з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Пелучо" (далі - ТОВ "Пелучо") та Державного підприємства "Сетам" про: визнання недійсними результатів електронних торгів щодо продажу земельної ділянки площею 13,6632 га, кадастровий номер 5123755800:01:001:0402, які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 416642 від 03.07.2019; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки № 21 від 19.07.2019; витребування вказаної земельної ділянки з незаконного володіння ТОВ "Пелучо".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 позов задоволений повністю.
Позивач звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 430 383,21 грн та витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 86 400 грн.
В подальшому позивач подав уточнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 702 031,75 грн та витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 86 400 грн.
У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення АРМА просило відмовити позивачу у стягненні коштів на правничу допомогу у повному обсязі, з посиланням на те, що з наданих документів неможливо встановити реальний розмір витрат на професійну правову допомогу; позивачем не надано доказів, які б підтверджували розумність та обгрунтованість витрат на оплату послуг адвоката у заявленому розмірі.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АРМА на користь ТОВ "АБС Технолоджи" 343 825,75 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано копії:
- укладеного між ТОВ "АБС Технолоджи" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Саєнко Харенко" (Адвокатське об`єднання) договору про надання професійної правничої допомоги від 09.09.2019 № 02-0926/19 (далі - Договір від 09.09.2019), відповідно до якого Адвокатське об`єднання здійснює представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами. За умовами вказаного договору підтвердженням одержання правової допомоги є підписаний сторонами акт приймання-передачі правової допомоги. У п. 3 додатку № 1 до Договору від 09.09.2019 сторонами погоджено погодинну ставку адвокатів Адвокатського об`єднання, розмір якої становить суму у гривні, яка є еквівалентом 250 євро;
- платіжних доручень про оплату правничих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги № 02-0926/19 від 09.09.2019; № 241 від 02.12.2019, № 249 від 27.12.2019, № 257 від 22.01.2020, № 277 від 08.04.2020, № 294 від 03.06.2020, № 301 від 29.07.2020;
- актів приймання-передачі професійної правничої допомоги від 12.11.2019, від 06.12.2019, від 03.06.2020, від 24.07.2020, від 03.08.2020 та відповідних рахунків-фактур;
- звітів про детальний опис робіт (наданих правничих послуг) за Договором від 09.09.2019.
Згідно ж із попереднім розрахунком, наведеним у позовній заяві, орієнтовна сума судових витрат, які ТОВ "АБС Технолоджи" очікує понести становить 1 513 477,50 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що заява позивача щодо відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню з урахуванням поданих стороною доказів та з огляду на принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. У зв`язку з чим, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за представництво інтересів позивача, складає 343 825,75 грн.
Так, проаналізувавши наданий позивачем детальний опис робіт, суд критично оцінив співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги щодо аналізу судової практики, моніторингу інформації щодо судових справ та підготовки до судових засідань, оскільки доводи й позиція сторін під час розгляду справи суттєво не змінювалися, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією позивача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, тобто, підготовка цієї справи в суді під час розгляду справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Надання адвокатом таких послуг в контексті даної справи не можна вважати такими, що є неминучими та необхідними.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 (колегія суддів: Іоннікова І.А. - головуючий, Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.) додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 скасовано, у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Апеляційна інстанція виходила з того, що договір про надання послуг, рахунки-фактури, платіжні доручення та акти приймання-передачі містять посилання на факт надання послуги, однак не містять інформації, що такі послуги надані саме в межах даної справи, а детальні описи робіт складені в односторонньому порядку та є внутрішнім документом Адвокатського об`єднання. Зі змісту заяви про розподіл судових витрат вбачається, що такі послуги надавалися не лише в межах даної справи, а й в межах інших справ, тобто послуги надавалися загалом та не розмежовувалися. Крім того, ненадсилання копії відповідної заяви з долученими доказами іншим сторонам позбавляє останніх можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник з посиланням на п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України вказує на таке:
- апеляційним судом не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та Верховного Суду у постановах від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 10.08.2022 у справі №711/1783/20, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 щодо застосування статей 126, 129 ГПК України, зокрема, щодо вимог до оформлення документів на підтвердження складу та розміру витрат на правову допомогу, недопустимості втручання суду у договірні відносини між адвокатом та клієнтом, неможливості зменшення розміру витрат на правничу допомогу за ініціативою суду;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень ч. 3 ст. 126 ГПК України щодо того, яким чином має бути оформлений детальний опис виконаних адвокатом робіт для визначення розміру витрат на правничу допомогу (чи повинен такий доказ обов`язково складатись двосторонньо клієнтом та адвокатом);
- апеляційною інстанцією порушено норми процесуального права щодо дослідження зібраних у справі доказів, що мають значення для правильного вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "АБС Технолоджі" з підстав, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 07.10.2022.
11.10.2022 до Верховного Суду від АРМА надійшов відзив на касаційну скаргу, надісланий поштою 07.10.2022, у якому відповідач-1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на не доведення позивачем понесення заявленого до стягнення розміру судових витрат.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, дослідивши доводи, викладені в касаційній скарзі перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).