ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/4108/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
ОГП: Голуб Є.В.,
позивача: Брильовська О.Р. (в режимі відеоконференції),
відповідача: Білостоцький С.М. (в режимі відеоконференції),
третьої особи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Пет"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022
у справі № 914/4108/21
за позовом керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Пет"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр"
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її повернення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року керівник Галицької окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Пет" про усунення перешкод у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 4610166300:04:003:0067 шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації з приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Пет".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 та №263 від 18.03.2004, поза волею належного на той момент власника - Кабінету Міністрів України, вилучено земельні ділянки лісового фонду 1 групи в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га, які перебувають на балансі Державного підприємства "Львівський лісовий селекційно насіннєвий центр", та віднесено їх до земель селища рекреаційного призначення, після чого були відчужені на користь третіх осіб, а частина з них у подальшому відповідачу. Оскільки зайняття відповідачем спірної земельної ділянки не пов`язане з позбавленням володіння держави на цю землю з обмеженим оборотом, прокурор просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 (суддя Крупник Р.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т. - головуючий, Скрипчук О.С., Плотніцький Б.Д.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Зобов`язано відповідача усунути перешкоди у здійсненні Львівською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 4610166300:04:003:0067 шляхом її повернення на користь держави в особі Львівської обласної державної адміністрації з приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Пет".
Судами обох інстанцій встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №907032 від 27.01.2009 відповідач є власником земельної ділянки площею 4,23 га, кадастровий №4610166300:04:003:0067 з цільовим призначенням для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, яка розташована в смт. Брюховичі район вул. Ряснянської. 22.10.2018 право власності відповідача на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №266919576 від 21.07.2021.
Земельна ділянка площею 4,23 га, кадастровий №4610166300:04:003:0067 була утворена шляхом об`єднання двох земельних ділянок площами 0,2695 га та 3,9605 га, які відповідач придбав у ТОВ "Новобуддизайн" та ПП "Буддизайн" відповідно на підставі договорів купівлі-продажу від 25.12.2008.
Обставини набуття ТОВ "Новобуддизайн" земельної ділянки у власність.
11.03.2004 та 18.03.2004 Брюховицькою селищною радою прийнято Рішення №245 та №263 відповідно про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. В подальшому за позовом прокурора Львівської області Шевченківським районним судом м. Львова ухвалено рішення від 14.02.2005 у справі №2-38/2005 яким вказані рішення селищної ради визнано неправомірними та скасовано. Рішення місцевого суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009.
01.04.2004 Брюховицькою селищною радою прийнято Рішення №280 "Про затвердження ТОВ "Новобуддизайн" проекту відведення земельної ділянки площею 8,8643 га для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру з об`єктами житлового призначення в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі та надання її в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)". На підставі вказаного рішення 07.07.2004 між Брюховицькою селищною радою та ТОВ "Новобуддизайн" укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.
15.11.2004 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено рішення у цивільній справі №2-3327/04, яким, зокрема, зобов`язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТОВ "Новобуддизайн" земельної ділянки площею 8,8643 га, з яких 1,8 га під житлове будівництво та 7,0643 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської, яку орендує ТОВ "Новобуддизайн" та укласти з ним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. В подальшому вказане рішення суду за заявою заступника прокурора Львівської області переглянуто Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за нововиявленими обставинами і ухвалою суду від 15.06.2010 скасоване та провадження у справі закрито. Підставою для перегляду рішення від 15.11.2004 слугували обставини скасування рішень Брюховицької селищної ради №245 та №263 від 11.03.2004 та 18.03.2004.
23.10.2008 на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 15.11.2004 у справі №2-3327/04 Брюховицькою селищною радою прийнято рішення №618, яким зокрема вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,8643 га в районі вул. Ряснянської в смт. Брюховичі, яка підлягає продажу у власність ТОВ "Новобуддизайн" та укласти із ТОВ "Новобуддизайн" до 01.09.2009 договір купівлі-продажу земельної ділянки на умовах, визначених цим рішенням.
05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ТОВ "Новобуддизайн" на виконання рішення селищної ради № 618 від 23.10.2008 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. 19.12.2008 Брюховицькою селищною радою видано ТОВ "Новобуддизайн" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №795031.
25.12.2008 між ТОВ "Новобуддизайн" (продавець), ТОВ "Самгородок" (покупець-1) та ТОВ "Сервіс Пет" (покупець-2) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним поділом її в натурі, за умовами якого відповідач придбав у ТОВ "Новобуддизайн" земельну ділянку для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру площею 0,2695 га, що становить 2695/7032 ідеальних частин всієї земельної ділянки.
Обставини набуття ПП "Буддизайн" земельної ділянки у власність.
24.06.2004 Брюховицькою селищною радою прийнято Рішення №318 "Про затвердження ПП "Буддизайн" проекту відведення земельної ділянки площею 8,9965 га для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру з об`єктами громадсько-житлового призначення в районі вул. Незалежності України-Ряснянської в смт. Брюховичі та надання її в оренду терміном на 10 років (з правом викупу у власність)". На підставі вказаного рішення 07.07.2004 між Брюховицькою селищною радою та ПП "Буддизайн" укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.
19.11.2004 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області ухвалено рішення у цивільній справі №2-3326/04, яким, зокрема, зобов`язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ПП "Буддизайн" земельної ділянки площею 8,9965 га, з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт Брюховичі в районі вул. Ряснянської-Незалежності України, яку орендує ПП "Буддизайн" та укласти з ним договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. В подальшому вказане рішення суду за заявою заступника прокурора Львівської області переглянуто Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за нововиявленими обставинами і ухвалою суду від 13.07.2010 скасоване та провадження у справі закрито. Підставою для перегляду рішення від 19.11.2004 слугували обставини скасування рішень Брюховицької селищної ради №245 та №263 від 11.03.2004 та 18.03.2004.
23.10.2008 на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19.11.2004 у справі №2-3326/04 Брюховицькою селищною радою прийнято рішення №619, яким, зокрема, вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 8,9965 га, з яких 5,036 га під громадсько-житлове будівництво та 3,9605 га під будівництво об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру в смт. Брюховичі в районі вул. Ряснянської-Незалежності України, яка підлягає продажу у власність ПП "Буддизайн" та укласти із ПП "Буддизайн" до 01.09.2009 договір купівлі-продажу земельної ділянки на умовах, визначених цим рішенням.
05.11.2008 між Брюховицькою селищною радою та ПП "Буддизайн" на виконання рішення селищної ради № 619 від 23.10.2008 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. 19.12.2008 Брюховицькою селищною радою видано ПП "Буддизайн" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №795033.
25.12.2008 між ПП "Буддизайн" (продавець) та ТОВ "Сервіс Пет" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого відповідач придбав у ПП "Буддизайн" земельну ділянку площею 3,9605 га для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру.
Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 у справі №2-38/2005, котре набрало законної сили і яким за позовом прокурора Львівської області скасовані рішення Брюховицької селищної ради №245 та №263 від 11.03.2004 та 18.03.2004, що слугували передумовою набуття ТОВ "Новобуддизайн" та ПП "Буддизайн" у власність земельних ділянок, ним встановлено наступні обставини.
Вилучені земельні ділянки площею 19,1 га знаходяться в кварталі 44 Брюховицького лісництва Львівського ДЛГ, який віднесений до 1 групи лісів, категорія захисності ліси населених пунктів, які призначені для виконання рекреаційних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій (ст. 36 ЛК України). Згідно з проектом організації і розвитку лісового господарства Львівського ДЛГ (параграф 3.4.2), затвердженого Держкомітетом лісового господарства України за функціональним зонуванням лісопарку, квартал 44 Брюховицького лісництва віднесений до зони масового відпочинку.
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 за №1391 "Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних" селище Брюховичі віднесено до категорії курортних.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудячих від 12.01.1978 №14 зазначені вище землі відносяться до земель рекреаційного призначення.
У вересні 2011 року прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ТОВ "Сервіс Пет", Брюховицької селищної ради, ТОВ "Новобуддизайн", ТОВ "Самгородок", ПП "Буддизайн", ТОВ "Лазурит 007", за участі третьої особи Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про витребування майна від добросовісного набувача. Матеріально-правовою підставою позову прокурор обрав статті 388 та 1212 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 у справі №5015/4582/11 позовні вимоги прокурора задоволено частково, зокрема:
- скасовано рішення Брюховицької селищної ради №618 від 23.10.2008 року "Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2-3327/04".
- визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №907032 від 27.01.2009, виданий ТОВ "СервісПет", який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:09:438:00006 кн.02-7.
- витребувано у ТОВ "СервісПет" земельну ділянку площею 4,2300 га кадастровий №4610166300:04:003:0067 та передано її у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
Провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Новобуддизайн" та ПП "Буддизайн" - припинено. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 у справі №5015/4582/11 скасовано в частині задоволених позовних вимог та постановлено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову прокурора. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2013 у справі №5015/4582/11 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду.
Відмовляючи прокурору в задоволенні позовних вимог про витребування від ТОВ "СервісПет" земельної ділянки площею 4,2300 га кадастровий №4610166300:04:003:0067, суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку, що спірна земельна ділянка, яка була відчужена Брюховицькою селищною радою на користь ТОВ "Новобуддизайн", знаходилася у межах смт. Брюховичі, а також те, що розмежування земель державної і комунальної власності в межах смт. Брюховичі не проводилося, відтак у відповідності до п. 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. п. "а" ст. 12, ст. ст. 83, 122, 127, 128, п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення № 618 від 23.10.2008 року) Брюховицька селищна рада мала усі необхідні повноваження щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою.
Також апеляційний та касаційний господарські суди у справі №5015/4582/11 дійшли висновку, що ТОВ "СервісПет" є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок, так як придбав земельні ділянки в ПП "Буддизайн" та ТОВ "Новобуддизайн" за відплатними договорами купівлі-продажу земельних ділянок, йому не було відомо і не могло бути відомо, що він купує майно не у власника.
Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 914/4108/21 місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором в даній справі обрано неналежний спосіб захисту прав позивача, оскільки враховуючи правову позицію ВПВС, викладену в постанові №359/3373/16-ц, ним повинен бути віндикаційний позов. Крім цього, із належним (віндикаційним) позовом прокурор звертався до суду в 2011 році, за результатами розгляду якого відмовлено в задоволенні позовних вимог. Відтак, враховуючи наявність постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 у справі №5015/4582/11, яка набрала законної сили і спір котрою між сторонами було вирішено по суті, суд дійшов висновку, що повторний перегляд правовідносин між цими сторонами, шляхом обрання іншого способу захисту, котрий до того ж є неналежним, є порушенням принципу правової визначеності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації прав людини на справедливий суд.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що відповідач не міг набути статусу добросовісного володільця, оскільки відсутній дозвіл уповноваженого державного органу на вилучення спірної земельної ділянки. В свою чергу, зайняття спірної земельної ділянки із порушенням положень ЗК України та ЛК України необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Таким чином повернення земельної ділянки лісового призначення державі необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №911/3574/17, від 04.02.2020 у справі №911/3311/17). Відтак, встановивши незаконність зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про обрання прокурором неналежного способу захисту.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційний господарський суд неправильно застосував норми ст.ст. 387 та 391 ЦК України. Скаржник зазначає, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що закон допускає володіння лісовими ділянками приватними особами, які вони можуть мати у приватній власності; у відповідача цивільні права і обов`язки виникли на законних підставах (договори купівлі-продажу); право власності на земельну ділянку площею 4,23 га, кадастровий № 4610166300:04:003:0067 зареєстровано (відповідач є фактичним володільцем нерухомого майна), а господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подання прокурором негаторного позову є неналежним способом захисту прав позивача. До того ж апеляційний господарський суд всупереч доказам, які є у матеріалах справи безпідставно погодився з твердженням прокурора, що спірна земельна ділянка є державною власністю та належить до земель лісового фонду, оскільки Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 у справі № 5015/4582/11, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2022 у справі № 914/4108/21 вже було встановлено, що відповідач є власником земельної ділянки площею 4,23 га, кадастровий номер № 4610166300:04:003:0067 в смт. Брюховичі, цільове призначення - для будівництва об`єктів дошкільного спортивно-навчального центру, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 907032, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів за номером № 02:08:438: 00012 кн.02-7. Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. 388 ЦК України та помилково вказано, що відповідач є недобросовісним володільцем (набувачем) майна. До того ж Західний апеляційний господарський суд не дослідив та не надав оцінки судовим рішенням у справі № 5015/4582/11, чим порушив принцип верховенства права, що безпосередньо вплинуло на застосування норм матеріального права, а саме статей 387, 388,391 ЦК України.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п.п. 1,4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме:
- апеляційним господарським судом не враховано висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 2-16552/10, постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19;
- суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що безпосередньо вплинуло на застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 2 ст.287, п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.10.2022 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 06.10.2022.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 05.10.2022 від Заступника керівника Львівської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому прокурор вказує на помилковість доводів скаржника та правильність висновків суду апеляційної інстанції, і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного господарського суду - без змін.
Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.10.2022 через систему "Електронний суд" та 18.10.2022 поштою від Львівської обласної прокуратури надійшли пояснення.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Щодо підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі №727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (щодо належного способу захисту), постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (щодо можливості витребування майна у добросовісного набувача), постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (щодо можливості витребування майна у добросовісного набувача та обрання належного способу захисту), постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (що саме остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду має враховуватися судами під час вирішення тотожних спорів), постанові Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 29.01.2019 в справі № 2-16552/10 (щодо принципу юридичної визначеності), постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 902/201/19 (щодо преюдиціально встановлених фактів).
Так у справі № 359/3373/16-ц за позовними вимогами про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, вирішуючи питання щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 дійшла таких висновків.