Постанова
Іменем України
20 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 490/12243/16-ц
провадження № 61-20600св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Гуденко О. А., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділення в натурі частки зі спільної часткової власності та встановлення порядку користування землею.
Позовну заяву мотивувала тим, що сторони є співвласниками домоволодіння, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що перебуває у спільному користуванні усіх співвласників.
Позивач стверджувала, що оскільки всі співвласники користуються відокремленими частками, то виділ у натурі належної їй 29/100 частки є технічно можливим.
Однак при користуванні земельною ділянкою час від часу виникають протиріччя, що змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав.
ОСОБА_1 просила суд:
- виділити в натурі 29/100 частки домоволодіння, а саме у житловому будинку під літ. "А": коридор 2-1, житлову кімнату 2-2, ганок № 1, підвал Апд та приямок № 2:
- установити порядок користування земельною ділянкою, виділивши їй у користування 29/100 частки земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виділено в натурі у приватну власність ОСОБА_1 29/100 частки житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами на АДРЕСА_1, за першим варіантом висновку № 125-095 судової будівельно-технічної експертизи судового експерта Лесків С. А. від 15 березня 2018 року у складі: у житловому будинку літера "А-1" коридор 2-1, площею 5,8 кв. м, житлову кімнату 2-2, площею 19,9 кв. м, що складає загальну площу 25,7 кв. м, та підвал приміщення 1-1 (літера "Апд") площею 81,5 кв. м, а також надвірні господарські будівлі 29/100 частки № 9,11,12,13 огорожі та 29/100 частки № І,ІІ - замощення. Розподіл горищного простору за наданим варіантом поділу спірного житлового будинку виконується співвісне стінам, які розділяють будинок на дві частини, перекриття та покрівлі для можливості його обслуговування та ремонту.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою, розташованої на АДРЕСА_1, за другим варіантом висновку № 125-095 судової земельно-технічної експертизи судового експерта Лесків С. А. від 15 березня 2018 року, з наступним відхиленням:
- виділено у користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки, площею 111,18 кв. м, з яких під будівлями 32,55 кв. м, під індивідуальною землею 78,63 кв. м, у тому числі 2,75 кв. м та 4,3 кв. м у загальному користуванні з ОСОБА_4, ділянка загального користування між всіма співвласниками 64,95 кв. м. Вказана частина земельної ділянки розташована вздовж правої бокової частини земельної ділянки, яка примикає до задньої торцевої стіни житлового будинку літера "А-1", розмірами 4,3х17,43 м, площею 74,88 кв. м, при цьому ділянка площею 1,0х4,3 м, площею 4,3 кв. м, яка безпосередньо примикає до задньої торцевої стіни житлового будинку літера "А-1" залишається у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для обслуговування стіни житлового будинку та приямку підвалу. Для проходу до виділеної частини земельної ділянки прохід між спорудами літера "И"-сарай та навісом літера "Ю", розміром 5,5х1,0 м, площею 5,5 кв. м виділяється в загальне користування зі співвласником ОСОБА_4 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір у розмірі по 64,66 грн з кожного.
Задовольняючи позов у частині виділенні у натурі частки у домоволодінні, суд першої інстанції встановив, що у користуванні співвласників знаходяться ізольовані частини житлового будинку, при цьому які-небудь роботи з переобладнання не потрібні. Суд врахував варіант № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15 березня 2018 року та встановив, що запропонований експертом варіант виділу частки у домоволодінні наближений до розміру ідеальної частки позивача у праві власності та не потребує проведення реконструкцій або перебудови. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість проведення реального виділу позивачці її частки у праві спільної часткової власності на спірне домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами згідно з першим варіантом висновку експерта № 125-095 судової будівельно-технічної експертизи, складеної 15 березня 2018 року.
Також судом враховано, що під час розгляду справи ніхто з відповідачів не заперечував проти запропонованого варіанту, всі інші співвласники визнали, що саме такий варіант виділу в натурі відповідає порядку користування, що склався протягом тривалого часу. Більш того, саме такі приміщення визначені у договорах дарування від 05 червня 2003 року, що є правовстановлюючими документами, що підтверджують право власності ОСОБА_1 на вказану частину домоволодіння, а саме зазначено, що в її користування переходить у будинку літера "А": приміщення 2-1 та 2-2 та підвал літера "Апд" у цілому.
При цьому сторони не заявляли про необхідність стягнення на їх користь грошової компенсації. Отже, це питання судом за згодою сторін не вирішувалося.
Задовольняючи позов у частині визначення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції проаналізував варіанти розподілу земельної ділянки, запропоновані експертом, дійшов висновку про те, що найбільш доцільним є запропонований експертом другий варіант розподілу земельної ділянки, який наближений до розміру ідеальних часток, сприятиме уникненню спірних питань, одночасно забезпечує сторонам безперешкодний доступ до належного їм майна та можливість вільно користуватися ним - за умови вищезазначеного відступу від нього в частині додаткової ділянки спільного користування вздовж стіни будинку літера "А-1" та найбільше відповідає принципу балансу інтересів сторін. Встановлення саме такого порядку користування земельною ділянкою не завдає шкоди її раціональному використанню, не суперечить інтересам співвласників земельної ділянки.
Оцінючи порядок користування земельною ділянкою за першим варіантом, суд першої інстанції врахував, що у такому випадку спір між сторонами у цій частині фактично не буде вирішено, оскільки він не передбачає порядок користування земельною ділянкою між співвласниками, адже передбачає лише фактичне користування ділянкою, зайнятою нерухомістю співвласника, із значним відступом від ідеальних часток у праві власності на домоволодіння. Фактичний порядок користування земельною ділянкою на час виникнення спору, як пояснили сторони під час розгляду справи - це і є відсутність такого порядку, оскільки існування сталого порядку землекористування під час розгляду справи судом не встановлено, а сторони не довели його існування.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою звернулась лише співвласниця ОСОБА_8, яка просила визначити цей порядок між нею та іншими співвласниками відповідно до її частки у праві спільної власності на вказане домоволодіння. Провадження у справі відкрито тільки за її позовом. Повноважень на звернення з позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою між всіма співвласниками - ні позивачка, ні відповідачка ОСОБА_4 не мають.
Отже, у межах заявленого позову судовому розгляду підлягала лише вимога ОСОБА_1 про визначення її права на користування часткою земельної ділянки за зазначеною адресою.
Спростовуючи доводи відповідачки ОСОБА_4, суд першої інстанції вказав, що встановлюючи порядок користування земельною ділянкою між всіма співвласниками окремо, при відсутності не тільки їх позовних (зустрічних) вимог, а й без з`ясування їх позиції щодо позову, як то зазначає ОСОБА_4 та її представник, суд порушить вимоги статті 13 ЦПК України та вийде за межі заявленого позову, що є порушенням загального принципу диспозитивності. При цьому суд послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 734/3785/15-ц (провадження № 61-33455св18).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2021 року у частині визначення порядку користування земельною ділянкою змінено.
Визначено порядок користування ОСОБА_1 земельною ділянкою на АДРЕСА_1 за третім варіантом висновку судової земельно-технічної експертизи № 21-343, складеним 01 жовтня 2021 року.
Виділено у користування ОСОБА_1 окрему частину земельної ділянки площею 81 кв. м, у загальному користуванні з ОСОБА_4 під забудовою житлового будинку літ. "А" та для проходу до окремої частини ділянки земельну ділянку площею 119 кв. м, у загальному користуванні з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 земельну ділянку площею 71 кв. м.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов у частині визнання порядку користування земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції вказав, що висновок суду першої інстанції про можливість виділу у користування позивача частини спірної земельної ділянки відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, оскільки досліджені судом докази та викладені норми законодавства свідчать про наявність такої можливості.
Проте суд апеляційної інстанції вважав, що такий виділ повинен бути здійснений на підставі висновку повторної судової земельно-технічної експертизи від 01 жовтня 2021 року № 21-343, оскільки він викладений, виходячи з правильних часток співвласників на домоволодіння та з урахуванням того, що позивачу належить у будинку літ. "А" не тільки житлові кімнати, а також вся площа підвалу.
Висновок судової земельно-технічної експертизи від 15 березня 2018 року № 125-095 у частині визначення порядку користування позивачем спірною земельною ділянкою суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки у ньому неправильно визначена частка позивача, що впливає на правильність усіх розрахунків, а також не враховано, що позивачу у будинку літ. "А" належать не тільки житлові кімнати, а також вся площа підвалу.
Враховуючи обставини справи, порядок користування співвласниками належними їм будівлями та спорудами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що найбільш доцільно здійснити виділ ОСОБА_1 частини земельної ділянки за третім варіантом повторної судової земельно-технічної експертизи від 01 жовтня 2021 року №21-343, оскільки, виходячи зі схеми цього варіанту, жодне з приміщень не треба зносити. У індивідуальному користуванні ОСОБА_4 залишається частина земельної ділянки, де розташовані належні їй будівлі, а ОСОБА_1 отримує у індивідуальне користування частину спірної земельної ділянки, вільну від забудови.
У частині виділення у натурі частки домоволодіння рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у частині встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у частині виділення у натурі частки домоволодіння у касаційному порядку не оскаржуються, тому у силу вимог статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
17 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Центрального районного суду м. Миколаєва, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку зібраним доказам, тому дійшли помилкового висновку про задоволення позову у частині визначення порядку користування земельною ділянкою. Заявник вважає, що суди не встановили, що спірна земельна ділянка надавалася для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Отже, зазначена земельна ділянка не передавалася у користування чи у власність будь-кому, а є комунальною власністю, тому суди попередніх інстанцій порушили встановлений законом порядок розпорядження та користування земельною ділянкою.
Не погоджуючись із варіантом розподілу, визначеним судом апеляційної інстанції, заявник стверджує, що за таким варіантом розподілу, як визначив суд апеляційної інстанції, буде порушено її право користування земельною ділянкою. Ділянка спільного користування встановлюється виходячи з рівності часток (незалежно від ідеальних часток) між всіма співвласниками, яким виділяється у користування ця ділянка, про що визначено у статті 5 Закону України "Про основи містобудування". Однак у варіанті висновку, який у основу поклав суд апеляційної інстанції, не було дотримано вказаних норм закону. Так, одна зі сторін визначеної судом ділянки впритул примикає до частини приміщення, належного їй, що порушує встановлену законом обов`язкову відстань не менше ніж 1,0 м для глухої стіни і не менше ніж 2,0 м для стіни житлового будинку з вікнами. Отже, заявник була позбавлена права користування земельною ділянкою, необхідної для обслуговування її частини будинку, це позбавило її доступу до належних їй елементів та приміщень будівлі.
ОСОБА_4 вважає, що висновки суду апеляційної інстанції про право відповідача встановити сервітут, у випадку відмови позивача надати прохід на земельну ділянку для здійснення ремонтних робіт своєї стіни не є вирішенням спору, а породжує обставини, що також потребуватимуть у подальшому судового вирішення.
Заявник стверджує, що на час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій інший співвласник ОСОБА_3 звернувся до суду Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом про виділення часток житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, які мали бути розглянуті судом одночасно, оскільки у цьому випадку судом передчасно суттєво обмежено право інших співвласників на визначення їх права користування земельною ділянкою.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 127/21769/16-ц (провадження № 61-42694св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ОСОБА_9 подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року в оскаржуваній частині залишити без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
За адресою АДРЕСА_1 розташовані два житлові будинки (літ. "А" та літ. "Б") 1917 року побудови з належними до них господарськими будівлями та спорудами.
Згідно з даними, наявними у інвентарній справі на домоволодіння, первісним його власником була ОСОБА_10 .
На підставі виконавчого листа народного суду Заводського району м. Миколаєва від 17 лютого 1945 року та рішення народного суду Заводського району м. Миколаєва від 09 серпня 1957 року у порядку спадкування визнано право власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_11 (1/5 частки), ОСОБА_12 (1/5 частки), ОСОБА_13 (1/5 частки), ОСОБА_14 (1/5 частки), ОСОБА_5 (1/5 частки).
Рішенням виконкому Миколаївської міської ради депутатів трудящих від 04 листопада 1975 року № 1268 співвласникам домоволодіння виділено у користування 632 кв м земельної ділянки.
Станом на 04 листопада 1975 року співвласниками домоволодіння були: ОСОБА_13 (1/5 частки + 1/5 частки, успадкованої після смерті ОСОБА_11 - ОСОБА_15, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_12 (1/5 частки), ОСОБА_14 (1/5 частки) та ОСОБА_5 (1/5 частки).
Станом на 04 червня 2003 року співвласниками домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, були:
- ОСОБА_16 (21/100 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26 січня 1994 року після смерті ОСОБА_13 );
- ОСОБА_17 (1/5 (або 20/100) частки за договором дарування від 31 березня 1992 року (первісний власник ОСОБА_12, після його смерті ОСОБА_18, потім ОСОБА_19 ) + 19/100 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20 лютого 1993 року після смерті ОСОБА_13 ; всього - 39/100 частки);
- ОСОБА_14 (1/5 частки або 20/100),
- ОСОБА_5 (1/5 частки або 20/100).
05 червня 2003 року ОСОБА_16 подарувала ОСОБА_1 14/100 частки вказаного домоволодіння (у житловому будинку під літ. "А" приміщення: коридор 2-1, житлова кімната 2-2 площею 19,9 кв. м, ганок № 1, 1/3 частини підвалу літ. "Апд").
05 червня 2003 року ОСОБА_20 подарувала ОСОБА_1 15/100 частки домоволодіння, а саме 2/3 частини підвалу літ. "Апд" та приямок № 2.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 05 липня 2004 року частка домоволодіння, яка належала ОСОБА_14, була успадкована ОСОБА_21, а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 успадкована відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 23 квітня 2014 року у рівних частках: ОСОБА_2 (1/10 частки) та ОСОБА_22 (1/10 частки), який 10 серпня 2019 року подарував свою частку ОСОБА_3
19 квітня 2018 року ОСОБА_16 подарувала ОСОБА_4 7/100 частки будинку, а ОСОБА_20 подарувала ОСОБА_4 24/100 частки будинку, а всього ОСОБА_4 стала власником 31/100 частки вищезазначеного домоволодіння з відповідною часткою прилеглих будівель та споруд.
Під час розгляду вказаної справи проведено дві судові експертизи.
Обома експертними висновками враховано, що фактична площа земельної ділянки складає 623,58 м2, а не 632 кв. м, як вказано у рішенні виконкому від 04 листопада 1975 року № 1268.
За висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №125-095, складеним 15 березня 2018 року відповідно до ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2017 року експертами Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, розрахований розмір (площа) досліджуваної земельної ділянки відповідно до первинної ідеальної частки співвласника ОСОБА_1 ( ОСОБА_13 - 1/5 частки) складає 124,72 кв. м.
Експертом запропоновано два варіанти виділу в натурі частки земельної ділянки.
Відповідно до першого варіанту пропонується виділ частки з урахуванням сформованого порядку користування земельною ділянкою.
Експертом зазначено, що земельна ділянка має один в`їзд через металеві ворота шириною 2,96 м, який знаходиться у загальному користуванні між всіма співвласниками.
Земельна ділянка загального користування між всіма співвласниками проходить від воріт вздовж внутрішньої території земельної ділянки до надвірних господарських споруд задньої торцевої частини ділянки загальною довжиною 19,54 м, загальною площею 64,95 кв. м, тобто на 1/5 частини по 12,99 кв. м.
У користуванні співвласника ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка вздовж частини зовнішньої лівої бокової стіни житлового будинку літ. "А-1" розміром 3,85х0,25 м площею 1 кв. м, а також під забудовою частини житлового будинку літ "А-1" квартири № 2 пл.32,55 кв. м .