Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 462/5263/19
провадження № 61-16844св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коломієць Г.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Міхнов Олег Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рабінович Михайло Петрович, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 вересня 2020 року у складі судді Ліуша А. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Міхнов Олег Володимирович, про розірвання договору довічного утримання,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Міхнов О. В., про розірвання договору довічного утримання.
Позовну заяву мотивовано тим, що 13 вересня 2013 року між ним, його дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міхновим О. В. Умовами цього договору передбачено, що він та його дружина ОСОБА_3 передали у власність ОСОБА_2 належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2, сплативши при укладенні договору одноразово кожному із них по 20 000,00 грн, у подальшому зобов`язувався надавати їм щомісячне грошове утримання в розмірі 800,00 грн (по 400,00 грн кожному), оплачувати житлово-комунальні послуги та абонентську плату за телефон, кабельне телебачення та домофон, а також здійснити поховання після їх смерті.
ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 не виконав взяті на себе за оскаржуваним договором зобов`язання, зокрема, не оплатив витрати на поховання ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 13 715,00 грн. Тому він припинив отримання матеріальної допомоги від ОСОБА_2 і вважає ці обставини достатніми для розірвання зазначеного договору довічного утримання.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 частково не виконував ще одну умову договору (пункт 8 цього договору) щодо індексації грошового утримання за попередній рік, яку необхідно було вносити щорічно у лютому місяці.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 755, 756 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд: розірвати договір довічного утримання, укладений 13 вересня 2013 року між ОСОБА_1, його дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міхновим О. В.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 вересня 2013 року, індексний номер 5851803, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Міхновим О. В., на квартиру АДРЕСА_1, та припинити і вилучити запис про державну реєстрацію заборони на відчуження зазначеного майна.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач не надав суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач порушив умови договору довічного утримання, внаслідок чого він може бути розірваний. Відмова позивача від отримання компенсації за поховання ОСОБА_3 та щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 400,00 грн зумовлені виключно одностороннім бажанням позивача розірвати договір довічного утримання від 13 вересня 2013 року, що є неприпустимим та порушує права ОСОБА_2 як сторони цього договору.
Посилання позивача на невиконання відповідачем пункту 8 договору довічного утримання щодо індексації грошового утримання не може враховуватись при вирішенні цього спору, оскільки позивач визнав неналежним виконання відповідачем умов договору і виявив намір його розірвати у серпні 2018 року, позаяк за умовами договору індексація грошового утримання нараховується у лютому місяці чергового року, тому на той момент зобов`язання відповідача сплатити індексацію грошового утримання ще не настало.
Крім того, позивач не визначив суму індексації, яку, на його переконання, повинен був сплатити відповідач за попередній рік, тому не можна дійти висновку про обґрунтованість такої вимоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рабінович М. П., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 вересня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 357/18084/15-ц (провадження № 61-17177св18), від 28 вересня 2020 року у справі № 755/8043/19 (провадження № 61-9943св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 521/10450/17 (провадження № 61-15368св19), від 08 лютого 2021 року у справі № 490/4649/18 (провадження № 61-18897св19), від 30 червня 2021 року у справі № 310/5175/15-ц (провадження № 61-6666св20).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що кошти, які надходили від ОСОБА_2 на виконання умов оскаржуваного договору, не покривали всіх витрат позивача та його дружини, зокрема, оплату всіх комунальних послуг та забезпечення всім необхідним для нормального життя.
Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що під час перерахування коштів за договором довічного утримання ОСОБА_2 не враховував інфляцію і не проводив перерахунок грошового утримання відповідно до встановлених індексів інфляції, у зв`язку з чим з кожним наступним періодом матеріальне забезпечення на місяць, передбачене цим договором, практично не забезпечувало його з дружиною потреби.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Кушнарьов Є. І., зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рабінович М. П., не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Міхнова О. В. не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рабінович М. П., на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року і витребувано із Залізничного районного суду м. Львова цивільну справу № 462/5263/19.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Рабінович М. П., не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
13 вересня 2013 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мінховим О. В., відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали у власність ОСОБА_2 належну їм на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Загальна вартість квартири згідно зі звітом про оцінку майна становить 276 637,00 грн, а визначена відчужувачами ціна квартири за договором становить 277 000,00 грн.
Відповідно до пункту 7 зазначеного договору ОСОБА_2 зобов`язався довічно утримувати відчужувачів, тобто забезпечувати їх грошовими ресурсами для задоволення потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, необхідними послугами та всім необхідним для повноцінного життя. Сторони домовились, що утримання, в тому числі забезпечення харчуванням, одягом, необхідною допомогою, включаючи і медичну, має грошовий еквівалент і оцінений сторонами за спільною згодою в розмірі 800,00 грн на місяць, які повинні щомісячно надаватись відчужувачам шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку в рівних частинах кожному, а саме по 400 грн. У разі смерті одного відчужувача, грошове утримання відчужувача, який залишився, складатиме 400 грн.
Крім вказаної суми, набувач зобов`язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким такі договори укладено. Кошти на оплату комунальних послуг повинні щомісячно надаватися відчужувачам шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
У випадку виникнення, в майбутньому, потреби забезпечення відчужувачів іншими видами матеріального забезпечення чи догляду, відчужувачі самостійно, на свій розсуд несуть всі витрати на ці види забезпечення в межах грошового утримання, передбаченого договором, згідно обумовлених сум.
Також набувач зобов`язується здійснити поховання відчужувачів квартири після їх смерті.
Згідно з пунктом 8 договору довічного утримання грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення цього договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_3, або готівкою на руки під розписку, або на вказані у договорі рахунки, відкриті у Відкритому акціонерному товаристві "Державний ощадний банк".
У випадку зміни способу отримання щомісячного грошового утримання відчужувачі зобов`язані вчасно (за 15 днів до наступного платежу) в письмовій формі повідомити про це набувача за адресою: АДРЕСА_4 .
Сума грошового утримання підлягає індексації та нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік.
Відповідно до пункту 9 цього договору одноразове грошове утримання становить 40 000,00 грн, які відчужувачі повністю отримали в рівних частинах, по 20 000,00 грн кожен із них, від набувача перед підписанням цього договору.
Наведене підтверджується розписками відчужувачів.
Пунктом 10 договору передбачено, що відчужувачі засвідчили, що визначене сторонами грошове утримання є достатнім для отримання повноцінного та якісного життєвого рівня відчужувачів та не потребуватиме подальшого перегляду сторонами умов договору.
При надходженні грошового переказу на поштове відділення за місцем проживання відчужувачів коштів відповідно до пункту 7 цього договору, зобов`язання набувача за цим договором за відповідний місяць вважається виконаним в повному обсязі (пункт 11 договору довічного утримання).
Також пунктом 12 цього договору передбачено, що набувач гарантує, що відчужувачі залишають за собою довічне право на проживання у вказаній квартирі.
Згідно з пунктом 14 договору істотними умовами договору вважатимуться вчасна проплата щомісячних платежів і довічне право на проживання відчужувачів у вказаній квартирі.
Пунктом 15 договору передбачено, що цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї із сторін - у судовому порядку.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права