Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 363/1758/19
провадження № 61-122св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство",
відповідачі: Вишгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Нестеришиним Тарасом Степановичем, на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16 листопада2007 року № 850 в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ;
- визнати недійсним державний акт серії ЯК № 871336 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152, яка розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, та скасувати його державну реєстрацію;
- витребувати на користь держави в особі державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - ДП "Вищедубечанське лісове господарство") з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152, яка розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42018111200000145 Києво-Святошинською місцевою прокуратурою встановлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 16 листопада 2007 року № 850 у власність ОСОБА_2 безоплатно для ведення садівництва передано земельну ділянку площею 0,1200 га, розташовану в садовому товаристві "Вишневий" на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.
На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯК № 871336 на право власності на зазначену земельну ділянку.
Згідно інформації, наданої державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - ДП "Вищедубечанське лісове господарство"), та зведеного кадастрового плану земельних ділянок у межах Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, виготовленого державним підприємством "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", земельна ділянка з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152 повністю накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство", квартал 98 Хотянівського лісництва.
На час прийняття Вишгородською районною державною адміністрацією оспорюваного розпорядження у власності чи користуванні громадської організації садівниче товариство "Вишневий" земельні ділянки не перебували, що підтверджується інформацією з Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09 листопада 2018 року, а тому ОСОБА_1, як член садівницького товариства "Вишневий", не міг мати у користуванні земельну ділянку площею 0,12 га та відповідно не мав права на її приватизацію.
Посилаючись на те, спірну земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_1 за рахунок земель, які перебувають в постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство", без вилучення її з постійного користування державного підприємства та без виключення з Державного лісового фонду України, прокурор просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що оспорюване розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області прийняте з дотримання норм законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Прокурором не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, що ДП "Вищедубечанське лісове господарство" у встановленому законом порядку зареєструвало право постійного користування земель лісового фонду в межах Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області. Тому вимога позивача про витребування земельних ділянок на користь держави в особі ДП "Вищедубечанське лісове господарство" спірної земельної ділянки не ґрунтується на вимогах закону і в такому випадку матиме місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння майном та, відповідно, порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції".
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2021 року скасовано.
Позов заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 16 листопада 2007 року № 850 в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 871336 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152, яка розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області, та скасовано його державну реєстрацію.
Витребувано на користь держави в особі ДП "Вищедубечанське лісове господарство" з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152, яка розташована на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 порушено порядок отримання спірної земельної ділянки, оскільки така ділянка не виділялась при створенні кооперативу, й кооператив не звертався до органу місцевого самоврядування з питанням надання додаткових земель у зв`язку з розширенням. Земельну ділянку передано у приватну власність ОСОБА_1 за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство", без вилучення її з постійного користування державного підприємства та без виключення її з Державного лісового фонду України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
31 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Нестеришин Т. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду в частині позовних вимог, заявлених заступником прокурора Києво-Святошинської міської прокуратури в інтересах ДП "Вищедубечанське лісове господарство", про визнання незаконним та скасування розпорядження Вишгородської районної адміністрації в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства та скасування його державної реєстрації, витребування на користь держави в особі ДП "Вищедубечанське лісове господарство" з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки скасувати, позов у цій частині залишити без розгляду.
Постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог заступника прокурора Києво-Святошинської міської прокуратури в інтересах Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконним та скасування розпорядження Вишгородської районної адміністрації в частині передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення особистого селянського господарства та скасування його державної реєстрації скасувати, у цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2018 року в справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20, від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18, від 01 червня 2021 року в справі № 925/929/19, від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 20 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16, від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3677/17, від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17, від 06 червня 2018 року в справі № 372/1387/13-ц, від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц, від 22 травня 2018 року в справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року в справі № 359/2012/15-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 372/1988/15 та у постановах Верховного Суду: від 15 грудня 2021 року в справі № 366/3242/17, від 15 грудня 2021 року в справі № 642/2975/17, від 22 грудня 2021 року в справі № 707/581/17, від 09 червня 2021 року в справі № 347/1750/19, від 22 вересня 2021 року в справі № 456/3389/19, від 08 вересня 2021 року в справі № 369/10000/17, від 15 вересня 2021 року в справі № 373/462/19, від 22 вересня 2021 року в справі № 456/3389/19, від 01 грудня 2021 року в справі № 368/178/20, від 15 грудня 2021 року в справі № 914/1075/17, від 22 грудня 2021 року в справі № 707/581/17, від 15 грудня 2021 року в справі № 642/2975/17-ц, від 04 серпня 2021 року в справі № 363/3871/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
Судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено питання наявності повноважень у заступника прокурора Києво-Святошннської місцевої прокуратури на ведення справ в частині заявлених вимог про витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь саме ДП "Вищедубечанське лісове господарство". Фактично судом не було надано правової оцінки, що заступник прокурора подав позовну заяву з вимогою про витребування земельної ділянки на користь ДП "Вищедубечанське лісове господарство", а не від імені та на користь держави або її відповідного органу, тим самим фактично весь розгляд справи неправомірно ґрунтувався на захисті інтересів державного підприємства, а не держави.
Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства не є тим органом влади, який в повному обсязі може реалізовувати права власника (держави), пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням земельними ділянками лісогосподарського призначення. Вказаний орган не наділений повноваженнями держави, як власника, звертатися до суду з вимогами, які стосуються земель лісогосподарського призначення, а тому не може вважатися належним позивачем. Проте наведеного суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, будь-якої оцінки цим аргументам не надав.
Суд апеляційної інстанції не встановив дату початку перебігу позовної давності до вимог прокурора про визнання незаконними та скасування розпорядження та державного акта, зокрема, не вказано з якої дати кожному з позивачів та прокурору стало відомо про порушене право та про особу, яка його порушила.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу № 363/1758/19 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування розпорядження та державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу № 363/1758/19 призначено до судового розгляду.
Обставини справи
У справі, яка переглядається, встановлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 16 листопада 2007 року № 850 "Про передачу у власність земельних ділянок членам садівницьких товариств"" ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва площею 0,1200 га, розташовану в садовому товаристві "Вишневий" на території Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області.
На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯК №871336.
Відповідно до зведеного кадастрового плану земельних ділянок в межах Сувидської сільської ради Вишгородського району Київської області земельна ділянка з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152, накладається на землі лісового фонду, які перебувають в користуванні ДП "Вищедубечанське лісове господарство".
Згідно з листом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 15 серпня 2018 року управління не надавало погодження на зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3221888000:20:004:0152 для її використання в цілях, не пов`язаних із веденням лісового господарства, яка перебуває в постійному користуванні ДП "Вищедубечанський лісгосп".
Обґрунтовуючи підстави позову, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка передана у власність розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації без вилучення її з постійного користування державного підприємства та без виключення з Державного лісового фонду України у зв`язку, з чим просив визнати недійсним вказане розпорядження та витребувати зазначену земельну ділянку на користь держави в особі ДП "Вищедубечанське лісове господарство" з незаконного володіння ОСОБА_1 .
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 20 листопада 2018 року в справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2018 року в справі № 915/478/18, від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20, від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18, від 01 червня 2021 року в справі № 925/929/19, від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 серпня 2018 року в справі № 925/1265/16, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 20 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16, від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3677/17, від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17, від 06 червня 2018 року в справі № 372/1387/13-ц, від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц, від 22 травня 2018 року в справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року в справі № 359/2012/15-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 372/1988/15 та у постановах Верховного Суду: від 15 грудня 2021 року в справі № 366/3242/17, від 15 грудня 2021 року в справі № 642/2975/17, від 22 грудня 2021 року в справі № 707/581/17, від 09 червня 2021 року в справі № 347/1750/19, від 22 вересня 2021 року в справі № 456/3389/19, від 08 вересня 2021 року в справі № 369/10000/17, від 15 вересня 2021 року в справі № 373/462/19, від 22 вересня 2021 року в справі № 456/3389/19, від 01 грудня 2021 року в справі № 368/178/20, від 15 грудня 2021 року в справі № 914/1075/17, від 22 грудня 2021 року в справі № 707/581/17, від 15 грудня 2021 року в справі № 642/2975/17-ц, від 04 серпня 2021 року в справі № 363/3871/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).