Постанова
Іменем України
13 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 490/4128/20
провадження № 61-19908св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", ОСОБА_2,
треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби
у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Горбуров Кирил Євгенович, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Лашина Олена Петрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк"), ОСОБА_2, треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Горбуров К. Є., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Лашина О. П., про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 600 кв. м на
АДРЕСА_1 . У 2015 році на вказаній земельній ділянці позивач побудувала житловий будинок загальною площею 396,6 кв. м. У 2020 році при підготовці документів для введення житлового будинку в експлуатацію дізналася, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) містяться вищевказані записи про заборону відчуження нерухомого майна.
Позивач не відчужувала та не передавала в іпотеку вказану земельну ділянку. Відповідно до відомостей, зазначених у Державному реєстрі, ОСОБА_2 передала в іпотеку Відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк", житловий будинок загальною площею 172 кв. м, житловою площею 122,7 кв. м. Разом з тим право власності ОСОБА_2 на зазначений житловий будинок припинено 03 липня 2020 року, про що внесено відповідні відомості
до Державного реєстру. При цьому право власності позивача на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі 23 липня 2020 року.
Вказувала, що наявність спірного запису про обтяження у Державному реєстрі порушує її права на володіння та вільне розпорядження належним їй на праві власності нерухомим майном, проте у позасудовому порядку зазначене порушення своїх прав вона усунути не може.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила звільнити з-під арешту земельну ділянку загальною
площею 600 кв. м, кадастровий номер 4810137200:10:002:0008, цільове
призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 та цілий житловий будинок загальною площею 396,6 кв. м за вказаною адресою шляхом виключення з Державного реєстру записів про обтяження:
- заборона реєстраційний номер - 5912863, зареєстрована у реєстрі
26 жовтня 2007 року реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., підстава обтяження - договір іпотеки від 26 жовтня 2007 року, посвідчений приватним
нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., реєстровий № 2879, заборона - реєстраційний номер 1181, іпотекодержатель - АТ "Райффайзен Банк", іпотекодатель -
ОСОБА_2 ;
- заборона реєстраційний номер - 7137582, зареєстрована
у реєстрі 06 травня 2008 року реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., підстава обтяження - договір іпотеки від 06 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., реєстровий № 1226, іпотекодержатель - АТ "Райффайзен Банк", іпотекодатель - ОСОБА_2 ;
- арешт нерухомого майна - реєстраційний номер обтяження - 12776866, зареєстрований 24 липня 2012 року реєстратором - Миколаївською філією Держаного підприємства "Інформаційний центр", підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника від 24 липня 2012 року у межах виконавчого провадження № 31488024, винесена державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (Центральний ВДВС Миколаївського МУЮ) Шарвей М. В.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 березня 2021 року позов задоволено.
Звільнено з-під арешту земельну ділянку загальною площею 600 кв. м кадастровий номер 4810137200:10:002:0008, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 та цілий житловий будинок загальною площею 396,6 кв. м за тією ж адресою шляхом виключення з Державного реєстру записів про обтяження:
- заборона реєстраційний номер - 5912863, зареєстрована у реєстрі
26 жовтня 2007 року реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., підстава обтяження - договір іпотеки від 26 жовтня 2007 року, посвідчений приватним
нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., реєстровий № 2879, заборона - реєстраційний номер 1181, іпотекодержатель - АТ "Райффайзен Банк", іпотекодатель -
ОСОБА_2 ;
- заборона реєстраційний номер - 7137582, зареєстрована у реєстрі
06 травня 2008 року реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., підстава обтяження - договір іпотеки від 06 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., реєстровий № 1226, іпотекодержатель - АТ "Райффайзен Банк", іпотекодатель - ОСОБА_2 ;
- арешт нерухомого майна - реєстраційний номер обтяження - 12776866, зареєстрований 24 липня 2012 року реєстратором - Миколаївською філією Держаного підприємства "Інформаційний центр", підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника від 24 липня 2012 року у межах виконавчого провадження № 31488024, винесена державним виконавцем Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ Шарвей М. В.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний житловий будинок площею 396,6 кв. м, який належить на праві власності позивачу, створено без прив`язок до раніше існуючого нерухомого майна - житлового будинку площею 172 кв. м, який був предметом іпотеки, без використання його складових структурних елементів. До позивача не переходило право власності на предмет іпотеки, матеріалами справи підтверджено знищення предмета іпотеки. Перебування спірної земельної ділянки під заборонами відповідно до договорів іпотеки, укладених між відповідачами щодо житлового будинку площею 172 кв. м, власником якого не була
ОСОБА_1 і який знищений, суперечить принципу непорушності права власності.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк" задоволено.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 березня
2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк" 1 260 грн судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що поданий позивачем висновок експерта не можна вважати повним та беззаперечним доказом на підтвердження заявлених у справі вимог. Експерт, викладаючи висновок, що спірний будинок "М-1" (площею 396,6 кв. м) є новим будівництвом, не зазначила про створення нових комунікаційних систем водопроводу, водовідведення, газопроводу, електричного обладнання, не зазначила також про наявність комплексу необхідних документів, передбачених законом для зведення нової жилої будівлі. Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо звернення позивача до відповідних установ та отримання нею дозвільних документів на здійснення нового будівництва.
Як вбачається з експлікації до схеми розташування будівлі та споруд, викладеної в технічному паспорті на будинок садового типу
АДРЕСА_1 від 15 червня 2020 року, документи про введення в експлуатацію житлового будинку літ. "М-1" не надавалися. Технічний паспорт також не містить повного зображення земельної ділянки та розташування на ній наявних споруд. Схематичне зображення місця розташування будівлі не містить повної та чіткої інформації щодо конфігурації земельної ділянки та її розмірів, а часткові розміри зображеної земельної ділянки не співпадають з розмірами зазначеними у плані її меж у державному акті, відповідні відмітки
в технічному паспорті відсутні.
Оскільки реєстрація житлового будинку "М-1" на ім`я ОСОБА_1 здійснена 23 липня 2020 року на підставі проведеної інвентаризації домоволодіння, а не на підставі документу про готовність новоствореного майна до експлуатації, то вказана обставина не може бути підтвердженням набуття права власності позивачем саме на новостворене нею майно.
Отже, позивач не довела належними та допустимими доказами факту здійснення нею нового будівництва без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, переданого в іпотеку, без використання його складових структурних елементів та набуття права власності як на новостворене майно. Разом з тим особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. При цьому іпотекодержатель не надавав дозволу на знищення предмету іпотеки та припинення права власності іпотекодавця.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
06 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 15 лютого 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року та витребував матеріали справи.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
позивач посилається і на пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між банком і ОСОБА_2, та належний
позивачу будинок є різними об`єктами нерухомості. Так, в іпотеку банку було передано будинок площею 172 кв. м, а ОСОБА_1 є власником новоствореного будинку площею 396,6 кв. м, який не передавався
в іпотеку. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та обґрунтовано задовольнив позов, який підтверджено матеріалами справи. Висновки апеляційного суду спростовуються експертним дослідженням та технічним паспортом на житловий будинок, а постановою апеляційного суду порушено право позивача на володіння та розпорядження належним їй на праві власності нерухомим майном. ОСОБА_1 не укладала з банком договорів іпотеки та кредиту. Позивач не зносила предмет іпотеки та до неї не переходило право власності на це майно. Належна ОСОБА_1 на праві власності земельна ділянка, на час нового будівництва була вільна від
будь-якого нерухомого майна.
Позиції інших учасників
АТ "Райффайзен Банк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим просило суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Вказувало, що спірний житловий будинок не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, оскільки був створений з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її складових та функціональних елементів.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки
площею 600 кв. м на АДРЕСА_1, цільове призначення - будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських спору, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13 серпня 2007 року.
Відповідно до іпотечного договору за реєстровим номером 2879, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. О., укладеного 26 жовтня 2007 року між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк", як іпотекодержателем та ОСОБА_2 як іпотекодавацем,
в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
від 26 жовтня 2007 року остання передала в іпотеку банку належний
їй на праві власності за договором купівлі-продажу від 26 жовтня
2007 року житловий будинок загальною площею 172 кв. м
на АДРЕСА_1 . Нотаріус наклав заборону щодо відчуження вказаного майна за реєстровим № 1181.
Згідно з іпотечним договором за реєстровим номером 1226, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., укладеним 06 травня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" як іпотекодержателем та ОСОБА_2 як іпотекодавацем,
у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
від 06 травня 2008 року остання передала в іпотеку банку належний їй на праві власності за договором купівлі-продажу від 26 жовтня
2007 року житловий будинок загальною площею 172 кв. м
на АДРЕСА_1 . Нотаріус наклав заборону щодо відчуження вказаного майна за реєстровим № 1227/4.
За технічним паспортом від 15 червня 2020 року ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 звела житловий будинок літ. "М-1" площею 396,6 кв. м, рік побудови - 2015.
Станом на 07 липня 2020 року в Державному реєстрі містяться записи про заборону відчуження нерухомого майна:
- заборона, реєстраційний номер - 5912863, зареєстрована у реєстрі
26 жовтня 2007 року реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., підстава обтяження - договір іпотеки від 26 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К. Є., реєстровий № 2879, заборона - реєстраційний № 1181, іпотекодержатель - АТ "Райффайзен Банк", іпотекодавець - ОСОБА_2, об`єкт обтяження - будинок житловий на АДРЕСА_1 ;
- заборона, реєстраційний номер - 7137582, зареєстрована у реєстрі
06 травня 2008 року реєстратором - приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., підстава обтяження - договір іпотеки від 06 травня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., реєстровий № 1226, іпотекодержатель - АТ "Райффайзен Банк", іпотекодатель - ОСОБА_2, об`єкт обтяження - будинок житловий загальною
площею 172 кв. м, житловою площею 122,7 кв. м, огорожі № 1, 2 на
АДРЕСА_1 ;
- арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 12776866, зареєстрований 24 липня 2012 року реєстратором - Миколаївською філією держаного підприємства "Інформаційний центр", підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника від 24 липня 2012 року у межах виконавчого провадження № 31488024, винесена державним виконавцем Центрального ВДВС Миколаївського МУЮ Шарвей М. В., об`єкт обтяження - будинок житловий на АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями з Державного реєстру 03 липня 2020 року право власності ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею
172 кв. м, житловою площею 122,7 кв. м на АДРЕСА_1 зі спорудами за вказаною адресою припинено.
Право власності позивача на цілий житловий будинок АДРЕСА_2
23 липня 2020 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Номер запису про право власності - 37521503.
За змістом довідки Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" Миколаївської міської ради (далі -
КП "Миколаївське МБТІ") від 22 червня 2020 року житловий будинок зі спорудами на АДРЕСА_1 знесений. У цій довідці міститься посилання на дані інвентаризації.
Відповідно до висновку експертного дослідження будівельно-технічної експертизи від 06 жовтня 2020 року житловий будинок літ. "А" загальною площею 172 кв. м за своїми технічними показниками та конструктивними елементами, а також вважаючи той факт, що вказаний житловий будинок був повністю знесений, відповідно до довідки КП "Миколаївське МБТІ"
від 22 червня 2020 року, не може бути складовою частиною
житлового будинку літ. "М-1", який на даний час розташований на
АДРЕСА_1 . Житловий будинок
літ. "М-1", який розташований на даний час на земельній ділянці домоволодіння на АДРЕСА_1,
є новим будівництвом з новими зовнішніми розмірами, конфігурацією та площею забудови.
Апеляційний суд встановив, що у матеріалах справи відсутні докази на проведення факту обстеження будинку площею 172 кв. м щодо його непридатного стану для використання, а також рішення Виконавчого комітету чи Миколаївської міської ради щодо його знесення.
За указаним експертним висновком, відповідно до схематичного плану земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 24 травня 2000 року та 10 січня
2007 року на спірній земельній ділянці було розташовано дві будівлі, а саме: житловий будинок "А-1" та незавершена будівля літ. "Абуд". Експерт, пославшись на довідку КП "Миколаївське МБТІ" від 22 червня
2020 року про знесення житлового будинку площею 172 кв. м, на технічні показники та конструктивні елементи, дійшов висновку, що знесений будинок не може бути складовою частиною існуючого жилого будинку
літ. "М-1".
Експерт не зазначив стан будинку літ. " Абуд", не надав схематичного плану земельної ділянки з розташуванням на ній відповідних будівель до знесення та наявних будівель на даний час, також експерт не навів переконливого чіткого обґрунтування не співпадіння, на його думку, таких конструктивних елементів двох будинків літ. "М-1" та літ. "А-1", як фундамент та стіни, при цьому будівельний матеріал, з яких вони виготовлені фактично співпадає.
Експерт, викладаючи висновок, що спірний жилий будинок літ. "М-1"
є новим будівництвом, не зазначив про створення нових комунікаційних систем водопроводу, водовідведення, газопроводу, електричного обладнання, не зазначив про наявність комплексу необхідних документів, передбачених законом для зведення нової жилої будівлі.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що вказаний висновок експерта не можна вважати повним та беззаперечним доказом. Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо звернення позивача до відповідних установ та отримання нею дозвільних документів на здійснення нового будівництва.
Відповідно до експлікації до схеми розташування будівлі та споруд, викладеної в технічному паспорті на будинок садового типу
АДРЕСА_1 від 15 червня 2020 року, документи про введення в експлуатацію житлового будинку літ. "М-1" не надавалися. Технічний паспорт також не містить повного зображення земельної ділянки та розташування на ній наявних споруд. Так, схематичне зображення місця розташування будівлі не містить повної та чіткої інформації щодо конфігурації земельної ділянки та її розмірів, а часткові розміри зображеної земельної ділянки не співпадають з розмірами зазначеними в плані її меж у державному акті, відповідні відмітки
в технічному паспорті відсутні.
Згідно з витягом з Державного реєстру підставою для реєстрації житлового будинку літ. "М-1" 23 липня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 зазначено саме технічний паспорт від 15 червня 2020 року, виданий КП "Миколаївське МБТІ". Державна реєстрація будинку загальною площею 396,6 кв. м на АДРЕСА_1 здійснена на підставі проведеної інвентаризації домоволодіння, а не на підставі документу про готовність новоствореного майна до експлуатації.
АТ "Райфайзен Банк" дозволу на знищення предмету іпотеки та припинення права власності іпотекодавця ОСОБА_2 не надавало.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),