1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

06 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 2033/2-108/11

провадження № 61-9940св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи - старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Конюхова Вікторія Анатоліївна, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2, Акціонерне товариство "Універсал Банк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Державного підприємства "Сетам"на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року в складі судді Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Київський ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області) Конюхової В. А. про визначення оціночної вартості квартири

АДРЕСА_1, зазначеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012" (далі - ТОВ "Експерт-2012") у звіті про оцінку майна

від 02 жовтня 2018 року; визнати недійсним та скасувати результат оцінки вартості спірного нерухомого майна боржника, викладеної у вказаному звіті, в межах виконавчого провадження № 48946197; визнати недійсними та скасувати результати оцінки вартості нерухомого майна боржника; зобов`язати державного виконавця усунути зазначені порушення.

Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що постановою державного виконавця від 06 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48946197 з примусового виконання виконавчого листа № 2-108/11, виданого 05 вересня 2011 року Фрунзенським районним судом

міста Харкова, про стягнення з нього та ОСОБА_3 на користь

ПАТ "ВТБ Банк" 1 531 996,70 грн заборгованості. При цьому йому не було відомо про відкриття зазначеного виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника, яке належить йому як власнику предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 08 березня 2019 року отримав лист Харківської філії Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "СЕТАМ") від 11 лютого

2019 року, який містив інформацію щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів.

12 березня 2019 року, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 48946197, ОСОБА_1 стало відомо, що 29 серпня 2018 року державний виконавець постановив ухвалу про опис та арешт майна боржника, після чого постановою від 17 вересня 2018 року призначив суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ "Експерт-2012". Цього ж дня заявник дізнався про звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року, підготовлений ТОВ "Експерт-2012" та підписаний оцінювачем ОСОБА_4 і директором ОСОБА_5, згідно з яким ринкова вартість об`єкта оцінки - спірної квартири, що визначена для реалізації на публічних торгах (аукціоні), на дату оцінки (без податку на додану вартість) становить 1 428 500 грн.

Вказував, що оцінка спірного майна визначена з порушенням законодавства, оскільки проведена без попереднього узгодження сторонами виконавчого провадження, оцінювач не попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту, при проведенні оцінки не отримано необхідної та достовірної інформації про об`єкт оцінки, зокрема, не проведено його огляд.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 травня

2019 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Конюхової В. А. щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна. У задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстав для поновлення заявнику пропущеного строку на звернення з цією скаргою та недоведеністю заявлених ним вимог. Так, заявник не надав доказів неправомірних дій державного виконавця, порушення вимог закону або перевищення повноважень під час проведення оцінки або визначення її результатів. Нездійснення суб`єктом оціночної діяльності візуального огляду внутрішніх приміщень об`єкта досліджень, не ознайомлення

з об`єктом шляхом доступу до приміщень саме по собі не свідчить про неправильність проведення оцінки нерухомого майна чи про допущені при складанні звіту про таку оцінку порушення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 травня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши,

що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника були вчинені відповідно до закону, а визначення вартості цього майна здійснене належними суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання з дотриманням процедури, встановленої відповідними

нормативно-правовими актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання незаконними дій державного виконавця щодо здійснення оцінки нерухомого майна та скасування оцінки. Виходячи з обставин конкретного дослідження суб`єктом оціночної діяльності, обрано порівняльний метод оцінки, що є його правом та відповідає вимогам закону.

Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року касаційну

скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що висновки судів про дотримання державним виконавцем вимог закону щодо проведеної оцінки майна боржника є передчасними. У звіті про незалежну оцінку спірної квартири оцінювач не навів відповідних пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного

стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня

2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), та пунктів 1, 6

статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та залишив поза увагою доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення державним виконавцем вимоги закону в цій частині, ураховуючи, що ознайомлення з об`єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки. Зазначаючи, що фотокартки, які долучені до звіту про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року, зроблені державним виконавцем

у жовтні 2018 року, тобто державний виконавець мала доступ до оцінюваного майна, апеляційний суд не встановив, чому вона не забезпечила доступ суб`єкта оціночної діяльності до спірного майна,

а здійснила його фотографування. Реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу

у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 28 травня

2019 року в частині відмови у задоволенні скарги скасовано.

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській областіКонюхової В. А. задоволено частково.

Визнано противоправними дії старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Конюхової В. А. щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна боржника

ОСОБА_1, а саме квартири

АДРЕСА_1 відповідно до звіту про оцінку майна від 02 жовтня

2018 року ТОВ "Експерт 2012".

Визнано недійсними результати оцінки вартості нерухомого майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1, викладеної у звіті про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року

ТОВ "Експерт-2012", у межах виконавчого провадження № 48946197.

Стягнуто з Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги - 768,40 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у звіті про

незалежну оцінку спірної квартири оцінювач не навів відповідних

пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, що

є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6

статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що державний виконавець після замовлення оцінки намагався забезпечити доступ оцінювача до об`єкта оцінки.

Дослідивши звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року, колегія суддів апеляційного суду вважала, що об`єкти порівняння, які були обрані експертом, не є подібними: розташовані в інших адміністративних районах міста, площа об`єктів порівняння суттєво відрізняється від площі об`єкта оцінки. Апеляційний суд також звернув увагу на необґрунтоване застосування понижуючого на 20 % коефіцієнту корегування на розходження у правах, оскільки усі об`єкти порівняння та об`єкт оцінки знаходяться у приватній власності, а зниження вартості об`єкта оцінки на 20 % при визначенні ринкової вартості арештованого майна законодавством не передбачено.

Оцінювач особисто не оглядав об`єкт оцінки, прийняв до уваги фотоматеріали, які не відтворюють достатньою мірою внутрішнього оздоблення квартири. При цьому на дослідження суб`єкту оціночної діяльності державним виконавцем було надано не всі фотоматеріали, що містились у виконавчому провадженні. Суб`єктом оцінки без належного обґрунтування, без огляду нерухомого майна, зазначено про те, що квартира, яка є предметом оцінки, перебуває у стані "косметичного ремонту" та застосовано відповідне знижуюче коригування. Під час проведення оцінки було порушено вимоги пунктів 50, 52 Національного стандарту № 1, що призвело до зниження вартості об`єкта оцінки.

Дослідивши звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року, встановивши зазначені недоліки, державний виконавець мав можливість у відповідності до пункту 3.4 договору на проведення робіт з оцінки арештованого майна від 01 жовтня 2018 року направити суб`єкту оціночної діяльності свої зауваження до звіту та вимагати виправлення недоліків або письмових роз`яснень. Між тим, звіт про оцінку майна був прийнятий без зауважень та використаний для визначення вартості арештованого майна, в той час, як наявні підстави для висновку про його невідповідність вимогам законодавства. За наведених обставин, дії державного виконавця щодо визначення оціночної вартості нерухомого майна боржника

є протиправними.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня

2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

У касаційній скарзі ДП "Сетам", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Рух справи в суді касаційної інстанції

14 червня 2021 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року.

Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року, витребував із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року відмовлено

ОСОБА_2 у задоволенні заяви про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року.

22 листопада 2021 року ДП "Сетам" надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року залишено без руху касаційну скаргу ДП "Сетам" на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 рокуі надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Сетам" на постанову Харківського апеляційного суду від 14 травня 2021 року.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на пункт 1 частини

другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі -

ЦПК України) як на підставу оскарження судових рішень. Вважає, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків

щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі

№ 420/6389/18, від 01 липня 2020 року у справі № 2-1160/11, від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14-ц, від 03 лютого 2021 року у справі

№ 442/6491/17, від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив визначений законом строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо визначення оціночної вартості квартири. Апеляційний суд безпідставно поновив строк на звернення до суду зі скаргою у цій справі, оскільки відсутні поважні причини для поновлення такого строку, тому наявні підстави для залишення скарги без розгляду. Установивши, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв у межах наданих йому повноважень, в порядок та

у спосіб, визначені законодавством, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.

ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_1 після ознайомлення

з результатами оцінки майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки. Скаржником не доведено належними та допустимими доказами те, що вартість квартири, визначена у оспорюваному звіті, є заниженою порівняно з ринковою. Апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те,

що слід визнати результати оцінки недійсними. Також помилковими

є висновки суду апеляційної інстанції про те, що об`єкти, взяті суб`єктом оціночної діяльності для порівняння, не є тотожними. Суд апеляційної інстанції перебрав на себе дискреційні повноваження суб`єкта оціночної діяльності та фактично безпідставно визнав результати оцінки недійсними, неправильно надав оцінку зібраним у справі доказам, неправомірно відхилив посилання заінтересованої особи та державної виконавчої служби на те, що ОСОБА_1 умисне ухилявся від проведення виконавчих дій та був обізнаний про наявність виконавчого провадження.

У касаційній скарзі ДП "Сетам" посилається на пункт 1 частини другої

статті 389 ЦПК України як на підставу оскарження судових рішень. Вважає, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року

у справі № 826/13405/18, Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 826/14000/16.

Касаційна скарга ДП "Сетам" мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на ту обставину, що на час відкриття провадження у цій справі власником спірної квартири була ОСОБА_2, яка набула це майно за результатом проведених торгів. Скаржником не було надано належних та допустимих доказів, що спірне майно могло бути

реалізоване за вищою ціною. Обраний скаржником спосіб захисту

є неефективним.

Позиції інших учасників

ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначав, що саме суд першої інстанції правильно поновив строк звернення у цій справі, відмовивши у задоволенні скарги, апеляційний суд не вирішував зазначеного питання, тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними. Учасники судового процесу не оскаржували судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду, тому судове рішення в цій частині набрало законної сили. Зібраними у справі доказами підтверджено, що спірна оцінка квартири проведена з порушенням вимог закону.

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг, відзиву на касаційні скарги до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2008 року.

Також ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Постановою головного державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ Кононенко А. О. від 06 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48946197 з виконання виконавчого листа

№ 2-108/11, виданого Фрунзенським районним судом міста Харкова

05 вересня 2011 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 1 531 996,70 грн боргу.

06 червня 2016 року старший державний виконавець Київського ВДВС Харківського МУЮ Ярмоленко О. В. з метою проведення перевірки майнового стану боржника здійснив вихід за місцем проживання ОСОБА_1 - до квартири

АДРЕСА_1 . Здійснити перевірку не виявилось можливим у зв`язку

з відсутністю вдома мешканців квартири, тому залишено виклик про необхідність з`явитися до державного виконавця та складено акт.

Викликом державного виконавця зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до державного виконавця 14, 16 червня 2016 року для сплати боргу за виконавчим документом або надати підтвердні документи про сплату.

Постановою державного виконавця від 15 лютого 2017 року

з ОСОБА_1 стягнуто витрати на проведення виконавчих дій.

27 квітня 2017 року старший державний виконавець Конюхова В. А. прийняла постанову про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Повторним викликом державного виконавця від 20 червня 2017 року ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися до державного виконавця для сплати боргу за вказаним виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про його сплату.

Старший державний виконавець Конюхова В. А. 05 вересня 2017 року здійснила вихід за місцем проживання боржника - до квартири

АДРЕСА_1, однак боржника не знайдено, двері ніхто не відчинив, у зв`язку з чим залишено виклик, про що складено акт.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 20 листопада

2017 року старшому державного виконавцю Конюховій В. А. дозволено примусове входження до нерухомого майна боржника ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1, для примусового виконання виконавчого провадження № 48946197.

06 серпня 2018 року за адресою місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 направлено вимогу-попередження про те, що 29 серпня 2018 року о 15.00 год з метою виконання рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова будуть проводитись виконавчі дії, а саме: опис та

арешт нерухомого майна - квартири

АДРЕСА_1 .

Старший державний виконавець Конюхова В. А. 23 серпня 2018 року прийняла постанову про залучення працівників Київського відділу Головного управління Національної поліції в Харківської області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитися 29 серпня 2018 року о 15.00 год у квартирі

АДРЕСА_1 .

Постановою від 28 серпня 2018 року старший державний виконавець Конюхова В.А. здійснила заміну стягувача з ПАТ "ВТБ Банк" на

АТ "ВТБ Банк".

Відповідно до акта старшого державного виконавця Конюхової В. А.

від 29 серпня 2018 року в присутності понятих: ОСОБА_6

і ОСОБА_7, та дружини заявника ОСОБА_3 відповідно до

статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" роз`яснено права та обов`язки при виконанні виконавчого провадження щодо опису та арешту майна - спірної квартири, про що свідчать підписи всіх присутніх.

Постановою старшого державного виконавця Конюхової В. А. від 29 серпня 2018 року описано і накладено арешт на спірну квартиру, що належить ОСОБА_1 . Призначено відповідальним зберігачем ОСОБА_3 . Сторонам виконавчого провадження або заставодержателю роз`яснено можливість у десятиденний строк з дня прийняття постанови досягти згоди щодо вартості майна та письмово повідомити про це виконавця. Постанова містить підпис ОСОБА_3 про попередження її про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчужування, приховування чи підміну описаного майна, а також отримання копії постанови.

Постановою старшого державного виконавця Конюхової В. А.

від 17 вересня 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Експрес-2012", який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 453/17, виданий Фондом державного майна України 23 травня 2017 року, строком дії - 23 травня 2020 року.

ТОВ "Експрес-2012" зобов`язано надати звіт про оцінку майна, попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

01 жовтня 2018 року між ТОВ "Експерт-2012" і Київським ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області укладено договір на проведення робіт

з оцінки арештованого майна, за умовами якого замовник доручив,

а виконавець взяв на себе зобов`язання з проведення оціночних робіт

у виконавчому провадженні про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 96,1 кв. м, яка належіть ОСОБА_1, для погашення заборгованості перед АТ "ВТБ Банк".

02 жовтня 2018 року ТОВ "Експрес-2012" складено звіт про оцінку майна, згідно з яким ринкова вартість спірної квартири становить (без податку на додану вартість) 1 428 500 грн.

Апеляційний суд встановив, що об`єкти порівняння, які були обрані експертом не є подібними: розташовані в інших адміністративних районах міста, площа об`єктів порівняння суттєво відрізняється від площі об`єкта оцінки. При цьому всі об`єкти порівняння та об`єкт оцінки знаходяться

у приватній власності, а зниження вартості об`єкта оцінки на 20 % при визначенні ринкової вартості арештованого майна законодавством не передбачено.

Зі змісту звіту про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року вбачається, що оцінювач особисто не оглядав об`єкт оцінки, прийняв до уваги фотоматеріали, які не відтворюють достатньою мірою внутрішнього оздоблення квартири. На дослідження суб`єкту оціночної діяльності державним виконавцем було надано не всі фотоматеріали, що містились

у виконавчому провадженні. Суб`єктом оцінки без належного обґрунтування, без огляду нерухомого майна, зазначено про те, що квартира, яка

є предметом оцінки, перебуває у стані "косметичного ремонту" та застосовано відповідне знижуюче коригування.

Згідно з актом прийому-передачі робіт з оцінки арештованого майна

від 10 жовтня 2018 року ТОВ "Експерт-2012" надало, а Київський ВДВС

міста Харкова ГТУЮ у Харківській області прийняв звіт суб`єкта оціночної діяльності.

Звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року був прийнятий без зауважень та використаний для визначення вартості арештованого майна.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що своєчасно, не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту, повідомлення про результати оцінки майна державним виконавцем на адресу

ОСОБА_1 направлено не було.

Так, матеріали справи містять копію повідомлення від 16 жовтня 2018 року, за змістом якого старший державний виконавець Конюхова В. А. за місцем реєстрації та місце проживання боржника та стягувача повідомляє їх про результати оцінки майна. На зазначеному повідомленні міститься позначка представника ПАТ "ВТБ Банк" Мошенця Д. В., який виказує незгоду

з результатами оцінки.

Матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що державний виконавець на відомі йому адреси боржника направляв копії документів виконавчого провадження, однак, ОСОБА_1 такі відправлення не отримував.

Як вбачається з трекеру поштових відправлень, які відповідають тим, що зазначені у квитанції від 17 жовтня 2018 року, відправлення на адресу ОСОБА_1 поверталися не врученими.

Матеріали справи не містять витягів із журналів вихідної кореспонденції або опису вкладень щодо вищевказаного повідомлення.

Постановою старшого державного виконавця Конюхової В. А.

від 02 листопада 2018 року виконавчий лист № 2108/11, виданий Фрунзенським районним судом міста Харкова, про стягнення

з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ВТБ Банк" 1 531 996,70 грн боргу, передано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіально управління юстиції

у Харківській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області).

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Панкратової М. В. від 12 листопада 2018 року прийнято виконавче провадження № 48946197 з примусового виконання виконавчого листа № 2108/11, виданого Фрунзенським районним судом міста Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ВТБ Банк" 1 531 996,70 грн боргу.

Начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Купріянова А. О.

01 лютого 2019 року направила до ДП "Сетам" заяву на реалізацію іпотечного арештованого майна.

ДП "Сетам" 07 лютого 2019 року направлено начальнику ВПВР УДВС ГТУЮ

у Харківській області Купріяновій А. О. лист, яким повідомлено про внесення до системи "Сетам" 06 лютого 2019 року інформації про арештоване майно (формуванння лота): лот № 331732 - "Іпотека", трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 96,1 кв. м.

11 березня 2019 року відбулися торги з примусової реалізації майна боржника ОСОБА_1 - предмета іпотеки АТ "ВТБ Банк" - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 96,1 кв. м, за ціною 1 428 500 грн, визначено

переможця торгів - ОСОБА_2, що підтверджується протоколом № 392086 з проведення електронних торгів від 11 березня 2019 року та актом державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Панкратової М. А. про реалізацію предмета іпотеки від 27 березня

2019 року.

ОСОБА_1 вперше ознайомився з матеріалами виконавчого провадження лише 12 березня 2019 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),

а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені

в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту