Постанова
Іменем України
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 604/566/20
провадження № 61-2400св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Скалатської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Підволочинського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року у складі судді Сидорак Г. Б. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 січня 2022 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Скалатської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просив: припинити право постійного користування відповідача земельною ділянкою площею 21,2 га для ведення cелянського (фермерського) господарства, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, що розташована на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області; зобов`язати його повернути зазначену земельну ділянку.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням сесії Підволочиської районної Ради народних депутатів від 29 лютого 1992 року "Про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства" ОСОБА_1 надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства. 10 вересня 1992 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,2 га серії Т № 00038.
На підставі розпорядження Представника Президента України від 14 вересня 1992 року № 188, Підволочиською районною державною адміністрацією зареєстровано засноване ОСОБА_1 фермерське господарство "Збруч" (далі - ФГ "Збруч", фермерське господарство) (код ЄДРПОУ 14041333). Згідно з інформацією Теребовлянського управління Головного управління ДПС у Тернопільської області від 03 червня 2020 року № 2846 вих-29, ФГ "Збруч" (код ЄДРПОУ 14041333) знято з обліку 07 серпня 2006 року в Підволочиській ДПІ Теребовлянського управління згідно з рішенням Арбітражного суду Тернопільської області від 25 лютого 2000 року № 10/37-416. Підставою зняття фермерського господарства з обліку стало неподання до державної податкової інспекції звітності про фінансово-господарську діяльність.
Відповідно до рішення Арбітражного суду Тернопільської області від 25 лютого 2000 року № 10/37-416 скасовано державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ФГ "Збруч" та зобов`язано керівника ФГ "Збруч" здійснити ліквідацію підприємства в установленому законом порядку.
Згідно з довідками Скалатської міської ради від 15 січня 2020 року № 152 та від 11 лютого 2020 року № 495, ОСОБА_1 не здійснює фермерської діяльності на земельній ділянці, на яку видано державний акт на право постійного користування, і не сплачує до бюджету міської ради земельний податок з користування землею, яка упродовж останніх 20 років фактично використовується громадянами для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельною ділянкою площею 21,2 га, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, є обʼєднана територіальна громада в особі Скалатської міської ради.
Ураховуючи наведене, Кременецька місцева прокуратура направила Скалатській міській раді повідомлення від 18 лютого 2020 року № 21.31-1039 вих. 2020 про наявність порушень вимог земельного законодавства, з вимогою повідомити прокуратуру про вжиті міською радою заходи щодо припинення незаконного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733.
У повідомленні від 20 лютого 2020 року № 614 Скалатська міська рада погодилася з наявністю порушень вимог земельного законодавства, та просила прокуратуру здійснювати представництво інтересів держави в суді в особі Скалатської міської ради щодо припинення права постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733.
Оскільки із зазначеного повідомлення не вбачалося, що Скалатська міська рада вжила заходи до усунення порушень вимог земельного законодавства, у тому числі шляхом пред`явлення позову, прокуратурою повторно надіслано міській раді повідомлення від 20 березня 2020 року № 1658 вих-20, у якому прокуратура зазначила, що спірна земельна ділянка продовжує незаконно перебувати у постійному користуванні ОСОБА_1 та просила повідомити прокуратуру про причини нездійснення захисту інтересів держави.
У відповідь на вказаний лист, Скалатська міська рада у повідомленні від 30 березня 2020 року № 993 зазначила, що повторно просить прокуратуру здійснювати представництво інтересів держави в особі Скалатської міської ради в суді щодо припинення права постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, пославшись на складність зазначеної справи.
Посилаючись на наявність підстав для застосування представницьких повноважень, та тривале порушення вимог земельного законодавства, прокурор просив задовольнити позов.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 січня 2022 року, позов заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Скалатської міської ради задоволено частково.
Припинено право постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 21,2 га для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, що розташована на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області, наданою йому на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії Т № 00038.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов в частині вимоги про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1, в порушення вимог закону, не здійснив перереєстрації фермерського господарства, як землекористувач не забезпечив використання земельної ділянки для фермерського господарства за цільовим призначенням, не вносить плати за користування земельною ділянкою, яка обліковується такою, що перебуває у його постійному користуванні.
Щодо вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути Скалатській міській раді земельну ділянку, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом зазначена земельна ділянка протягом останніх 20 років не перебуває у фактичному користуванні та володінні ОСОБА_1, а використовується громадянами для ведення особистого селянського господарства. У разі якщо земельну ділянку не буде звільнено добровільно, позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просив скасувати рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 січня 2022 року в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову прокурора.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду:
- від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
- від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 про те, що законодавство розрізняє категорії земель за їх цільовим призначенням та виду використання земельної ділянки в межах кожної категорії. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.
Касаційна скарга ОСОБА_1 у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована посиланням на те, що підставою звернення прокурора із зазначеним позовом до суду слугувало звернення Скалатської міської ради з проханням здійснення представництва прокурором інтересів Скалатської міської ради через нібито, складність справи, а не в інтересах держави, як про це вказав прокурор у позовній заяві. Водночас, така підстава для реалізації можливості представництва прокурором інтересів органу місцевого самоврядування в суді як звернення цього органу місцевого самоврядування до прокурора не передбачена ні нормами ЦПК України, ні нормами Закону України "Про прокуратуру", ні нормами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ні нормами будь-якого іншого нормативно-правового акта. Ураховуючи наведене, висновки судів про правомірність та обґрунтованість подання прокурором позову в інтересах Скалатської міської ради суперечать нормами процесуального права, а також висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.
Підставами для припинення права користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою суди визнали використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт "ґ" статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)), а також систематичну несплату земельного податку (пункт "д" статті 141 ЗК України) Водночас, судами встановлено, що відповідно до листа Скалатської міської ради від 01 жовтня 2020 року № 2872 рішення про передачу у власність або користування юридичних або фізичних осіб земельних ділянок за рахунок земельної ділянки площею 21,2 га, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, Скалатською міською радою не приймалися. Цю земельну ділянку протягом останніх 20 років громадяни використовують для ведення особистого селянського господарства, а підставою для нарахування громадянам земельного податку є облік земельних ділянок громадян, відображений в земельно-обліковій документації (земельно-кадастровій книзі) с. Криве. Також у цьому листі зазначено, що земельний податок за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733 сплачено повністю та його зараховано до місцевого бюджету. Аналіз положень ЗК України дає підстави для висновку, що зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки у межах кожної категорії земель. До видів використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення належать, зокрема: для фермерського господарства для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що використання спірної земельної ділянки, яка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, для особистого селянського господарства, тобто з межах однієї категорії земель, свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, є помилковим і таким, що суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19.
Судами не враховано положення пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким нарахування фізичним особам суми податку за користування землею здійснюється контролюючим органом за місцем знаходження земельної ділянки, який надсилає платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою в порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Відповідно до пункту 187,5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Тобто, підставою для сплати відповідачем, як фізичною особою, земельного податку за користування спірною земельною ділянкою у відповідному розмірі і за відповідний період могли бути виключно податкові повідомлення-рішення відповідного контролювального органу. Однак, такі податкові повідомлення-рішення, як і відомості про їх прийняття та вручення відповідачу, в матеріалах справи відсутні. Більше того, як було встановлено судами, земельний податок за користування спірною земельною ділянкою нараховано на підставі відомостей, наданих Скалатською міською радою, і заборгованість зі сплати такого податку відсутня.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Тернопільської обласної прокуратури, у якому прокурор просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Зазначив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки Скалатська міська рада тривалий час знала про порушення вимог земельного законодавства та наявність повноважень щодо захисту інтересів держави, однак, з позовом до суду не зверталася, що надає прокурору підстави для здійснення представницьких повноважень, адже, відповідно до вимог національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного субʼєкта владних повноважень, на якого покладено обовʼязок захисту інтересів держави до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким субʼєктом владних повноважень. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18. Причини не звернення уповноваженого органу з позовом до суду можуть бути різними, водночас згідно з вимогами законодавства має значення саме факт бездіяльності відповідного органу щодо нездійснення або неналежного здійснення своїх повноважень.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1, як законний землекористувач, повинен був виконувати обовʼязок щодо використання наданої в його постійне користування землі за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, однак тривалий час спірна земельна ділянка ним за таким цільовим призначенням, зазначене є підставою для припинення його права користування спірною земельною ділянкою.
Несплата ОСОБА_1 земельного податку за земельну ділянку, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, яка надана йому у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства, підтверджується інформацією Скалатської міської ради від 15 січня 2020 року № 152. Сплата податку іншими особами, які фактично користуються земельною ділянкою, жодним чином не звільняє відповідача від сплати ним такого платежу, оскільки саме він отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 21, 2 га на території Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області для ведення селянського (фермерського) господарства.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду у квітні 2022 року.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що земельна ділянка площею 21,2000 га, кадастровий номер 6124684000:02:001:0733, що розташована на території Кривенської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, належить на праві власності територіальній громаді в особі Скалатської міської ради.
Рішенням Скалатської міської ради народних депутатів від 27 лютого 1992 року "Розгляд заяв ОСОБА_2, ОСОБА_1" вирішено виділити землю під фермерське господарство в кількості 50 га ОСОБА_3 та 25 га ОСОБА_1 . Пунктом 2 вказаного рішення вирішено просити районну Раду народних депутатів затвердити дане рішення.
Рішенням Підволочиської районної Ради народних депутатів від 29 лютого 1992 року "Про надання земель громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства" надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4, жителю м. Скалат, із земель запасу Скалатської міської Ради народних депутатів в кількості 21,2 га, в тому числі 21,2 га ріллі.
10 вересня 1992 року ОСОБА_1 на підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування отримав державний акт серії Т №00038 на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,2 га на території Скалатської міської Ради народних депутатів с. Криве, який зареєстровано в Книзі реєстрації Державних актів на право постійного користування землею за № 7.
Після отримання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 засновано ФГ "Збруч" (код ЄДРПОУ 14041333), метою створення якого було виробництво товарної сільськогосподарської продукції. Зазначене фермерське господарство було зареєстровано Підволочиською районною державною адміністрацією 14 вересня 1992 року на підставі розпорядження Представника Президента України № 188 від 14 вересня 1992 року.
Згідно з інформацією № 5, наданою 31 січня 2020 року Відділом державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації, в реєстраційній справі ФГ "Збруч" міститься вищевказане розпорядження Представника Президента України №188 від 14 вересня 1992 року, статут фермерського господарства та список осіб, які будуть працювати у ньому.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19 березня 2020 року № 1006478126, ФГ "Збруч" (код ЄДРПОУ 14041333) не зареєстровано.
Згідно з Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців", який почав діяти з 01 липня 2004 року, юридичні особи повинні були звернутись до державного реєстратора, заповнивши відповідну реєстраційну картку для включення юридичної особи в Єдиний державний реєстр. Члени ФГ "Збруч" до державного реєстратора для включення юридичної особи в ЄДР не зверталися, свідоцтво про державну реєстрацію їм не надавалося.
Рішенням Арбітражного суду Тернопільської області від 25 лютого 2000 року у справі № 10/37-416 скасовано державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ФГ "Збруч", м. Скалат Підволочиського району, що здійснена представником Президента України у Підволочиському районі від 14 вересня 1992 року № 188 та зобов`язано керівника ФГ "Збруч", м. Скалат Підволочиського району, здійснити ліквідацію підприємства у встановленому законом порядку протягом 3-х місяців з дня ухвалення рішення суду.
Для здійснення державної реєстрації припинення фермерського господарства "Збруч" (код ЄДРПОУ 14041333) ніхто не звертався, що підтверджується повідомленням Відділу державної реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації від 04 червня 2020 року № 16.
З інформації Теребовлянського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04 червня 2020 року № 481/10-4/19-00-53-11 убачається, що ФГ "Збруч" (код ЄДРПОУ 14041333) знято з обліку за місцем обліку (дата зняття - 07 серпня 2006 року) в Підволочиській ДПІ Теребовлянського управління згідно з рішенням Арбітражного суду Тернопільської області від 25 лютого 2000 року у справі № 10/37-416. Підставою зняття є не подання до державної податкової інспекції звітності про фінансово-господарську діяльність.