Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 759/21372/19
провадження № 61-5910св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний концерн "Укроборонпром",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року в складі колегії суддів Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст обставин справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДК "Укроборонпром", у якому просив стягнути 35 150,40 грн компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 16 серпня 2016 року по день фактичного розрахунку, обґрунтовуючи тим, що він працював в ДК "Укроборонпром" з 18 квітня 2012 року на посадах провідного юрисконсульта та завідувача сектору та 15 серпня 2016 року був звільнений за угодою сторін, проте при звільненні з ним не проведений повний розрахунок.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ДК "Укроборонпром" на користь ОСОБА_1 35 150,40 грн компенсації за невикористану додаткову відпустку; стягнуто з ДК "Укроборонпром" на користь держави судовий збір в розмірі 1152,60 грн; в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому просив стягнути з відповідача судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, в сумі 9 605 грн.
Клопотання мотивовано тим, що під час винесення постанови апеляційним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які сплачені позивачем при подачі позову.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ДК "Укроборонпром" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано; стягнуто з ДК "Укроборонпром" на користь ОСОБА_1 35 000 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку; стягнуто з державного концерну "Укроборонпром" на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 741,51 грн.
За таких обставин, апеляційний суд вважав відсутніми підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, адже суд касаційної інстанції під час перегляду постанови апеляційного суду вирішив питання розподілу судових витрат.
Аргументи учасників справи
У липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким вирішити питання компенсації ОСОБА_1 сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 за подання позовної заяви сплатив 9 605 грн судового збору. Апеляційний суд під час прийняття постанови 25 березня 2021 року про задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача компенсації за невикористану додаткову відпустку не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, сплачених позивачем за подання позовної заяви.
Зазначає, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що суд касаційної інстанції розглянув справу в межах вимог касаційної скарги щодо оскарження постанови апеляційного суду в частині позовних вимог про компенсацію затримки розрахунку при звільненні та відповідно стягнув судові витрати пропорційно до задоволених вимог. Таким чином, суд касаційної інстанції не вирішував питання компенсації судового збору за позовну вимогу про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку, адже не переглядав постанову апеляційного суду в цій частині.
У серпні 2022 року ДК Укроборонпром" через представника ОСОБА_2 надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити її без задоволення, оскаржену ухвалу апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Зазначає, що заявник звертається до апеляційного суду з вимогою про компенсацію судових витрат в частині стягнення судового збору, яка вирішена судом касаційної інстанції під час перегляду в касаційному порядку постанови апеляційного суду. При цьому, позивач у порядку статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку, а тому суд апеляційної інстанції правильно вирішив питання щодо розподілу судового збору.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
01 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 11 серпня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ДК "Укроборонпром" на користь ОСОБА_1 35 150,40 грн компенсації за невикористану додаткову відпустку; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто з ДК "Укроборонпром" на користь держави судовий збір в розмірі 1152,60 грн.