ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 810/725/18
адміністративне провадження № К/9901/11530/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді: Мельничук В.П., Земляна Г.В.) у справі №810/725/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017 №0036721309, №0036741309, №0036801309, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно нарахованого єдиного внеску від 05.09.2017 №0036761309, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 05.09.2017 №0036811309, №0036821309, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 року №0095611309, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 №Ф-0036751309.
Позивач мотивує свої вимоги недотриманням податковим органом порядку проведення перевірок, що призвело до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки, оскільки направлення про проведення планової виїзної перевірки від 24.06.2017 №1727 та №1728 підписані раніше, ніж письмове повідомлення від 12.07.2017 №302/10-36-13-09 та наказ відповідача від 12.07.2017 №1272; в акті перевірки не викладено зміст порушень податкового законодавства з посиланням на первинні документи та докази, що підтверджують наявність факту порушення. Зазначає про порушення Державною фіскальною службою України строків розгляду скарги та вважає, що нею не отримано рішення про результати розгляду скарги протягом 20-денного терміну, у зв`язку з чим скарга вважається задоволеною. Посилається на необґрунтованість висновків акту перевірки, правомірністю включення до складу витрат витрати, які підтверджені документально і безпосередньо пов`язані з отриманням доходу. Також, позивач стверджує про помилковість висновків податкового органу щодо заниження єдиного соціального внеску та військового збору, внаслідок неправомірного зменшення суми фактично понесених позивачем витрат. Зауважує, що позивач має пенсію за віком з 2007 року і не є платником єдиного соціального внеску за себе.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017 №0036721309, №0036741309, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 №Ф-0036751309, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 05.09.2017 №0036821309, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 №0095611309. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки; податковий орган дотримався вимог статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо надіслання позивачу на його адресу рішення про продовження розгляду скарги; витрати, які були понесені позивачем за результатами здійснення господарських операцій за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 підтверджені належними документами, що оформлені згідно з вимогами чинного законодавства та такі витрати безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача. Враховуючи спростування судом правомірності збільшення відповідачем суми оподатковуваного доходу позивача, неправомірним є також донарахування позивачу суми єдиного внеску на вказану суму доходу, що тягне за собою також визнання протиправними та скасування оскаржуваних вимог та рішення про застосування штрафних санкцій. Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.09.2017 №0036761309 не підлягає скасуванню, оскільки рішенням ДФС України від 02.11.2017 №14528/Р/99-99-11-02-02-25 скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.09.2017 №0036761309. Судом зазначено також про неправомірність донарахування позивачу суми військового збору на вказану суму доходу, і як наслідок визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 №0036741309.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення виходив з того, що факт придбання товарно-матеріальних цінностей не ставився під сумнів контролюючим органом, водночас, позивачем не доведено факту використання придбаних товарів у межах підприємницької діяльності позивача з метою отримання доходу, що призвело до завищення позивачем витрат і як наслідок заниження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та несплати єдиного внеску.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулась з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з`ясовані неповно. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції, що позивачем були надані всі первинні документи, що відображають витрати.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2019 відкрито касаційне провадження.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог позивача заперечує, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним. На думку відповідача оскаржуване рішення ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права й ухвалено у відповідності до процесуальних норм.
Здійснюючи касаційний перегляд справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги позивача з таких мотивів.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом його діяльності за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Податковим органом у період з 24.07.2017 по 04.08.2017 проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 11.08.2017 №596/10-36-13-09/2104005726 (далі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017:
№0036721309, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 294275,76 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 73568,94 грн;
№0036741309, яким визначено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 18483,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4620,76 грн;
№0036801309, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 85,00 грн;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 №Ф-0036751309, якою позивачу визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 271155,88 грн;
рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.09.2017 №0036761309, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 40426,08 грн;
рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 05.09.2017 №0036811309, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 340,00 грн;
рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 05.09.2017 №0036821309, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 510,00 грн;
рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.10.2017 №0095611309, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 40426,08 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаних рішень податкового органу, рішенням ДФС України від 02.11.2017 №14528/Р/99-99-11-02-02-25 скаргу позивача задоволено частково, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.09.2017 №0036761309 та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 05.09.2017 №0036811309 скасовано та вважаються відкликаними з дня прийняття даного рішення. Даним рішенням зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області винести та направити нові рішення.
Рішенням ДФС України від 04.12.2017 №16101/Р/99-99-11-02-01-14 скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 05.09.2017 №0036721309, №0036741309 та №0036801309 залишено без змін.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
підпунктів 8, 9 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218, та пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 ПК України, в наслідок чого невірно відображено отримані від здійснення господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, суми фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, та суми чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8);
пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 ПК України, що призвело до заниження суми чистого доходу за перевіряємий період на загальну суму 1645288 грн.
пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1645288 грн та заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 18483 грн;
пункту 2 частини 1 статті 7, статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в наслідок чого занижено чистий дохід, з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за перевіряємий період на загальну суму 221208,74 грн, що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності, на який нараховується єдиний внесок в сумі 271155,88 грн;
пункту 4 частини 2 статті 6, пункту 7 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо несвоєчасного подання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2014 року та грудень 2014 року;
пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо реалізації товарів без попереднього режиму програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.