П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 923/199/21
Провадження № 12-1гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О.,
представники учасників справи не з`явилися,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (головуючий суддя Філінюк І. Г., судді Бєляновський В. В., Богатир К. В.)
у справі за позовом прокурора - керівника Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації
до Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2021 року керівник Каховської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради (далі - Рада) та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (далі -Департамент) звернувся до Комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" (далі - Відповідач-1, Пансіонат) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (далі - Відповідач-2, Товариство) з позовом, у якому просив:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 16.02.2018 до договору поставки природного газу від 01.02.2018 (далі - Договір), укладену між Товариством та Пансіонатом;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 19.02.2018 до Договору, укладену між Товариством та Пансіонатом;
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 22.02.2018 до Договору, укладену між Товариством та Пансіонатом;
- стягнути з Товариства на користь Департаменту надмірно сплачені грошові кошти в сумі 141 275,22 грн.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник Каховської місцевої прокуратури зазначив, що спірні додаткові угоди до Договору, за якими зменшено обсяги поставки газу при збільшенні ціни за одиницю товару, не відповідають тендерній документації, укладені сторонами всупереч інтересам держави, за відсутності на це підстав, а саме без жодного обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на природний газ, що свідчить про порушення положень частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та умов укладеного сторонами Договору.
Також вказав, що порушені державні інтереси є незахищеними, оскільки суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження щодо здійснення необхідного захисту інтересів держави, свої обов`язки не виконують, що відповідно до статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення цього позову.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням від 18.05.2021 Господарський суд Херсонської області (суддя Ярошенко В. П.) позовні вимоги задовольнив; визнав недійсними додаткові угоди № 1 від 16.02.2018, № 2 від 19.02.2018, № 3 від 22.02.2018 до Договору, укладені між Товариством та Пансіонатом; стягнув з Товариства на користь Пансіонату надмірно сплачені грошові кошти за Договором у сумі 141 275,22 грн; стягнув з Товариства на користь Херсонської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 4 054,00 грн; стягнув з Пансіонату на користь Прокуратури витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 4 054,00 грн.
2.2. Суд першої інстанції встановив, що внаслідок укладення сторонами спірних додаткових угод до Договору вартість одиниці товару змінилась таким чином, що остаточна ціна стала вищою за ті пропозиції, які пропонував інший учасник під час проведення торгів. При цьому Відповідачі не надали суду документального підтвердження коливання ціни на природний газ у період укладення цих додаткових угод, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що під час внесення змін до Договору були порушені положення частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для визнання їх недійсними.
Також суд визнав наявними підстави для представництва інтересів держави в цьому спорі прокурором.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу Пансіонату задоволено; рішення Господарського суду Херсонської області від 18.05.2021 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову; стягнуто з Прокуратури на користь Пансіонату витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 620,00 грн; Господарському суду Херсонської області доручено видати наказ із зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.
3.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором у цьому позові, вказавши, що захист цих інтересів не здійснюють уповноважені органи, у тому числі Рада, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження. Разом з тим до моменту повідомлення прокурора про представництво інтересів держави Рада як засновник Пансіонату та розпорядник коштів обласного бюджету дії на захист інтересів держави не вчиняла, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави відповідно до статті 23 Закону.
Апеляційний господарський суд частково погодився з висновками суду першої інстанції, вказавши, однак, що спірні додаткові угоди є нікчемними в силу закону, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, то позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17. Разом із цим, погоджуючись із висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення надміру сплачених коштів за Договором, суд апеляційної інстанції вказав на їх помилковість у частині стягнення цих коштів саме на користь Департаменту, який не є стороною Договору, а відтак не може бути отримувачем цих коштів за Договором. Водночас належний позивач за такою вимогою не позбавлений права звернутися з відповідним позовом про стягнення надміру сплачених коштів за Договором (аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20).
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - Скаржник, Прокурор) звернувся з касаційною скаргою, у якій просить змінити постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в цій справі в частині стягнення з Прокуратури витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на користь Пансіонату в розмірі 13 620 грн, виклавши мотивувальну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції в такій редакції: "Стягнути з Херсонської обласної ради та Департаменту соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, на користь Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" у розмірі 13 620 грн солідарно". Також зазначив реквізити, на які просить стягнути судовий збір за подання касаційної скарги.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону, а також з порушенням статті 53, пункту 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19.
5.2. Також зазначає, що Рада та Департамент набули статусу позивачів у цій справі, враховуючи висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурор звернувся до суду за наявності підстав для представництва, з огляду на бездіяльність уповноваженого органу державної влади щодо захисту порушених інтересів.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. 08.12.2021 від Ради надійшли письмові пояснення, у яких вона просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Прокурора та залишити в силі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021.
6.2. Вважає, що Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", Господарський кодекс України (далі - ГК України) та Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачають повноважень обласної ради як органу місцевого самоврядування та власника закладу щодо здійснення безпосереднього контролю за проведенням останнім публічних закупівель. Рада не є стороною Договору та додаткових угод до нього, не переказувала кошти, не є стягувачем коштів та не проводила перевірку діяльності Пансіонату, на підставі якої можна було б встановити порушення вимог закону в його діяльності.
6.3. 20.12.2021 Департамент подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити подану скаргу без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 - без змін.
6.4. Зазначає, що Департамент не має законодавчого та фінансового підґрунтя щодо проведення в інтересах Пансіонату позовної роботи з підприємствами та організаціями, з якими Пансіонат уклав договори, та представляти його інтереси в суді.
6.5. Вказує, що суд першої інстанції при перевірці підстав для представництва прокурором інтересів держави в цій справі не звернув увагу на відповідь Департаменту прокурору, за якою Департамент не є учасником і відповідальною стороною в договорах, укладених підпорядкованими закладами з питань їх господарської діяльності. Суд надав неправильну оцінку повноваженням Департаменту, визначеним у підпункті 35 пункту 7 Положення про Департамент соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, а також тому факту, що цим Положенням визначено основними завданнями Департаменту забезпечення державної соціальної політики на території Херсонської області у сфері соціального захисту населення, але не визначено повноважень Департаменту щодо фінансового контролю у сфері закупівель.
6.6. На думку Департаменту, за обставин виключення законодавцем органів прокуратури з переліку платників, які звільняються від сплати судового збору, звільнення прокурорів від сплати судового збору, відстрочення при зверненні до суду може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами.
7. Розгляд справи Верховним Судом
7.1. 29.11.2021 ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора та призначено розгляд скарги на 11.01.2022; відмовлено в задоволенні клопотання Прокурора про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у цій справі; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.12.2021.
7.2. Ухвалою від 11.01.2022 КГС ВС справу з касаційною скаргою Прокурора на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 в частині стягнення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів КГС ВС вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 488/6719/14-ц, в частині застосування пункту 2 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо покладення судових витрат з оплати судового збору на прокурора.
7.3. Ухвалою від 01.02.2022 Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду цю справу за касаційною скаргою Прокурора на 05.04.2022.
7.4. 05.04.2022 розгляд справи не відбувсяу зв`язку з неможливістю проведення Великою Палатою Верховного Суду відкритих судових засідань за участі представників учасників справи, оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, а на період дії правового режиму воєнного стану посилено охорону приміщень Верховного Суду та обмежено доступ до них осіб, які не є працівниками Верховного Суду.
7.5. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено, зокрема, з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
7.6. Ураховуючи викладене, ухвалою від 15.06.2022 Велика Палата Верховного Суду повідомила учасників, що розгляд справи відбудеться 17.08.2022 о 12 год 00 хв. Повідомлення для учасників справи було розміщено також на офіційному вебпорталі "Судова влада України".
7.7. Ухвалою від 17.08.2022 Велика Палата Верховного Суду повідомила учасників справи, що розгляд справи відбудеться 05.10.2022 об 11 год 00 хв. Повідомлення для учасників справи було розміщено на офіційному вебпорталі "Судова влада України"
8. Позиція Великої Палати Верховного Суду
8.1. Частина третя статті 2 ГПК України визначає серед основних засад (принципів) господарського судочинства відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12).
8.2. Частиною першою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
8.3. Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат, пунктом 2 частини першої якої встановлено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
8.4. ЦПК України містить у цілому схожі положення. Так, відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.
8.5. Норми господарського процесуального закону визначають також порядок відшкодування витрат третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідно до якого судові витрати такої третьої особи стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина тринадцята статті 129 ГПК України).
8.6. Аналогічне положення містить також частина дванадцята статті 141 ЦПК України.
8.7. Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
8.8. Відповідно до частин другої, третьої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
8.9. Зазначені особи беруть участь у справах, що передбачено частиною третьою статті 41 ГПК України, та можуть бути сторонами у справі згідно із частиною першою статті 45 ГПК України.
8.10. У цій справі прокурор в інтересах держави в особі Ради та Департаменту звернувся до суду з позовом, який був задоволений рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.05.2021.
8.11. За наслідками перегляду цього рішення Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 28.09.2021 апеляційну скаргу Пансіонату задовольнив; рішення Господарського суду Херсонської області від 18.05.2021 скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Ради та Департаменту; стягнув з Прокуратури на користь Пансіонату витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 620, 00 грн.
8.12. Звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, Прокурор просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції лише в частині розподілу судових витрат щодо покладення на нього обов`язку з відшкодування на користь Пансіонату суми судового збору, сплаченого останнім за розгляд апеляційної скарги.