ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № П/857/3/19
адміністративне провадження № К/9901/4333/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Голови Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича Андрія Зіновійовича, судді Львівського окружного адміністративного суду Хоми Олени Петрівни про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (у складі судді Мандзія О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з адміністративним позовом до голови Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича Андрія Зіновійовича, судді Львівського окружного адміністративного суду Хоми Олени Петрівни, у якому просив:
визнати, що віднесення головою Львівського окружного адміністративного суду Ланкевичем А.З. затребуваних в його запиті на інформацію копій документів (присяга судді, посвідчення судді, витяг з протоколу про призначення голови суду, положення, яке встановлює повноваження та обов`язки голови Львівського окружного адміністративного суду) до службової інформації з обмеженим доступом, є протиправною дією;
визнати, що голова Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич А.З., не надавши йому копій документів, які були перераховані в його запиті на інформацію від 11.04.2019, порушив вимогу статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", чим здійснив адміністративне правопорушення;
зобов`язати голову Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. надати йому копії документів у відповідності до його запиту на інформацію від 11.04.2019;
визнати, що надання йому головою Львівського окружного адміністративного суду Ланкевичем А.З. неправдивої інформації стосовно посвідчення судді є його протиправною дією;
визнати, що невизнання його членом громади міста Львова, наслідком якого є позбавлення його доступу до правосуддя, є протиправною дією судді Хоми О.П.
2. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року справу передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.
3. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог до відповідача Хоми Олени Петрівни про визнання, що невизнання ОСОБА_1 членом громади міста Львова, наслідком якого є позбавлення його доступу до правосуддя, є протиправною дією судді Хоми Олени Петрівни.
4. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, зокрема, що в обґрунтування позовних вимог в цій спірній частині до відповідача Хоми О.П., позивач вказував, що суддя Хома О.П. не задовольнила його заяву про вступ у справу у якості третьої особи та не надала обґрунтування цьому рішенню, що передбачено частиною 3 статті 242 КАС України.
5. Відмовляючи у відкритті у частині спірних позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача - судді Львівського окружного адміністративного суду Хоми О.П. були відсутні владні управлінські функції, оскільки у даному випадку підставою для звернення до суду із позовною заявою є здійснення відповідачем процесуальних дій в межах розгляду адміністративної справи № 813/1977/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
6. Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скарго, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач, окрім іншого, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та "ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог стосовно відповідача Олени Петрівни Хоми, не передаючи справи на новий розгляд у суд першої інстанції".
7. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій і оскаржувані судові рішення є незаконними, тому що порушують, на переконання скаржника, вимогу статті 55 Конституції України, яка гарантує громадянину оскаржити в суді дію чи бездіяльність посадових і службових осіб органів державної влади. Позивач вважає, що відмова визнати суддів відповідальними у судовій справі, надає суддям привілеї, оскільки суддя може своїми діями порушувати права і свободи людини і громадянина і не нести за це жодної відповідальності. З посиланням на статтю 24 Конституції України, позивач вказує, що усіх перед законом рівні, не має привілеїв за посадою.
8. Позивач звертає увагу на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8, яка на його переконання, надала судам роз`яснення, що "Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань. В контексті наведеного, позивач також зазначає, що Конституція і Закони України поклали на державну судову владу завдання здійснювати правосуддя, тож суддя, при здійсненні своїх обов`язків здійснює відносно громадянина владні управлінську функції.
9. Окрім того, у зазначеній касаційній скарзі скаржник просить розглянути клопотання і постановити ухвалу про визнання позивача, ОСОБА_1, дієздатною людиною і громадянином України, на якого розповсюджуються права, свободи і обов`язки, визначені в Конституції України і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
10. Обґрунтовуючи таке клопотання, позивач зазначає, що підставою для подання такого клопотання є те, що суди попередніх інстанцій при розгляді його заяв застосовують вимоги КАС України, які стосуються фізичної особи, і "не тільки не застосовують, а й порушують вимоги Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, в яких не моє жодної згадки про права і свободи фізичної особи".
11. До Верховного Суду від Львівського окружного адміністративного суду, за підписом в.о. Голови суду В.Я. Мартинюк, надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Львівський окружний адміністративний суд просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
12. В подальшому, до Верховного Суду 25 травня 2020 року та 01 червня 2020 року від ОСОБА_1 надійшли аналогічні за змістом клопотання, в яких позивач просить: "документ під назвою "ВІДЗИВ", наданий юридичною особою Львівським окружним адміністративним судом від 22 травня 2020 року № 03.1-06/16109/20 не долучати до справи і не розглядати в судовому засіданні". Позивач зазначає, що відповідачем у цій справі є громадянка України, суддя за професією О.П. Хома, а не юридична особа Львівський окружний адміністративний суд, та відзив повинна була дати відповідач - О.П. Хома або її представник.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 17 лютого 2020 року.
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № П/857/3/19.
16. Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
19. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
20. Щодо заявленого у касаційній скарзі клопотання про винесення окремої ухвали, Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 358 КАС України, суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
21. Питання винесення окремих ухвал в адміністративному судочинства регулюються статтею 249 КАС України.
22. Відповідно до частин 1-4 зазначеної норми суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
23. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій (частина 6 статті 249 КАС України).
24. Виходячи зі змісту вимог заявленого у касаційній скарзі клопотання про винесення окремої ухвали, слід зазначити, що таке клопотання є необґрунтованим та не містить відомостей, що зумовлювали би, в розумінні наведених законодавчих приписів, необхідність винесення окремої ухвали про визнання позивача, ОСОБА_1, дієздатною людиною і громадянином України, на якого розповсюджуються права, свободи і обов`язки, визначені в Конституції України і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
25. Верховний Суд звертає увагу, що питання визнання особи дієздатною та громадянином України не може бути предметом розгляду в рамках спірних правовідносин та, більше того, адміністративного судочинства (див. зокрема положення статті 30 Цивільного кодексу України). Таким чином, вказане клопотання розгляду та задоволенню не підлягає.
26. Окрім того, Верховний Суд відхиляє клопотання позивача про не долучення відзиву на касаційну скаргу до справи і не розгляд його в судовому засіданні, оскільки вимоги і доводи таких є необґрунтованими і не зумовлюють, в межах передбачених КАС України положень, до вчинення таких процесуальних дій.