ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №812/866/17
касаційне провадження № К/9901/33927/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області (далі - Інспекція) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій Озерний" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - Підприємство) до Рубіжанської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати рішення Інспекції № 278 від 15.09.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що на час настання фактів несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску Підприємство знаходилося на територіях населеного пункту, яке входить до переліку населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Також Підприємство зазначило, що в силу положень пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2017 у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що в судовому засіданні сторонами було визнано, що на території міста Кремінна Луганської області фактично військові дії ніколи не проводились, а в оскаржуваний період Підприємство систематично сплачувало єдиний соціальний внесок, чим підтвердило свій обов`язок та можливість щодо його сплати у вказаний період.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 19.09.2017 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: скасував рішення Інспекції № 278 від 15.09.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Підприємством, у якому зазначені штрафи у розмірах: 32822,68 грн. (10% до 01.01.2015) за період з 22.07.2014 до 10.04.2015; 25569,25 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 до 08.05.2015, та нарахована пеня у розмірі 34547,27 грн. (0,1 % суми недоїмки), а всього на загальну суму 92939,20 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що оскільки Підприємство є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014, то наявні підстави для звільнення Підприємства від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Також, суд вказав, що пункт 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску подавати до контролюючого органу сертифікат Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 08.11.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за невиконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку, тоді як Підприємство таку заяву подало лише 01.02.2017; Підприємством не було надано документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форм-мажору), а саме - сертифіката Торгово-промислової палати України, що передбачено статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Також, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не були перевірені обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.01.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25.01.2022, який не відбувся у зв`язку з введенням згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1), а ухвалою від 17.10.2022 - визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18.10.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що Підприємство є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код ЄДРПОУ 02649153 (місцезнаходження: 92900, Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, вул. Санаторна, 1) та перебуває на обліку в Інспекції (місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 14б).
15.09.2016 Інспекція прийняла рішення № 278 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застосувала до Підприємства штраф у розмірі 32822,68 грн. (10% до 01.01.2015) за період з 22.07.2014 до 10.04.2015, штраф у розмірі 25569,25 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 21.01.2015 до 08.05.2015, та нарахувала пеню у розмірі 34547,27 грн. (0,1 % суми недоїмки), а всього на загальну суму 92939,20 грн.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Абзацом 1 частини восьмої цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" регламентує заходи впливу та стягнення, частиною першої якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (а з 01.01.2015 - у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум).
Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності з 15.10.2014, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту (пункт 9-3 в редакції Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вважати пунктом 9-4 згідно із Законом № 219-VIII від 02.03.2015):