ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 300/4796/21
касаційне провадження № К/990/20280/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року (головуючий суддя - Шумей М.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ільчишин Н.В.; судді - Коваль Р.Й., Гуляк В.В.)
у справі № 300/4796/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІРКА БУКОВЕЛЮ"
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІРКА БУКОВЕЛЮ" (далі - ТОВ "ЗІРКА БУКОВЕЛЮ"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 травня 2021 року № 002687/0701.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 грудня 2021 року позов задовольнив повністю.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 травня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що платником безпідставно при поверненні орендованих основних засобів орендодавцям на витрати, які понесені при поліпшенні цих основних засобів та компенсовані орендарю, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховано, а також звертає увагу на протиправності непроведення ним коригування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2018 року в розмірі 4229000,00 грн при зміні суми компенсації за розрахунками із Товариством з обмеженою відповідальністю "Парктур".
Верховний Суд ухвалою від 12 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
10 жовтня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ЗІРКА БУКОВЕЛЮ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, законодавства з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, за результатами якої складено акт від 08 квітня 2021 року № 1955/09-19-07-01/33719262.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1, пункту 192.3 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на те, що при поверненні орендованих основних засобів орендодавцям на витрати, які понесені при поліпшенні зазначених основних засобів та не компенсовані орендарю, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховано та відповідні податкові накладні не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також контролюючий орган дійшов висновку про протиправне непроведення позивачем коригування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2018 року в розмірі 4229000,00 грн при зміні суми компенсації за розрахунками із Товариством з обмеженою відповідальністю "Парктур".
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 11 травня 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 002687/0701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 8251068,00 грн за основним платежем та 2062767,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС в Івано-Франківській області оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпунктів 14.1.185, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності; постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
Згідно з пунктом 189.9 статті 189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.