ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 826/3344/18
адміністративне провадження № К/9901/28032/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Строй" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 (головуючий суддя Василенко Я.М., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.),
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК Строй" (далі - ТОВ "НВК Строй", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.12.2017:
- №3132615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 823 787 грн, з яких податкове зобов`язання - 707 983 грн, штрафні (фінансові) санкції - 115 805 грн;
- №3122615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 717 029 грн, з яких податкове зобов`язання - 573 623 грн, штрафні (фінансові) санкції - 143 406 грн;
- №3142915147 про застосування штрафу в розмірі 18 119 грн за затримку реєстрації податкових накладних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що перевірка, за наслідками проведення якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була призначена наказом ГУ ДФС від 09.11.2017 №12014, який виданий на виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 28.08.2017 у кримінальній справі №752/10368/17 про призначення перевірки. Ця ухвала була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 06.06.2019. Позивач вважав, що скасування ухвали слідчого судді про призначення перевірки, як єдиної підстави для проведення останньої, нівелює правові наслідки перевірки та призводить до протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Також позивач посилався на доктрину з умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульовану Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України". Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ухвала слідчого судді про призначення перевірки позивача скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права та поза межами повноважень суду, то у такому разі відсутні підстави для проведення перевірки, призначеної наказом ГУ ДФС від 09.11.2017 № 12014. Врахувавши вищезазначену обставину, суди виснували, що податкова перевірка Товариства, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не може створювати жодних правових наслідків. Відповідно, такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Суди першої та апеляційної інстанцій також зазначили, що проведення перевірки контролюючим органом в межах кримінальної справи на виконання ухвали слідчого судді у будь-якому випадку є самостійною підставою її проведення, а результати перевірки є доказом в кримінальному провадженні. У свою чергу, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави для прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування такого наказу та усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих контролюючим органом на виконання ухвали слідчого судді. Ухвалення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у контролюючого органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.
Головне управління ДПС у м. Києві (процесуальний правонаступник ГУ ДФС; далі - ГУ ДПС) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм 129-1 Конституції України, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та без врахування висновку Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №826/16076/17.
ГУ ДПС стверджує, що норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України містить імперативний припис щодо обов`язку контролюючого органу призначити документальну позапланову перевірку у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки відповідно до закону. Наголошує, що на момент прийняття наказу, проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.08.2017 про призначення перевірки була чинною, відтак, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначенні законодавством.
Також у касаційній скарзі ГУ ДПС наводить довід, що, скасовуючи ухвалу слідчого судді від 28.08.2017, суд апеляційної інстанції вийшов за межі статті 309 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки нормою цієї статті не передбачено апеляційне оскарження такої ухвали.
Верховний Суд відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, ухвалою від 24.12.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28.08.2017 у справі № 752/10368/17, постановленою у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017100010000011, задоволено клопотання прокурора та призначено позапланову документальну перевірку ТОВ "НВК Строй" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2015 по 31.07.2017.
09.11.2017 ГУ ДФС прийняло наказ №12014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВК Строй" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.07.2017.
З 14.11.2017 по 22.11.2017 посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НВК Строй".
За результатом перевірки складено акт від 29.11.2017 №185/26-15-14-07-02-10/38308085 (далі - акт перевірки), в якому зроблено висновок про порушення Товариством:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на 244 764 грн, за 2016 рік на 463 219 грн, всього на 707 983 грн;
- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 573 623 грн, в тому числі, за жовтень 2015 року - 7 161 грн, листопад 2015 року - 3 481 грн, грудень 2015 року - 35 563 грн, січень 2016 року - 17 386 грн, лютий 2016 року - 17 766 грн, березень 2016 року - 7 530 грн, квітень 2016 року - 13 151 грн, травень 2016 року - 70 048 грн, червень 2016 року - 13 882 грн, липень 2016 року - 6 777 грн, серпень 2016 року - 86 457 грн, вересень 2016 року - 40 959 грн, жовтень 2016 року - 54 310 грн, листопад 2016 року - 63 156 грн, грудень 2016 року - 56 380 грн, січень 2017 року - 1 516 грн, лютий 2017 року - 78 100 грн.
На підставі висновків в акті перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.12.2017:
- №3132615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 823 787 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 707 983 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 115 805 грн;
- №3122615147 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 717 029 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 573 623 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 143 406 грн;
- №3142915147 про застосування штрафу в розмірі 18 119 грн за затримку реєстрації податкових накладних.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - так само) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Відповідно до положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за такої підстави, як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного відповідно до закону.
Пунктами 78.4, 78.5 статті 78 ПК встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.