ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/13056/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екофарм" - Галицького І.В.,
відповідача - Антимонопольного комітету України - Грищенко К.В.,
розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2021 (суддя Селівон А.М. ) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г. і Мальченко А.О.)
зі справи № 910/13056/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екофарм" (далі - Товариство)
до АМК
про визнання недійсним рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано до господарського суду міста Києва про визнання недійсним рішення АМК від 10.07.2020 №430-р (далі - Рішення АМК) у частині.
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2020: визнано недійсним та скасовано: Рішення АМК у частині визнання того, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; пункту 2 Рішення АМК у частині накладення штрафу за відповідне порушення в розмірі 3 210 464 грн. Також присуджено до стягнення з АМК на користь Товариства 6 306 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. 29.12.2020 Товариство звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 80 790 грн., витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи (далі - Експертиза) в сумі 49 000 грн. та витрат на нотаріальні послуги із засвідчення справжності підписів на заявах свідків у розмірі 22 650 грн.
Постановою Верховного Суду від 10.08.2021 рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2020, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у цій справі залишено без змін, а касаційну скаргу АМК - без задоволення.
У подальшому, 01.09.2021, Товариством подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій (заяві від 01.09.2021) воно зазначало про збільшення витрат на правову допомогу за результатами перегляду судового рішення з цієї справи в апеляційній та касаційній інстанціях і просило суд ухвалити додаткове рішення, стягнути з АМК витрати на професійну правничу допомогу (далі - ППД) у сумі 83 906,40 грн. у зв`язку з представництвом інтересів Товариства в судах першої та апеляційної інстанцій, витрати в сумі 136 497 грн. за представництво інтересів у касаційній інстанції, витрати на проведення Експертизи в сумі 49 000 грн. і витрати на вказані нотаріальні послуги в розмірі 22 650 грн.
4. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2021: відповідну заяву Товариства задоволено частково; присуджено до стягнення з АМК на користь Товариства 34 500 грн. витрат на ППД та 49 000 грн. витрат за проведення Експертизи; в іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 дане додаткове рішення залишене без змін.
5. Додаткове рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю вимог заявника (позивача) саме в зазначених розмірах (сумах) судових витрат.
6. У касаційній скарзі АМК просить скасувати оскаржувані додаткове рішення та постанову попередніх судових інстанцій і постановити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат, що підлягають розподілу в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до розміру суми вже сплаченого судового збору, а саме 6 306 грн.
7. Скаргу обґрунтовано, з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 13 (щодо витрат, зумовлених судовим розглядом справи, у тому числі пов`язаних з проведенням експертизи), статті 126 (витрат на ППД) та статті 129 (розподіл судових витрат) ГПК України. Скаржник вважає покладені в основу оскаржуваних судових рішень висновки судів попередніх інстанцій необґрунтованими, зробленими з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник акцентує увагу на необґрунтованості стягнутих з нього судових витрат через недоведеність їх неминучості для позивача.
8. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх невідповідність чинному законодавству України, необґрунтованість, незаконність та безпідставність, і просить оскаржувані додаткове рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
9. У прийняті оскаржуваних додаткового рішення та постанови попередніми судовими інстанціями з`ясовано й зазначено, зокрема таке.
9.1. На підтвердження понесених ним судових витрат Товариством подано відповідні документи і матеріали (копію договору про надання правової допомоги, укладеного Товариством як клієнтом і адвокатським об`єднанням "ОМП"; копії додаткових угод до цього договору; копії платіжних доручень; копії актів приймання-передачі наданих послуг (правової допомоги); копії рахунків-фактур; копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю).
9.2. Підлягає врахуванню відсутність деталізації окремих послуг в актах, що є підставою для зменшення розміру витрат на ППД.