ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 9/41
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
та представників:
прокурор - Сельська О. З.
позивача 1 - Подлящук О. П.
позивача 2 - не з`явився
відповідача - Філатова Н. А.
третьої особи 1 - не з`явився
третьої особи 2 - Матіюк Д. В.
третьої особи 3 - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 (головуючий - Плотніцький Б.Д., Матущак О.І., Скрипчук О.С.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 (суддя Сухович Ю.О.)
у справі № 9/41
за позовом Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Національної академії наук України, 2) Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ
до Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, 2) Фонду державного майна України, 3) Дрогобицького комунального міського "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"
про зобов`язання відповідача повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАНУ майно в натурі, передане позивачами як внесок до статутного фонду товариства для використання
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Національної академії наук України (позивач 1), Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ (позивач 2), до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" (відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області (третя особа 1), Фонд державного майна України (третя особа 2), Дрогобицьке комунальне міське "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (третя особа 3) про зобов`язання відповідача повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАНУ майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки відповідно до звернення Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, Дрогобицькою міжрайонною прокуратурою встановлено неправомірне неповернення майна внесеного інститутом в статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)". При цьому, майно Національної академії наук України є державною власністю і передане академії у безстрокове користування та використовується у межах визначених статутом, але без зміни форми власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.11.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі № 9/41 позов задоволено повністю. Зобов`язано Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" повернути у власність Національної академії наук України та в оперативне управління Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, майно в натурі, передане позивачами в якості внеску до статутного фонду товариства для використання, а саме: адміністративно-інженерний корпус, будівлі ливарної дільниці з обладнанням, будівлі механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудову до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби.
4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що укладаючи установчий договір, Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України незаконно розпорядився державним майном, а умови п.п.1 п.6.1 параграфу 6 установчого договору, за якими інститут вносить майновий вклад у формі споруд, обладнання і установок, матеріалів, інструментів, суперечать положенням законодавства, що діяло на дату укладення установчого договору, і порушують права держави в особі Національної академії наук України.
5. При цьому, надаючи згоду на передачу до статутного фонду внеску у вигляді майна, яке належить до державний власності, НАН України фактично передала тільки право користування майном, оскільки не відбулося зміни форми власності. Відтак, оскільки Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України відповідно до статуту та установчого договору передав у статутний капітал відповідача майно без зміни форми власності, то і права власності на вказане майно у відповідача не виникло. Разом з цим, статутом відповідача не передбачено виникнення права власності на майно, яке передано інститутом до статутного капіталу ТОВ.
6. Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача, надані в судових засіданнях в апеляційному господарському суді про те, що іноземний учасник Товариства - західнонімецька фірма "IVM Management GmbH", у липні 2021 року вийшов зі складу учасників апелянта та отримав майно пропорційно розміру частки у статутному капіталі товариства, в тому числі і майно, яке є предметом відповідного спору. При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що в матеріалах справи немає жодних доказів на підтвердження даного факту, окрім того, дані обставини відповідач вперше зазначив у суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 і рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
8. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 05.07.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
9. Разом з цим, в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
10. 01.08.2022 від скаржника надійшли пояснення з додатковим обґрунтуванням поданої касаційної скарги. Однак, оскільки такі пояснення є фактично доповненням до касаційної скарги і були подані після закінчення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд не приймає їх до уваги в силу положень частини 1 статті 298 ГПК України.
Позиція інших учасників справи
11. Прокурор подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити в силі.
12. Позивач 1 (НАН України) подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити в силі оскаржувані судові рішення.
13. 12.09.2022 від ФДМ України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просив визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву, а також заперечив проти доводів скаржника та просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
14. Так, зазначене клопотання мотивовано тим, що: апарат Фонду є цілісним механізмом з розподілом функціональним обов`язків між структурними підрозділами; підготовка письмових пояснень Фонду передбачає обмін інформацією з профільними структурними підрозділами Фонду; враховуючи, що співдоповіді інших структурних підрозділів надійшли після закінчення строку, встановленого Судом для надання відзиву, процедура підготовки та викладення правової позиції Фонду вимагає більш тривалого строку для виконання.
15. Вирішуючи питання про прийняття відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у цій справі відкрито ухвалою Верховного Суду від 14.07.2022, якою встановлено строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 27.07.2022.
16. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом. За приписами частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. У частині 4 статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим, а не поновленим.
17. З урахуванням викладеного та оскільки зазначене клопотання подане Фондом поза межами встановленого судом строку (до 27.07.2022) і було подано разом з відзивом, який надіслано до Суду 09.09.2022, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин відзив Фонду державного майна України на касаційну скаргу, відповідно до частини 2 статті 118 ГПК України, залишається без розгляду як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.
18. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
19. Постановою Бюро Президії Академії Наук Української РСР № 156-Б від 13.04.1984 створено Дослідне виробництво СКТБ Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України.
20. Розпорядженням Президії АН Української РСР № 1296 від 25.09.1989 "Про створення спільного радянсько-західно-німецького підприємства" погоджено пропозицію ФМІ ім. Г. В. Карпенка про створення на території СССР спільного радянсько-західно-німецького підприємства по розробці, виробництву і продажу шарошечного інструменту з участю Дрогобицького долотного заводу Мінважмашу СССР і Фірми "Вірт".
21. 27.04.1992 Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка, Дрогобицький долотний завод та Фірма "Вірт" підписали договір про створення Спільного підприємства "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" та статут Спільного підприємства "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)".
22. Пункт 1.3 додатку № 2 до вищевказаного договору передбачав передачу протягом 10 днів після реєстрації спільного підприємства власності фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка АН України на експериментальний завод спільного підприємства.
23. У параграфі 6 пункту 6.1 договору зазначено, що Статутний фонд спільного підприємства для забезпечення його діяльності становить 2 260 000,00 ДМ в 226 долях по 10 000,00 ДМ. Статутний фонд створюється учасниками шляхом майнових вкладів у формі необмеженої передачі у вільне розпорядження спільного підприємства або шляхом передачі власності спільному підприємству чи шляхом надання послуг наступним чином: 1. Інститут: майновий вклад у формі споруд обладнання і установок, матеріалів, інструментів, вартістю 1 060 000,00 ДМ; 2. Долотний завод: майновий вклад у формі права безоплатного користування земельною ділянкою, вартістю 100 000,00 ДМ, у формі споруд та обладнання, вартістю 400 000,00 ДМ; 3. Іноземний учасник: майновий вклад у формі передачі ноу-хау і права користування патентами, вартістю 600 000,00 ДМ, та у формі надання послуг по навчанню персоналу спільного підприємства, вартістю 100 000,00 ДМ.
24. Постановою Бюро Президії Академії Наук Української РСР № 127-Б від 13.05.1992 ДВ СКТБ (Дослідне виробництво Спеціального конструкторсько-технологічного бюро) ФМІ ім. Г. В. Карпенка АН України реорганізовано з ліквідацією статусу юридичної особи та введено до складу інституту (п.1 постанови); погоджено пропозицію ФМІ ім. Г. В. Карпенка АН України про внесення в рахунок свого вкладу у статутний фонд СП майна реорганізованого ДВ СКТБ ФМІ ім. Г. В. Карпенка АН України на правах повного господарського відання та із збереженням права власності за АН України (п.2 постанови); постановлено, що ФМІ ім. Г. В. Карпенка АН України вважати правонаступником реорганізованого ДВ СКТБ з усіх фінансових і майнових зобов`язань; директора ФМІ зобов`язано зареєструвати статут СП та подати його Президії АН України разом з договором про створення СП та переліком майна, що передається СП, зазначивши його вартість (п.4.4 постанови); контроль за виконанням цієї постанови покласти на відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства АН України (п.6 постанови).
25. 15.05.1992 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради прийняв рішення № 133 "Про державну реєстрацію українсько-німецького спільного підприємства "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)", а 02.06.1992 видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію підприємства.
26. Згідно наказу НТК "Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка АН України № 11 від 01.07.1992 ДВ СКТБ ФМІ АН України було ліквідоване, а належне йому майно передано на баланс фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, а саме: адміністративний інженерно-лабораторний корпус, будівля ливарної дільниці з обладнанням, будівля механоскладальної дільниці з обладнанням, прибудова до ливарної дільниці, обладнання лабораторії, інвентар, меблі, прилади та допоміжні засоби, сировина та матеріали, інструменти (акт авізо №1/07-92 від 06.07.1992).
27. Зазначеним наказом генерального директора Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" зобов`язано прийняти на баланс спільного підприємства майно, як внесок Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України у статутний фонд СП ТОВ "ІСМ".
28. 03.01.1997 Фонд державного майна України повідомив Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, що при створенні Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" згідно установчих документів інститутом до статутного фонду товариства було внесено майно експериментального заводу. Однак, Указ Президента України від 20.01.1992 № 43 "Про забезпечення діяльності та розвитку АН України" та Статут АН України забороняють зміну форми власності майна, що передано державою академії у безстрокове користування, тому Фонд державного майна України просив пояснити, на якій підставі інститутом зроблено зазначений внесок.
29. 31.03.2010 Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, звернувся до прокуратури Львівської області із заявою, у якій просив проаналізувати Постанову Бюро Президії Академії Наук Української РСР № 127-Б від 13.05.1992 та вирішити питання щодо її законності, зокрема, пункту 2.
30. 09.06.2010 прокурором Шевченківського району м. Києва Президенту Національної академії наук України винесено протест на пункт 2 постанови Бюро Президії АН Української РСР № 127-Б від 13.05.1992 у якому зазначено наступне.
Прокуратурою Шевченківського району м. Києва перевірено звернення директора Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка щодо законності постанови Бюро Президії Академії наук Української РСР від 13.05.1992 № 127-Б "Про реорганізацію ДВСКТБ Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка АН України та створення на його основі СП". Встановлено, що пунктом 2 вказаної постанови АН України дала згоду інституту на внесення в рахунок свого вкладу у статутний фонд СП майна реорганізованого ДВСКТБ Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка АН України на правах повного господарського відання та із збереженням права державної власності за АН України. Даний пункт постанови не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню. Тому прокурор просив привести у відповідність до вимог чинного законодавства п.2 зазначеної вище постанови.
31. 10.06.2010 постановою Бюро Президії НАН України № 182 від 10.06.2010 задоволено протест прокурора Шевченківського району м. Києва від 09.06.2010; внесено зміни до п.2 постанови Бюро Президії АН Української РСР № 127-Б від 13.05.1992, виклавши його у такій редакції: "Погодитися з пропозицією Фізико-механічного інституту ім. Карпенка АН України про внесення в рахунок вкладу інституту у статутний фонд СП права користування майном реорганізованого Дослідного виробництва Спеціального конструкторсько-технологічного бюро ФМІ ім. Г. В. Карпенка АН України без зміни форми власності державного майна".
32. Разом з цим, 02.10.2008 на розгляд загальних зборів учасників Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" надійшла заява Фізико-механічного інституту ім. Карпенка НАН України від 25.09.2008 вих.№ 88-3/864 про вихід з учасників товариства та повернення йому державної частки майна, внесеного у статутний фонд товариства.
33. 31.03.2009 загальними зборами Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" прийнято рішення про виведення інституту зі складу учасників товариства та проведення розрахунку грошовими коштами відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства". Відмовлено у поверненні майна, у зв`язку з тим, що це призведе до зупинення фінансово-господарської діяльності товариства, вивільнення працівників та припинення його діяльності.
34. Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.04.2009 у справі № 3/77 за позовом Фірми ВІРТ "Машінен-Унд Боргерете-Фабрик ГмбХ" до Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" про виведення Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної Академії Наук України зі складу учасників Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" та про зобов`язання СП ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" до державної реєстрації змін в установчих документах Товариства у зв`язку зі зміною у складі учасників Товариства -виходом Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної Академії Наук України зі складу учасників Українсько-німецького СП у формі ТзОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства", відмовлено у задоволенні позову в частині виведення з учасників товариства СП ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України.
35. Загальні збори Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" уповноважили генерального директора товариства залучити професійного аудитора для складання аудиторської довідки про визначення грошового еквіваленту, вартості частки Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, у зв`язку з його виходом та здійснити його виплату інституту, що відображено у протоколі № 12/08/09 від 12.08.2009.
36. Відповідно до довідки аудитора грошовий еквівалент вартості частки 43,6% учасника Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" - Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України від суми перевищення вартості активів товариства над його зобов`язаннями складає 54 497,91 грн.
37. У зв`язку з цим 24.12.2009 Українсько-німецьке спільне підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" пеперахувало на рахунок Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України грошові кошти в сум 54 497,91 грн.
38. Вказану суму Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України повернув Українсько-німецькому спільному підприємству в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)"
39. Окрім цього суди встановили, що постановою Президії Верховної Ради Української РСР "Про статус Академії Наук Української РСР" від 17.01.1991 (у редакції чинній на момент укладення установчого договору) визначено, що академія є республіканською самоврядною організацією, яка діє на основі законодавства Української РСР відповідно до Статуту Академії наук УРСР (п.1); за академією закріплюються всі основні фонди та інше державне майно, що знаходиться в даний час у користуванні її установ та організацій дослідно-виробничої бази. До прийняття законів Української РСР про власність, про роздержавлення майна, а також законодавчих актів, що регулюватимуть відносини у сфері науки, порядок володіння, користування та розпорядження всім майном, закріпленим за академією, визначається виключно Президією АН УРСР (п.3). Академія наук УРСР самостійно вирішує питання зв`язків і взаємовідносин з усіма органами, організаціями, товариствами, в тому числі і зарубіжними (п.5). Академія наук УРСР щорічно подає Верховній Раді Української РСР і Раді Міністрів Української РСР звіт про свою діяльність (п.6).
40. Указом Президента України "Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України" від 20.01.1992 № 43, що діяв на момент укладення установчого договору, встановлено, що Академія наук України є вищою науковою установою України зі статусом самоврядної організації (п.1); передано Академії наук України у безстрокове користування будинки, устаткування та інше закріплене за нею державне майно на підставі Постанови Президії Верховної Ради УРСР від 17.01.1991 року "Про статус Академії наук Української РСР" та установлено, що Академія наук України використовує передане їй майно за своїм розсудом у межах, визначених її Статутом, без зміни форми його власності (п.2).
41. Пунктом 41 Статуту Академії Наук України від 20.03.1992 (у редакції чинній на момент укладення установчого договору) визначено, що економічну основу діяльності АН України становить загальнодержавна власність на основні та оборотні фонди, інше майно, в тому числі те, що використовується її установами та організаціями, передане державою академії в безстрокове (довічне) користування без зміни форми його власності.
42. Згідно з п.47 Статуту АН України установи та організації АН України відповідно до чинного законодавства можуть виступати учасниками й засновниками акціонерних та інших господарських товариств і одержувати відповідні доходи від їх діяльності.
43. Суди встановили, що наведені положення чинного на момент укладення установчого договору законодавства передбачали, що Національній академії наук України майно передається у користування, але воно залишається у державній власності.
44. Натомість у п.п.1 п.6.1 параграфу 6 установчого договору сторони передбачили, що інститут вносить майновий вклад у формі споруд, обладнання і установок, матеріалів, інструментів.
45. При цьому, підпункт 1 п.6.1 параграфу 6 установчого договору порушував права позивача-1 на державне майно, передане йому у довічне користування.
46. Вказане встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 13.01.2020 у справі № 5015/3350/12 за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Національної академії наук України до Українсько-німецького спільного підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" та Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, про визнання недійсним пункту 9.1 параграфа 9 "Уставний фонд" Статуту Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" (1992) та п.9.1 параграфа 9 "Власність Товариства" і п.10.4.2 параграфа 10 нової редакції Статуту Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" (2005) в частині майнового внеску Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України в статутний фонд товариства; зобов`язання Українсько-німецького спільного підприємства у формі ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" привести п. 9.1 п. 9 Статуту підприємства у відповідність до Постанови Бюро Президії Національної академії наук України № 182 від 10.06.2010 "Про внесення змін до п.2 постанови Бюро Президії Академії наук Української РСР від 13.05.1992 № 127-Б "Про реорганізацію ДВСКТБ ВМІ ім. Г. В. Карпенка АН України та створення на його основі СП" та чинного законодавства, виклавши його у такій редакції: "Статутний фонд ТОВ "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" формується шляхом внесення Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Карпенка АН України в рахунок вкладу у статутний фонд СП права користування майном без зміни форми власності державного майна".
47. Водночас у задоволенні позову у справі № 5015/3350/12 прокурору відмовлено у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Вказане рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021. Судом касаційної інстанції рішення не переглядалось, оскільки ухвалами від 20.09.2021 та 08.11.2021 Верховний Суд відмовив прокуратурі у відкритті касаційного провадження.
Позиція Верховного Суду
48. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (ІСМ)" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
49. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
50. Так, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник, зазначає про застосування судом апеляційної інстанції норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 05.07.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
51. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.