Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 450/2973/20
провадження № 61-20451св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Наталія Петрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н. П., про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державного акта, скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності, на підставі державного акта на землю від 28 липня 1997 року, серія ЛВ № 46098, належить земельна ділянка площею 0,1069 га, розташована в с. Раковець Пустомитівського району Львівської області, яка межує із Садовим товариством "Оксана" (далі - СТ "Оксана"), земельною ділянкою ОСОБА_4, землями загального користування, дорогою.
З метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру позивач 09 жовтня 2019 року уклав договір з фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП ОСОБА_5 ) на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Надалі, він звернувся до відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Рішенням від 27 грудня 2019 року № РВ-4601357122019 державний кадастровий реєстратор відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відмовив йому у внесенні відповідних відомостей з підстави розташування в межах його земельної ділянки іншої ділянки, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, площа якої співпадає з площею його ділянки. Право власності на цю земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2009 року у справі № 2-1959/09.
Позивач зазначав, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_2 у місцевий архівний фонд відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області не надходила, поземельна книга на цю ділянку не передавалася, що свідчить про те, що він набагато раніше за ОСОБА_2 оформив право власності на свою земельну ділянку. Зауважував, що вказаним рішенням суду за ОСОБА_2 визнано право власності на іншу земельну ділянку, а саме на ділянку, розташовану на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту в с. Новосілка перед територією дач, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,62 га.
ОСОБА_2 04 лютого 2016 року продала земельну ділянку площею 0,1433 га, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, ОСОБА_3 . Враховуючи наведене, позивач вважав, що ОСОБА_2 не мала права оформляти у приватну власність вказану земельну ділянку.
З огляду на викладене, позивач просив суд скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2009 року, серії ЯЕ № 549624, визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 28128507 від 08 лютого 2016 року, шляхом припинення речових прав, їх обтяжень на земельну ділянку, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, визнати незаконною та скасувати державну реєстрації земельної ділянки, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, шляхом припинення усіх речових прав на неї, їх обтяжень.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2021 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 26 лютого 2021 року про виправлення описки) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Скасовано державний акт від 30 грудня 2009 року серії ЯЕ № 549624 на право власності на земельну ділянку, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, площею 0,1433 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, виданий на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2009 року у справі № 2-1959/09 ОСОБА_2 . Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), від 08 лютого 2016 року індексний № 28128507, шляхом припинення речових прав, їх обтяжень на земельну ділянку, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, зареєстрованого 04 лютого 2016 року за № 13159575 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_3 . Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, шляхом припинення усіх речових прав на неї, їх обтяжень. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області судовий збір у розмірі 2 522,40 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що межі земельної ділянки, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, накладаються на межі належної позивачу земельної ділянки, тому Управління Держкомзему у Пустомитівському районі Львівської області, видаючи державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 549624, а також відділ Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області, якому згадане Управління підпорядковувалося у своїй діяльності, приймаючи рішення про реєстрацію земельної ділянки, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, від 30 грудня 2009 року, допустили реєстрацію земельної ділянки, межі якої накладаються на земельну ділянку позивача, тобто надали належну позивачу на праві власності земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2, а тому дійшов висновку про те, що вказаний державний акт є незаконним та підлягає скасуванню.
Також з огляду на задоволення позовних вимог про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 549624, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 28128507 від 08 лютого 2018 року, а також позовних вимог про припинення речових прав, їх обтяження на земельну ділянку, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, зареєстрованих за № 13159575 від 04 лютого 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за громадянином ОСОБА_3 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надано доказів порушення оспорюваним актом на право власності на земельну ділянку, виданим ОСОБА_2, та рішенням приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на цю земельну ділянку його прав як власника суміжної земельної ділянки.
Водночас суд апеляційної інстанції з урахуванням відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановив, що земельна ділянка, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості Приватного підприємства АБМ Компані, ОСОБА_6, дата державної реєстрації земельної ділянки - 30 грудня 2009 року, а тому дійшов висновку, що процедура державної реєстрації державного акта на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку була дотримана.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що для з`ясування, чи накладається земельна ділянка ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_3, необхідні спеціальні знання у галузі земельно-технічних відносин, натомість сторони не звертались із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою визначення наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки правовстановлюючі документи, а саме рішення Пустомитівського районного суду від 11 грудня 2009 року у справі № 2-1959/09 та договір купівлі-продажу від 04 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були підставою для переходу до особи прав на земельну ділянку, є чинними, не скасовувалися та не визнавалися у встановленому порядку недійсними, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не врахував, що відповідачі набули право власності на спірну земельну ділянку у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом виконавчої влади низки рішень та наступного укладення договору купівлі -продажу;
- не звернув увагу на те, що факт наявності перетинів земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), актами встановлення і узгодження меж земельної ділянки, прийому-передачі межових знаків на зберігання, планом території земельної ділянки, складеним ФОП ОСОБА_5 та рішенням державного кадастрового реєстратора, яким відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 17 грудня 2019 року з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки. У зв`язку з чим відсутня необхідність спеціальних знань для з`ясування такої обставини;
- проігнорував те, що законодавством передбачено порядок складання державного акта, який включає в себе встановлення певної інформації та складання необхідних документів щодо перенесення в натуру (на місцевість) та встановлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки. Зазначений порядок відповідачами ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області дотриманий не був, що і призвело до накладення в Державному земельному кадастрі земельної ділянки № 4623685600:06:000:0185 на земельну ділянку позивача, тому державний акт серії ЯЕ № 49624, виданий на ім`я ОСОБА_2, підлягає скасуванню;
- не врахував, що державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 видано без відповідної технічної документації на земельну ділянку, про що свідчить відповідь відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області;
- не надав оцінку обставинам, що відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" наявна у позивача технічна документація із землеустрою на паперовому носії має пріоритет за витяг з Державного земельного кадастру, наданий відповідачем, оскільки такий сформований на підставі відомостей на електронних носіях;
- не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.
У червні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Також заявник просив поновити йому строк для подання відзиву та вказав на те, що ухвалу Верховного Суду від 18 лютого 2022 року про відкриття провадження у справі фактично отримав лише 13 червня 2022 року, що підтверджується долученими до відзиву доказами.
Відповідно до частини першої статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 та долучені до клопотання докази, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскільки строк на подання відзиву на касаційну скаргу пропущено заявником з поважних причин, то він підлягає поновленню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 20 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 року, після усунення заявником недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 450/2973/20 із Пустомитівського районного суду Львівської області; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У квітні 2022 року матеріали справи № 450/2973/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року справу № 450/2973/20 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Раковецької сільської Ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області від 23 травня 1996 року № 21 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1069 га, розташована на території Раковецької сільської Ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ № 46098, виданим 28 липня 1997 року, вказана земельна ділянка від точки "А" до точки "Б" межує з землями СТ "Оксана", від точки "Б" до точки "В" - із земельною ділянкою ОСОБА_4, від точки "В" до точки "А" - із землями Раковецької сільської ради (дорогою).
Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленою ФОП ОСОБА_5 за договором від 09 жовтня 2019 року № 106/П, встановлено, що вказана земельна ділянка станом на 2019 рік від точки "А" до точки "Б" межує із земельною ділянкою ОСОБА_8 Точка "А" має координати за "Х" - 5 491 460,222, за "Y" - 1 338 375,797, точка "Б" - за "Х" - 5 491 429,681, за "Y" - 1 338 364,098, точка "В" - за "Х" - 5 491 408,214, за "Y" - 1 338 350,087.
Державним кадастровим реєстратором відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області рішенням від 27 грудня 2019 року № РВ-4601357122019 відмовлено позивачу на підставі його заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17 грудня 2019 року щодо згаданої земельної ділянки у зв`язку з тим, що електронний документ не відповідає встановленим вимогами, про що зазначено у протоколі перевірки документа, а також у зв`язку з розташуванням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, а саме кадастровий № 4623685600:06:000:0185, площа якої співпадає на 100 %.
Також судами встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2009 року у справі № 2-1959/09 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,1433 га, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, їй видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 30 грудня 2009 року серії ЯЕ № 549624.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2009 року у справі № 2-1959/09 за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку площею 1,62 га, розташовану на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту в с. Новосілки перед територією дач.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 222372698 від 02 вересня 2020 року вбачається, що земельна ділянка площею 0,1433 га, кадастровий № 4623685600:06:000:0185, відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 2016 року. ОСОБА_3 зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку 04 лютого 2016 року.
Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 зазначив, що належна йому на праві приватної власності, на підставі державного акта на землю від 28 липня 1997 року серії ЛВ № 46098, земельна ділянка площею 0,1069 га, розташована в с. Раковець Пустомитівського району Львівської області, накладається на іншу земельну ділянку кадастровий № 4623685600:06:000:0185, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 грудня 2009 року у справі № 2-1959/09. Вважає, що він набагато раніше за ОСОБА_2 оформив право власності на свою земельну ділянку, при цьому вищевказаним рішенням суду за ОСОБА_2 визнано право власності на іншу земельну ділянку, а саме на ділянку, розташовану на території Раковецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту в с. Новосілка перед територією дач, для ведення особистого селянського господарства, площею 1,62 га, а не на ділянку площею 0,1433 га, на яку їй видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.