Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 127/22909/19
провадження № 61-19050св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Спільне Українсько-Іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна",
відповідачі: держава Україна в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Фонд державного майна України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чайма", Науково-виробниче підприємство "Техавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Командитне товариство "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і компанія), Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоматологічний центр "Рапід", ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТН", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький Оптико-Механічний завод", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінагропродукт", Подільське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство "Українське державне аерогеодезичне підприємство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Спільного Українсько-Іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року у складі судді Волошина С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Войтка Ю. Б., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У 2019 році Спільне Українсько-Іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сперко Україна" (далі - СП ТОВ "Сперко Україна") звернулось до суду з позовом про виділ в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, та проведення розподілу (перерахунку) ідеальних часток у праві спільної часткової власності у зв`язку з таким виділом.
Позов обґрунтований тим, що позивач та відповідачі є співвласниками нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі адміністративно - побутового корпусу літ. "А", загальна площа 6 300,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1532649105101), закріпленого за ними на праві спільної часткової власності з визначеними частками кожного в такому праві.
У зв`язку з наміром виділити в натурі частку із спільного майна, що відповідала б розміру його частки у праві власності, СП ТОВ "Сперко Україна" неодноразово зверталося до відповідачів з пропозицією укласти відповідний договір у позасудовому порядку, зокрема, листами від 26 червня 2019 року та 08 липня 2019 року, запрошувало кожного із співвласників до приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса Собканюка П. Л. Однак для укладення відповідного договору до нотаріальної контори з`явилися не всі співвласники, тому нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Просило виділити за рахунок належної позивачу частки розміром 1/50 у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю адміністративно - побутового корпусу літ. "А"., загальна площа 6300,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1532649105101) частку із такого майна (будівлі) в натурі, а саме групу нежитлових приміщень загальною площею 138,6 кв. м, що складається з приміщень на ІІ поверсі № 203: з № 203-1 по № 203-8, загальна площа 47,5 кв. м, приміщень на ІІІ поверсі № 303: з № 303-1 по № 303-6, загальна площа 25,3 кв. м, приміщень на IV поверсі № 402: з № 402-1 по № 402-7, загальна площа 51,1 кв. м, приміщень на VІІ поверсі № 702: № 702-1, загальна площа 14,7 кв. м; у зв`язку з виділом СП ТОВ "Сперко Україна" в натурі належної йому частки із спільного майна ідеальні частки співвласників у праві спільної часткової власності на таке майно шляхом їх встановлення у таких розмірах: частка держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру становить 277/1000; частка держави в особі Фонду державного майна України - 36/1000; частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайма" (далі - ТОВ "Чайма") - 1/1000 та 42/1000; частка Науково-виробничого підприємства "Техавто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - НВП "Техавто" у формі ТОВ) - 17/1000; частка Командитного товариства "Бізнес Гарант" (приватне підприємство "ВІП Бізнес" і компанія) (далі - КТ "Бізнес Гарант" (ПП "ВІП Бізнес" і компанія)) - 9/100; частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічний центр "Рапід" (далі - ТОВ "Стоматологічний центр "Рапід") - 35/1000; частка ОСОБА_1 - 5/1000; частка Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТН" (далі - ТОВ "ВТН") - 142/1000; частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький Оптико-Механічний завод" (далі - ТОВ "Вінницький оптико-механічний завод") - 246/1000; частка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагропродукт" (далі - ТОВ "Вінагропродукт") - 87/1000.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вінницького міського суду від 04 грудня 2019 року провадження у справі закрито з тих підстав, що спір виник між юридичними особами, який за предметною та суб`єктною юрисдикцією підвідомчий господарському суду.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2020 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 грудня 2019 року про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова мотивована тим, що позивач не оспорює право власності чи інше речове право на майно, належне відповідачам, в тому числі й ОСОБА_1, не оспорює реєстрацію або облік прав на майно, що перебуває в спільній частковій власності сторін; відсутні вимоги про визнання недійсними актів, які б порушували права позивача, а має місце спір щодо виділу в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності співвласників, одним із яких є фізична особа, яка в даних правовідносинах не виступає як фізична особа - підприємець, тому справа не підлягає розгляду в господарському суді.
Згідно з реєстраційним посвідченням, виданим Вінницьким обласним бюро технічної інвентаризації, придбане ОСОБА_1 нерухоме майно, що перебуває у спільній власності з іншими співвласниками, було зареєстроване на праві особистої власності за ОСОБА_1 як фізичною особою.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що вимога про виділ позивачу в натурі його частки у спільному майні заявлена у спосіб, який не вказаний у висновку експерта та виключає можливість користування виділеними частками без згоди інших співвласників, що суперечить змісту виділення частки в натурі. Матеріали справи не містять доказів можливості виділення в натурі позивачу його частки у спільному майні у такий спосіб. Позивач не довів належними доказами технічну можливість виділу приміщень в окремий об`єкт нерухомості.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичної відокремленості приміщень позивача від інших приміщень, що належать співвласникам, що унеможливлює створення окремого самостійного об`єкта нерухомого майна із самостійним окремим виходом та окремою системою життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляції, тощо). Крім того, матеріали справи не містять доказів вирішення питання можливості користування виділеними в натурі приміщеннями без забезпечення вільного користування місцями загального користування (загальним входом, коридором, проходами, сходами, прилеглою територією будинку), сторони це питання не узгоджували.
Суд апеляційної інстанції вказав, що висновок судової будівельно-технічної експертизи від 25 вересня 2019 року № 2871 містить істотні недоліки, не містить інформації, яка мала бути дослідженою та встановленою з технічної точки зору. Під час експертизи питання щодо наявності в приміщеннях, які позивач бажає виділити в окремий об`єкт нерухомого майна, окремої системи життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення, енергопостачання, вентиляції) не досліджувалось; висновком експерта не визначені можливі варіанти виходу з приміщень позивача на земельну ділянку (вказане питання не досліджувалось). Висновок не містить можливого варіанту проходу до приміщення № 702-1 на VII поверсі, загальною площею 14,7 кв. м адміністративно - побутового корпусу літ. "А" за адресою: АДРЕСА_1, не зазначено приміщення для забезпечення входу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року СП ТОВ "Сперко Україна" поштовим зв`язком направило до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суд від 18 листопада 2020 року, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно тлумачать вимоги закону в частині умов, необхідних для виділу нежитлових приміщень у самостійний об`єкт нерухомості.
Суди не врахували відмінності між нежитловими та житловими приміщеннями, а також між приміщеннями та окремою будівлею.
Суд апеляційної інстанції помилково застосував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 465/950/13-ц, від 26 грудня 2019 року у справі № 683/151/16-ц, від 20 травня 2020 року № 344/14053/16-ц, що стосуються застосування норм права не в подібних правовідносинах (щодо виділу в натурі житлових приміщень).
Суди неправильно тлумачать статті 181, 183, 358, 364, 367 ЦК України, що для виділу нежитлових приміщень необхідно, щоб вони становили частину будівлі із самостійним виходом, для цього достатньо, щоб групи нежитлових приміщень були сполучені між собою і забезпечувались виходами до місць загального користування, які залишаються у спільному користуванні співвласників будівлі. Відокремлена частина будівлі із самостійним виходом назовні створюється лише в результаті поділу єдиного майнового комплексу на окремі будівлі, що не є предметом спору у цій справі.
Для виділення у самостійний об`єкт цивільних правовідносин нежитлові приміщення повинні бути відокремленими, тобто такими, що не є приналежністю нежитлової будівлі. Приміщення, які позивач просить виділити, розташовані у переході, що поєднує будівлю спільного майна з виробничим комплексом літ. "Т" ("В") (в натурі не виділений і є складовою загального комплексу нежитлових будівель площею 20 015,2 кв. м). Доступ до таких приміщень, забезпечується через місця загального користування у виробничому корпусі літ. "Т" ("В"), а не через будівлю спільного майна.
Наявність окремої системи життєзабезпечення у нежитлових приміщеннях не є необхідною умовою для їх експлуатації.
Процедура державної реєстрації сформованого в результаті виділу в натурі об`єкта, яким є нежитлові приміщення, не вимагає надання документів на підтвердження права користування земельною ділянкою, тому такі документи експерту не надавалися, хоча право на оренду землі позивача підтверджено доказами (договір оренди землі з додатковими угодами про продовження строку оренди).
У подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм статей 181, 183, 358, 364, 367 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не врахував при ухваленні оскаржуваної постанови, що всі відповідачі визнали позов.
Суди не дослідили усі надані докази (технічні паспорти на приміщення, висновки бюро технічної інвентаризації, висновки експерта, за якими виділ приміщень в натурі є технічно можливим), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, мотивуючи, що таке клопотання не заявлялося в суді першої інстанції. Ухвалив рішення без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 755/11698/17, провадження № 61-298св19.
Суди попередніх інстанцій застосували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 465/950/13-ц, провадження № 61-18929св18, від 26 грудня 2019 року у справі № 683/151/16-ц, провадження № 61-35721св18, від 20 травня 2020 року у справі № 344/14053/16-ц, провадження № 61-38791св18, безпідставно, з огляду на відмінність обставин у цих справах від спірних правовідносин.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Адміністративно - побутовий корпус літ. "А", загальною площею 6 300,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, на праві спільної часткової власності належить:
- державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - 27/100 часток, до складу якої входить на ІІ поверсі приміщення № 204-1, загальна площа 15,8 кв. м, на ІІІ поверсі приміщення з № 301-1 до № 301-9, загальна площа 200,9 кв. м, частина приміщення ХІХ, площа 18,9 кв. м, частина приміщення ХХ, площа 12,0 кв. м, на VІ поверсі приміщення з № 601-1 до № 601-48, загальна площа 616,2 кв. м, на VІ поверсі приміщення XLIII, XLІV, площа 17,6 кв. м та 19,1 кв. м відповідно, на VІІ поверсі приміщення з № 701-1 до № 701-47, загальна площа 563,2 кв. м, на VІІ поверсі приміщення XLV, XLVІ, площа 17,5 кв. м та 19,3 кв. м відповідно, на ІХ поверсі приміщення LІІ, LІV, площа 92,6 кв. м та 111,2 кв. м відповідно, всього загальна площа 1 704,3 кв. м;
- Фонду Державного майна України - 3/100 часток, до складу яких входять на V поверсі приміщення з № 504-1 до № 504-5, загальна площа 20,5 кв. м; на V поверсі приміщення XХІV, XХV, XХVІ, XХVІІ, XХVІІІ, ХХІХ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, ХХХІІІ, XХХІV, XХХV, XХХVІ, XХХVІІ, ХХХІХ, ХL, ХLІ, ХLІІ площа 17,6 кв. м, 1,7 кв. м, 0,9 кв. м, 1,3 кв. м, 8,0 кв. м, 3,8 кв. м, 11,5 кв. м, 17,8 кв. м, 17,2 кв. м, 39,7 кв. м, 44,5 кв. м, 1,3 кв. м, 2,7 кв. м, 0,4 кв. м, 3,5 кв. м, 2,5 кв. м, 1,6 кв. м, 19,4 кв. м відповідно, частина приміщення XХХVІІІ, площа 4,3 кв. м, всього загальна площа 220,2 кв. м;
- ТОВ "Чайма" - 1/1000 частка, до складу якої входять частина приміщень VІІ, VІІ, площа 8,1 кв. м, на I поверсі; 1/25 частка, до складу якої входять на І поверсі приміщення з № 103-1 до № 103-25, загальна площа 251,3 кв. м, частина коридорів VІІ, VІІІ, площа 8,4 кв. м, загальна площа 259,7 кв. м;
- Командитному товариству "Бізнес Гарант" (ПП "ВІП БІЗНЕС" і Компанія) - 9/100 часток, до складу яких входять на IV поверсі приміщення з № 401-1 до № 401-46, загальна площа 557,9 кв. м;
- ОСОБА_1 - 3/100 часток, до складу якої входять на І поверсі приміщення з № 105-1 до № 105-15, загальна площа 213,3 кв. м;
- ТОВ "ВТН" - 7/50 часток, до складу яких входять на ІІ поверсі приміщення з № 205-1 до № 205-23, загальна площа 529,9 кв. м, на V поверсі приміщення з № 501-1 до № 501-8, загальна площа 162,7 кв. м, на V поверсі приміщення № 502-1, № 502-2, загальна площа 13,8 кв. м, на V поверсі з № 505-1 до № 505-3, загальна площа 13,8 кв. м, на V поверсі приміщення № 506-1 до № 506-2, загальна площа 53,5 кв. м, на V поверсі приміщення з № 509-1 до № 509-6, загальна площа 90,0 кв. м, частина приміщення ХХХVІІІ, площа 10,7 кв. м, всього загальна площа 874,4 кв. м;
- ТОВ "Стоматологічний центр "Рапід" - 3/100 часток, до складу яких входять на І поверсі приміщення з № 101-1 до № 101-19, загальна площа 163,8 кв. м;
- Спільному Українсько-Іспанському підприємству у формі ТОВ "Сперко Україна" - 1/50 частка, до складу якої входять на ІІ поверсі приміщення з № 203-1 до № 203-8, загальна площа 47,5 кв. м, на ІІІ поверсі приміщення з № 303-1 до № 303-6, загальна площа 25,3 кв. м, на ІV поверсі приміщення з № 402-1 до № 402-7, загальна площа 51,1 кв. м, на VІІ поверсі приміщення № 702, площа 14,7 кв. м, всього загальна площа 138,6 кв. м;
- ТОВ "Вінницький оптико-механічний завод" - 6/25 часток, до складу якої входять на І поверсі приміщення з № 102-1 до № 102-7, загальна площа 67,2 кв. м, на І поверсі приміщення І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, ІХ, площа 8,3 кв. м, 5,1 кв. м, 1,6 кв. м, 70,6 кв. м, 6,3 кв. м, 17,5 кв. м, 20,3 кв. м відповідно, на ІІ поверсі приміщення з № 202-1 до № 202-6, загальна площа 68,5 кв. м, на ІІ поверсі приміщення Х, ХІ, ХІІ, ХІV, ХV, площа 17,6 кв. м, 1,4 кв. м, 2,0 кв. м, 17,2 кв. м, 19,2 кв. м відповідно, частина приміщення ХІІІ, площа 28,4 кв. м, на ІІІ поверсі приміщення ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ, ХХІ, площа 17,6 кв. м, 1,9 кв. м, 2,2 кв. м, 18,9 кв. м відповідно, на ІV поверсі приміщення ХХІІ, ХХІІІ, площа 17,3 кв. м, 19,2 кв. м відповідно, на VІІІ поверсі приміщення ХLVII, ХLVIIІ, площа 17,5 кв. м, 19,1 кв. м відповідно, на VIIІ поверсі приміщення з №801-1 до № 801-43, загальна площа 554,4 кв. м, на ІХ поверсі приміщення ХLІХ, L, LІ, LІІІ, LV, площа 17,4 кв. м, 17,1 кв. м, 21,6 кв. м, 91,3 кв. м, 19,8 кв. м відповідно, на ІХ поверсі приміщення з № 901-1 до № 901-10, загальна площа 268,2 кв. м, на Х поверсі приміщення з № 1001-1 до № 1001-3, загальна площа 64,5 кв. м, всього загальна площа 1519,2 кв. м;