ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/4574/20
адміністративне провадження № К/9901/42297/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 (прийняту судом у складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Оксененка О.М.) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України), третя особа - Державне підприємство МОН України "Інформаційно-іміджевий центр" (далі - ДП "Інформаційно-іміджевий центр"), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії МОН України щодо невизнання документа про вищу освіту - Диплому спеціаліста №103631 0288824 від 05.07.2019, виданого ОСОБА_1 . Воронезьким державним медичним університетом імені М.Н. Бурденко (далі також - Диплом спеціаліста);
- зобов`язати МОН України визнати документ про вищу освіту Диплом спеціаліста №10363 10288824 від 05.07.2019, виданий ОСОБА_1 . Воронезьким державним медичним університетом ім. М.Н. Бурденко та видати відповідне свідоцтво про визнання Диплому спеціаліста НОМЕР_1 від 05.07.2019, виданого ОСОБА_1 . Воронезьким державним медичним університетом імені М.Н. Бурденко.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що надав усі необхідні документи для проведення процедури визнання в Україні іноземного освітнього документа про вищу освіту, однак відповідачем було безпідставно відмовлено у визнанні цього документа. У зв`язку з чим позивач уважає зазначені дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 квітня 2021 року позов задовольнив.
Визнав протиправними дії МОН України щодо невизнання документа про вищу освіту - диплома спеціаліста № НОМЕР_1, виданого Федеральною державною бюджетною освітньою установою вищої освіти "Воронезький державний медичний університет імені М. Н. Бурденка" 05.07.2019 ОСОБА_1 .
Зобов`язав МОН України прийняти рішення про визнання диплома спеціаліста № НОМЕР_1, виданого Федеральною державною бюджетною освітньою установою вищої освіти "Воронезький державний медичний університет імені М. Н. Бурденка" 05.07.2019 ОСОБА_1 та на підставі такого рішення видати ОСОБА_1 відповідне свідоцтво.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що, зважаючи на те, що самим вищим навчальним закладом, яким видано ОСОБА_1 диплом спеціаліста НОМЕР_1 реєстр №19 від 05.07.2019 в якості попереднього документа про освіту чи про освіту і про кваліфікацію визначено саме атестат про повну загальну середню освіту серія НОМЕР_2, виданий ОСОБА_1 12.05.2012 Нікітським навчально-виховним комплексом Масандрівської селищної ради Автономної Республіки Крим, у відповідача були відсутні підстави для застосування при вирішенні питання щодо можливості визнання диплома спеціаліста НОМЕР_1 реєстр №19 від 05.07.2019 відповідно до положень підпункту 13 пункту 2 розділу VI Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.05.2015 за № 614/27059; далі - Порядок №504) та частин другої і третьої статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1207-VII).
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 липня 2021 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що фактичною підставою для зарахування позивача до вищого навчального закладу, яким видано диплом спеціаліста була довідка про період навчання №МА001240 від 10.09.2018, видана Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
Поряд з цим, колегія суддів звернула увагу, що атестат про середню освіту є лише документом, який підтверджує факт отримання повної загальної середньої освіти, дає право на вступ до вищих навчальних закладів і не може бути підставою для зарахування особи на 6 курс вищого навчального закладу. У цьому випадку підставою для зарахування позивача до контингенту студентів 6 курсу "Воронезького державного медичного університету імені М.Н. Бурденко" слугувала саме довідка про період навчання №МА001240 від 10.09.2018, видана Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
З огляду на зазначене, помилковими є висновки суду першої інстанції стосовно того, що попереднім документом про освіту на підставі якого позивача було зараховано до Воронезького державного медичного університету імені М.Н. Бурденко" є атестат про середню освіту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах відсутній.
Посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано підпункт 13 пункту 2 розділу VІ Порядку № 504 та частини другу та третю статті 9 Закону №1207-VII.
Апеляційний суд не врахував, що відповідно до законодавства країни походження диплому спеціаліста № 103631 0288824 05.07.2019, довідка про період навчання не вважається документом про попередню освіту.
З матеріалів справи вбачається, що у Дипломі спеціаліста зазначено документ про попередню освіту, на підставі якого було прийнято на навчання за освітньою програмою 31.01.05 "Лечебное дело" (мовою оригіналу) строком 6 років, атестат про повну середню освіту, Україна, 2012 рік.
До того ж передумовою видачі Диплому спеціаліста слугувало успішне проходження позивачем державної підсумкової атестації.
Зазначає, що поняття "документ про попередню освіту" не є тотожним поняттю "документ про період навчання", а тому довідка про період навчання не може слугувати підставою для відмови у визнанні Диплома спеціаліста на підставі підпункту 13 пункту 2 розділу VІ Порядку № 504.
Посилається також на те, що апеляційний суд протиправно застосував до довідки про період навчання частини другу та третю статті 9 Закону № 1207- VІІ, оскільки цей документ видано освітнім закладом, який у розумінні цих норм не може вважатись органом, діяльність якого на тимчасово окупованій території України вважається незаконною.
Зазначає, що відповідно до Державного класифікатора України "Класифікація організаційно- правових форм господарювання", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 97 від 28.05.2004 (далі - Державний класифікатор), а саме підпункту 3.4.1 "Організація (установа, заклад)" пункту 3.4 вид організаційно-правової форми, організація (установа, заклад) - організаційна структура, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Отже, скаржник вважає, що у розумінні Закону № 1207- VІІ незаконною на тимчасово окупованій території України може вважатись діяльність органів, зокрема: органів законодавчої влади, органів виконавчої влади (центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів, місцевих державних адміністрацій), органи місцевого самоврядування.
Заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Надійшли пояснення третьої особи, у яких ДП "Інформаційно-іміджевий центр" зазначає, що відповідачем було правомірно відмовлено у визнанні документа про освіту.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021 визначено таку колегію суддів для розгляду цієї справи: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді: Кравчук В.М., Чиркін С.М.
Ухвалами Верховного Суду від 08.12.2021 касаційну скаргу залишено без руху, а від 13.01.2022 - відкрито касаційне провадження.
У зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02.05.2022 № 510/0/78-22 призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено нову колегію суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді-доповідачу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
05.07.2019 позивач закінчив навчання у Воронезькому державному медичному університеті ім. М.Н. Бурденко, про що отримав відповідний диплом спеціаліста № НОМЕР_1 .
У серпні 2019 року з метою працевлаштування та здійснення професійної діяльності в Україні позивач звернувся до відповідача за визнанням диплому, здобутого у Воронезькому державному медичному університеті імені М.Н. Бурденко.
24.09.2019 Директоратом стратегічного планування та європейської інтеграції МОН України складено Інформацію щодо процедури визнання в Україні іноземного документа про освіту №2.4.2/230-19, згідно з якою прийнято рішення про відмову у визнанні диплому про освіту - диплому спеціаліста № НОМЕР_1, реєстр №19, виданого 05.07.2019 ОСОБА_1 Воронезьким державним медичним університетом імені М. Н. Бурденко (м. Воронеж, Російська Федерація).
В якості підстави для прийняття такого рішення визначено:
" - Порядок визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти (Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 №504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 р. за №614/27059);
- Закон України від 15 квітня 2014 року №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (із змінами та доповненнями);
- Лист від 31.07.2019 р. №18/219 Воронезького державного медичного університету ім. М.Н. Бурденко".
Зважаючи на узагальнення підстав для відмови позивачу у визнанні диплома, адвокат останнього звернувся із адвокатським запитом №02-31/19 від 09.12.2019 і отримав від Національного інформаційного центру академічної мобільності ДП "Інформаційно-іміджевий центр" відповідь від 17.12.2019 за №20.4.2/571.
У цій відповіді повідомлялось, що відповідно до аналізу архівних матеріалів щодо звернень громадян та завершених справ про визнання в Україні іноземних документів про освіту, ОСОБА_1 17.07.2019 звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою на проведення процедури визнання його іноземного освітнього документа, а саме: диплома спеціаліста № НОМЕР_1, реєстр №19, виданого Воронезьким державним медичним університетом імені М. Н. Бурденко (м. Воронеж, Російська Федерація). Міністерством освіти і науки України було проведено процедуру визнання вищезазначеного документа про освіту. У ході процедури визнання прийнято рішення про відмову у визнанні такого документа на підставі: підпункту 13 пункту 2 розділу VI Порядку №504, частин другої та третьої статті 9 Закону №1207-VII; листа від 31.07.2019 №18/219 Воронезького державного медичного університету імені М.Н. Бурденко.
Так, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, 23.07.2019 ДП "Інформаційно-іміджевий центр" направило запит до Воронезького державного медичного університету імені М. Н Бурденко (м. Воронеж, Російська Федерація) за №20.4.2-ND-10524-19/NZ-12612-19/СВ щодо підтвердження факту видачі документа про освіту, факту навчання власника освітнього документа, з проханням повідомити період навчання та на підставі яких документів про навчання (атестат, диплом, академічна довідка, довідка про навчання) було зараховано на навчання ОСОБА_1 до Воронезького державного медичного університету імені М. Н. Бурденко.
У відповідь на вказаний запит Федеральна державна бюджетна освітня установа вищої освіти "Воронезький державний медичний університет імені М. Н. Бурденка" у листі від 31.07.2019 за №18/219 повідомила, що ОСОБА_1 навчався у Воронезькому державному медичному університеті імені М. Н. Бурденка на комерційно-договірній основі з 01.09.2018 до 30.06.2019. Зарахований 01.09.2018 до контингенту студентів 6 курсу за спеціальністю 31.05.01 "лікувальна справа" у порядку переведення із Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського (наказ №511-СИ від 31.08.2018), відрахований 30.06.2019 у зв`язку з закінченням навчання. ОСОБА_1 був зарахований до Воронезького державного медичного університету імені М. Н. Бурденка на підставі довідки про період навчання №МА001240 від 10.09.2018, виданої Кримським федеральним університетом імені В.І. Вернадського.
При цьому, ДП "Інформаційно-іміджевий центр" на підставі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) встановлено, що з 01.09.2012 позивачем здійснювалось навчання у Кримському державному медичному університеті імені С. І. Георгіївського. Статус здобувача освіти в ЄДЕБО в зазначеному закладі вищої освіти України було змінено 27.08.2015. За даними відкритих джерел 04.08.2014 відповідно до розпорядження Уряду Російської Федерації за №1465-р від 04.08.2014 зазначений заклад вищої освіти України увійшов до складу нелегітимної установи, яка видає себе за заклад вищої освіти, - федерального державного автономного освітнього закладу "Кримський федеральний університет імені В.І. Вернадського".
Позивач, уважаючи дії відповідача щодо відмови у визнанні документа про освіту протиправними, звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визнання в Україні іноземних документів про вищу освіту здійснюється відповідно до Конвенції про визнання кваліфікації з вищої освіти в Європейському регіоні, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні №1273-XIV від 03.12.1999 (далі - Конвенція) та міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання.
За змістом статті 5 Розділу 6 Конвенції передбачено, що кожна сторона може зумовити визнання кваліфікації з вищої освіти, присуджених іноземними закладами освіти, які функціонують на її території, конкретними вимогами національного законодавства або окремими угодами, укладеними зі стороною, якій належать такі заклади.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України від 05.09.2017 № 2145-VIII "Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII).
Частиною третьою статті 82 Закону №2145-VIII установлено, що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов`язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 13 Закону України "Про вищу освіту" центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки затверджує за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів і проводить процедуру їх визнання, крім випадків, передбачених цим Законом.