ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №760/23998/20
провадження № 51-2135км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5.,
прокурора ОСОБА_6.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_7.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, та захисника ОСОБА_8 на вирок Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, постановлений у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, жителя того ж міста ( АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, та призначено йому покарання, із застосуванням статті 69 цього Кодексу, у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 цього Кодексу.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у період з 15 по 20 липня 2020 року одержав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, стосовно якої матеріали виділено в окреме провадження, у відділеннях "Нової пошти" №159 (проспект Павла Тичини, 5 у місті Києві) та №142 (вулиця Амвросія Бучми, 5 у місті Києві) посилки із вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, обіг якого заборонено, загальною масою у перерахунку на суху речовину 1828, 82 г, що є великим розміром. У подальшому вищезазначений особливо небезпечний наркотичний засіб ОСОБА_1 зберігав при собі та у квартирі АДРЕСА_2 з метою збуту.
05 серпня 2020 року о 13 год 45 хв у ході проведеного особистого обшуку під час затримання за адресою: АДРЕСА_3, у ОСОБА_1 працівники поліції виявили та вилучили частину вищезазначеного особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, загальною масою 17, 40 г.
У той же день у ході проведеного обшуку у квартирі АДРЕСА_2, де проживав ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 315 поліетиленових пакетів, 3 паперові згортки та 2 прозорі скляні ємності із вмістом частини вищезазначеного особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, загальною масою 1811, 42 г.
Вироком Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року вирок місцевого суду у частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано. У цій частині ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 за частиною 2 статті 307 КК призначено покарання, із застосуванням статті 69 цього Кодексу, у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із вироком апеляційного суду, просить його скасувати з підстави невідповідності призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м`якість і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог вказує на відсутність виняткових обставин у справі, які дають можливість застосувати приписи статті 69 КК, та як наслідок призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 307 КК.
Захисник ОСОБА_9., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Стверджує, що апеляційний суд дійшов помилкових висновків про неправомірне застосування приписів статті 75 КК, оскільки повною мірою не врахував, що його підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків похилого віку.
Окрім того, стверджує, що змінена апеляційна скарга була подана прокурором ОСОБА_10. поза межами строку на апеляційне оскарження, а також особою, яка не мала процесуальної можливості вчиняти такі дії.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор подані касаційні скарги не підтримала, стверджувала про обґрунтованість вироку апеляційного суду.
Засуджений та його захисник наполягали на задоволенні поданої стороною захисту касаційної скарги, зазначали про наявність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням. У задоволенні касаційної скарги прокурора просили відмовити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого та його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами частини 2 статті 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 307 КК, у касаційних скаргах не оспорюється.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення, стверджуючи про м`якість призначеного засудженому покарання та безпідставне застосування інституту звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою, у якій просила призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією його майна.
Апеляційний суд, здійснюючи провадження у справі, дійшов висновку про часткову прийнятність доводів апеляційної скарги прокурора, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог статті 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.