Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 545/2799/20
провадження № 61-7067св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, журналіст інтернет-видання "Полтавщина" ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, журналіста інтернет-видання "Полтавщина" ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недостовірною інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 інтернет-виданням "Полтавщина", ОСОБА_3, ОСОБА_2 на веб-сайті інтернет-видання "Полтавщина" (ІНФОРМАЦІЯ_3) у статті під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме те, що ОСОБА_1 має діагноз "маніакальна шизофренія", "в 2017 році вбив людину. І до кого не звернусь - 0" та зобов`язати ОСОБА_2 в інтернет-виданні "Полтавщина" спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом опублікування спростування поширеної недостовірної інформації із посиланням на це судове рішення та стягнути з ОСОБА_2 80 000 грн моральної шкоди.
Зазначав, що відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання "Полтавщина" у статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2" розмістили недостовірну інформацію, чим завдали йому моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі, гідності, ділової репутації, а також у душевних стражданнях.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Полтавський районний суд Полтавської області рішенням від 05 жовтня 2021 року під головуванням судді Шелудякова Л. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог. Місцевий суд вказував на відсутність сукупності усіх чотирьох обставин, які є юридичним складом правопорушення.
Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.
Полтавський апеляційний суд постановою від 27 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2021 року скасував та ухвалив нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав недостовірною, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання " Полтавщина" у статті під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, автором якої є ОСОБА_3, у фразі " А нардеп ОСОБА_2 конкретизував і свою претензію: "Мені засунули персонажа з діагнозом "маніакальна шизофренія", який в 2017 році вбив людину".
Зобов`язав автора статті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом опублікування спростування поширеної недостовірної інформації у спосіб її поширення.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем доведено поширення відповідачами інформації, що не відповідає дійсності. Врахувавши ступінь моральних страждань від отриманого внаслідок публікації приниження, що призвело до порушення честі, гідності та ділової репутації позивача ОСОБА_1, з урахуванням принципів справедливості, розумності та співмірності, апеляційний суд вважав за необхідне визначити розмір моральної шкоди в сумі 5 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В липні 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 червня 2022 року, в якій просить оскаржену постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що місцевий суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, правильно звернув увагу на ту обставину, що сприйняття позивачем поширеної інформації як такої, що є поширеною відносно нього є припущенням, не доведеним належними і допустимими доказами. У цьому разі обов`язковою обставиною, яка підлягає доведенню, було б встановлення факту сприйняття таким же чином поширеної інформації іншими особами, які переглянули поширену публікацію, однак зазначеного позивачем доведено не було. До того ж у вказаній публікації зазначено, що інформація отримана від ІА "ІNews".
Вважає, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів, адже спірне судження є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих на сайті 1news.com.ua іншим засобом масової інформації - Інформаційною агенцією "ІNews" з посиланням на нього.
Відповідач ОСОБА_2 не поширював спірної інформації відносно позивача, отже суд не може зобов`язати його спростувати таку інформацію у спосіб її поширення та відшкодувати позивачеві моральну шкоду. Є неправильним і покладення такого обов`язку на ОСОБА_3, особа та місце проживання якого не встановлені.
Заявник зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки він не пред`явлений до власника веб-сайту на якому розміщений матеріал.
Окрім того заявник зазначає, що апеляційним судом при вирішенні цієї справи не було враховано правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, викладеної у постанові від 03 грудня 2021 року у справі № 531/700/19 (провадження № 61-12744св20), постанові від 25 березня 2020 року у справі № 760/19488/19 та у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №439/1469/15-ц.
Аргументом касаційної скарги є також те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке виявилось у безпідставному поновленні строку на апеляційне оскарження, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2021.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Полтавського районного суду Полтавської області.
Справа № 545/2799/20 надійшла до Верховного Суду 12 серпня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті інтернет-видання "Полтавщина" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті, автором якої є ОСОБА_2, під назвою: " ІНФОРМАЦІЯ_2" розміщена інформація наступного змісту: Нардеп ОСОБА_2 у внутрішньому партійному чаті приєднався до обговорення "партійного …" з приводу продажу партійних квитків на місцевих виборах. За його словами, йому на округ "засунули персонажа з діагнозом "маніакальна шизофренія". "- Мені засунули персонажа з діагнозом "маніакальна шизофренія", який в 2017 році вбив людину "І до кого не звернусь - 0".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що відбулось поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет широкому колу осіб, яка стосується позивача, оскільки вживається його прізвище, ім`я та по батькові, займана виборна посада. Між тим він не перебуває на обліку у психіатра з будь-яких психічних захворювань, не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимостей.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись до суду з цим позовом, позивач просив визнати недостовірними відомості, викладені у статті, розміщеній на інтернет-ресурсі, вважаючи ці відомості інформацією, що порочить його честь, гідність, ділову репутацію і є негативною, спростувати ці відомості та стягнути моральну шкоду.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову та скасовуючи рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що є підстави для часткового задоволення позову.
Касаційний суд не може в повній мірі погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) та від 02 лютого 2022 року у справі № 199/4585/18 (провадження № 61-5734св21) зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
У пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено висновок, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства у адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адрес українського сегменту мережі Інтернет.