Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 638/18616/18
провадження № 61-10762св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа - державний реєстратор Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павло Геннадійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року в складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Тичкової О. Ю., у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - державний реєстратор Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павло Геннадійович, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання правочинів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - державний реєстратор Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко П. Г. (далі - державний реєстратор Луценко П. Г.), про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання правочинів недійсними.
В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада зазначала, що Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_5 від 15 жовтня 2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1 встановлено, що дозвільні документи на будівництво за вищевказаною адресою відсутні.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) встановлено, що житловий будинок літ. "М-2" загальною площею 327,4 кв. м, житловою площею 109,7 кв. м на АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 6310136300:08:044:0018 належать ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 15 серпня 2018 року за № 1767.
Крім того, в Державному реєстрі наявна інформація стосовно внесення змін у вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101), а саме: на підставі рішення державного реєстратора Луценка П. Г. від 19 липня 2018 року індексний номер 42160269 до Державного реєстру додано новий житловий будинок літ. "М-2", загальною площею 327,4 кв. м.
Житловий будинок літ. "М-2" став існувати як єдиний об`єкт нерухомого майна разом із житловим будинком літ. "А-1" (під одним реєстраційним номером), а право власності набуто по 1/2 частці за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Підставою для державної реєстрації вказаних змін стали: договір дарування від 27 травня 2005 року, посвідчений Десятою Харківською державною нотаріальною конторою, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2006 року в справі № 2-4224 та довідка від 11 липня 2018 року № 180711/11, видана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 .
Зазначає, що до цього житловий будинок літ. "А-1" на підставі правовстановлюючих документів 2005-2006 років належав ОСОБА_2 (1/2, 4/20 та 2/10 частки) та ОСОБА_3 (5/10 та 1/20 частка).
Однак 19 липня 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стали власниками спільної часткової власності житлових будинків літ. "А-1" та "М-2" (якого раніше не існувало) на підставі вищезазначених документів.
Тобто на підставі довідки від 11 липня 2018 року № 180711/11, виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (номер запису про право власності 27135451), було внесено до Державного реєстру житловий будинок літ. "М-2" загальною площею 327,4 кв. м, житловою площею 109,7 кв. м.
У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д., право приватної власності на житлові будинки літ. "А-1" та "М-2" на АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_4 (номер запису про право власності 27266423).
У подальшому, право власності на житловий будинок літ. "М-2" та житловий будинок літ. "А-1" на підставі договору дарування від 15 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А. В., перейшло до ОСОБА_1 (номер запису про право власності 27503919).
Позивач вважає, що наявне порушення вимог законодавства при реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, оскільки державним реєстратором усупереч встановленого порядку зареєстровано право на об`єкт самочинного будівництва, оскільки дозвільні документи на будівництво житлового будинку літ. "М-2" відсутні. Реєстрація прав на спірний об`єкт робить неможливим проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідних перевірок.
Вказує, що з огляду на наведені обставини щодо відсутності в реєстрі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів відомостей щодо житлового будинку літ. "М-2", він є самочинним будівництвом відповідно до положень статті 376 ЦК України, тому особа, яка здійснила таке будівництво, не набуває права власності на нього, у зв`язку з чим подальше його відчуження за договорами купівлі-продажу та дарування суперечить чинному законодавству та не породжує нових прав для набувачів об`єкта.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
- скасувати рішення державного реєстратора Луценка П. Г. від 19 липня 2018 року індексний номер 42160269, яким внесено зміни, а саме: зареєстровано право власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. "М-2" на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 липня 2018 року № 655, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д., відповідно до якого ОСОБА_4 набула право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. "М-2" на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101);
- визнати недійсним договір дарування від 15 серпня 2018 року № 1761, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А. В., відповідно до якого ОСОБА_1 прийняв у дар об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. "М-2" на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101).
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2020 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено повністю.
Скасовано рішення державного реєстратора Луценка П. Г. від 19 липня 2018 року індексний номер 42160269, яким внесено зміни, а саме: зареєстровано право власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна - житловий будинок літ. "М-2" на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101).
Визнано недійсним та скасовано договір купівлі-продажу від 30 липня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим С. Д., укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку літ. "М-2" на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101).
Визнано недійсним та скасовано договір дарування від 15 серпня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бакумовою А. В., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, про дарування об`єкта нерухомого майна - житлового будинку літ. "М-2" на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що документи, надані державному реєстратору Луценку П. Г., не відповідали вимогам законодавства, у зв`язку з чим не підлягало державній реєстрації право власності на житловий будинок літ. "М-2" на АДРЕСА_1 . Діями державного реєстратора порушено інтереси громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада, оскільки прийнятим рішенням державний реєстратор фактично легалізував самочинне будівництво на території міста Харкова. Врахувавши те, що спірний житловий будинок літ. "М-2" є об`єктом самочинного будівництва, суд дійшов висновку, що подальші дії з відчуження вказаного об`єкта, право власності на який зареєстровано в порушення встановленого порядку, є незаконними та підлягають скасуванню.
Щодо застосування позовної давності суд зазначив, що у спірних правовідносинах строки не пропущено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що державна реєстрація речового права та укладення договору купівлі-продажу і договору дарування не змінює правової природи самочинного будівництва та не позбавляє органи державного архітектурно-будівельного контролю владних повноважень щодо усунення встановлених порушень у сфері містобудівної діяльності, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень. Так, суд зазначив, що ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об`єкта нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису та у разі невиконання такого припису в установлений строк, - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних із таким знесенням.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 червня 2021 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2021 року та залишити в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2020 року.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року в справі № 907/710/17, від 30 травня 2019 року в справі № 922/2598/18 (пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що проведена спірна реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт будівництва унеможливлює реалізацію Інспекцією проведення контрольних повноважень за дотриманням вимог містобудівного законодавства щодо зазначеного самочинного об`єкта будівництва, оскільки це суперечить пункту 5 частини другої статті 26 та статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Встановлення факту самочинного будівництва і незаконність реєстрації права власності можливе лише судом, орган державного архітектурно-будівельного контролю не наділений повноваженнями встановлювати законність дій державного реєстратора.
Також зазначає, що висновки апеляційного суду про те, що ефективним способом відновлення порушених прав та інтересів Інспекції було б видання припису про усунення порушень містобудівного законодавства, та у випадку не виконання вимог припису, - звернення до суду із позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва, є помилковими, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував тієї обставини, що рішення суду про знесення об`єкта самочинного будівництва не призведе до автоматичного припинення права власності на цей об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Також заявник не погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові. Зазначає, що ні Конституцією, ні жодним законом України не передбачено можливості відмови в позові у випадку, якщо спосіб захисту є неефективним чи не передбачений законом або договором, оскільки це обмежує законодавчо встановлений принцип цивільного права, за яким право на обрання певного способу захисту порушеного права належить позивачу і обмежується лише у випадках, прямо передбачених законом. Тому висновок про відмову в задоволенні позову через обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту порушеного права є перешкодою у доступі до правосуддя, а відтак - порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Дзержинського районного суду м. Харкова.
Справа надійшла до Верховного Суду у серпні 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Крім того, зазначає, що рішення Харківської міської ради від 08 серпня 2018 року № 524 "Про надання фізичним особам дозволу на здійснення правочинів", підписане заступником міського голови з питань здоров`я та соціального захисту населення та заступником міського голови керуючим справами виконавчого комітету міської ради, в якому надано дозвіл на здійснення оспорюваного правочину. Також зазначає, що власником будинку є неповнолітня дитина ОСОБА_1, 2004 року народження.
Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_5 від 15 жовтня 2018 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_1 встановлено, що в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо об`єкта за вищевказаною адресою (т. 1 а. с. 24).
Згідно з деталізованою інформаційною довідкою з Державного реєстру житловий будинок літ. "М-2" загальною площею 327,4 кв. м, житловою площею 109,7 кв. м на АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га з кадастровим номером 6310136300:08:044:0018 належать ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 15 серпня 2018 року № 1767 (т. 1 а. с. 16-22).
Також у Державному реєстрі наявна інформація стосовно внесення змін у вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1603518363101), а саме: рішенням державного реєстратора Луценка П. Г. від 19 липня 2018 року індексний номер рішення 42160269 до Державного реєстру речових прав додано новий житловий будинок літ. "М-2", загальною площею 327,4 кв. м.
Так, житловий будинок літ. "М-2" став існувати як єдиний об`єкт нерухомого майна разом з житловим будинком літ. "А-1" (під одним реєстраційним номером), а право власності набуто по 1/2 частці за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
До цього житловий будинок літ. "А-1" на підставі правовстановлюючих документів 2005-2006 років належав ОСОБА_2 (1/2, 4/20 та 2/10 частки) та ОСОБА_3 (5/10 та 1/20 частки).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 05 листопада 1997 року № 6-1783 ОСОБА_8 отримала у власність у порядку спадкування 7/10 часток житлового будинку літ. "А-1" на АДРЕСА_1, який складався із житлового будинку літ. "А-1", житловою площею 40,5 кв. м, та надвірні будівлі при цьому будинку: сарай - літ. "Б", льохи - літ. "В, Г", вбиральня - літ. "Д", огорожа - № 1-3, замощення І (далі - житловий будинок літ. "А-1" та надвірні будівлі) (т. 3 а. с. 113).