Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 278/3048/19
провадження № 61-3977св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Галацевич О. М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_5, про зняття з реєстраційного обліку та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом, який уточнено у лютому 2020 року, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_5, про зняття з реєстраційного обліку та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та земельною ділянкою.
На обґрунтування позовних вимог вказано, що згідно зі статтею 37 Закону України "Про іпотеку" право власності на житловий будинок, загальною площею 151,2 кв. м та земельну ділянку, площею 1000 кв. м, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки - 1822081200:03:001:0378, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, було перереєстровано за ТОВ "Кредитні ініціативи", що належала на праві власності ОСОБА_1 .
Правовою підставою для реєстрації права власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на нерухоме майно є відповідне застереження в договорі іпотеки, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 серпня 2019 року № 176928593 за ТОВ "Кредитні ініціативи" зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 151,2 кв. м та земельну ділянку, площею 1000 кв. м, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної, ділянки - 1822081200:03:001:0378, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 04 грудня 2019 року № 1861, виданою управлінням з розвитку села Вереси Житомирської міської ради, за адресою: 1-й пров. Панаса Мирного, 3, с. Вереси, Житомирський р-н, Житомирська обл. зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 - син, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 - дочка, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Оскільки законним власником вказаного житлового будинку та земельної ділянки є ТОВ "Кредитні ініціативи", то в силу статті 317 ЦК України відповідач ОСОБА_1, втративши право власності на будинок, одночасно із його членами сімʼї втратили право користування будинком.
Таким чином, подальше користування відповідачами будинком, що належить на праві власності ТОВ "Кредитні ініціативи", та не бажання добровільно змінити адресу державної реєстрації місця проживання, перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися нерухомим майном на свій розсуд, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси ТОВ "Кредитні ініціативи".
Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати відповідачів такими, що втратили право користування цим житловим будинком та земельною ділянкою площею 1000 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 1822081200:03:001:0378.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2020 року позов задоволено частково. Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовлено у задоволенні позовних вимог про зняття відповідачів із реєстрації та визнання їх такими, що втратили право користування земельною ділянкою. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірне житлове приміщення було набуте за рахунок кредитних коштів, повернення яких забезпечено іпотекою цього житла, тому відповідачі можуть бути визнані такими, що втратили право користування цим житлом, оскільки їхня реєстрація у ньому здійснює перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпорядження майном.
У задоволенні позовної вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування земельною ділянкою, відмовлено у звʼязку з відсутністю доказів наявності в останніх такого права.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зняття відповідачів з реєстраційного обліку, виходив із того, що суд не вправі втручатися в роботу органів реєстрації.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 березня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Ревуцького С. Б., який діє в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково.
Скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 23 грудня 2020 року в частині визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірне житлове приміщення було придбано не за рахунок кредиту, повернення якого забезпечено іпотекою цього приміщення, а тому, враховуючи положення частини другої статті 109 ЖК України, виселення відповідачів без надання їм іншого житлового приміщення не допускається.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У травні 2022 року ТОВ "Кредитні Ініціативи" через свого представника звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим будинком.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 199/3679/15, від 16 вересня 2020 року у справі № 442/328/19, від 27 січня 2021 року у справі № 754/14503/16-ц, від 09 червня 2021 року у справі № 347/1073/19, від 23 червня 2021 року у справі № 279/2993/19.
ТОВ "Кредитні ініціативи" вказує, що, як вбачається зі змісту кредитного договору та договору іпотеки, з урахуванням змін до цих договорів, за кредитні кошти будувався саме предмет іпотеки, а отже, предмет іпотеки придбаний/набутий за кредитні кошти.
Жодних документів щодо того, що ОСОБА_1 витратив хоча б частину власних коштів на будівництво будинку, ним не надано.
Позовні вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи" як нового власника цілком правомірні, оскільки виселення громадян без надання іншого постійного житла при зверненні стягнення на предмет іпотеки допускається, якщо це майно було придбано за кредитні кошти.
Відповідачі не використовували тривалий час будинок для проживання як до звернення стягнення на предмет іпотеки, так і весь період після набуття на нього права власності ТОВ "Кредитні ініціативи", що є підставою для втрати користування та свідчить про наявність у відповідачів іншого житла.
Вказує, що відповідачі вже тривалий час на постійній основі проживають за кордоном, а тому, якщо особа має інше місце постійного проживання і не обовʼязково на праві власності, то виселення або визнання особи такою, що втратила право користування житлом можливе без надання іншого житла.
Щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права скаржник зазначає, що суд надав перевагу не перевіреним належним чином доводам відповідача, проігнорувавши при цьому належні та допустимі докази позивача, чим порушив рівність сторін у процесі.
Аргументи інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 278/3048/19 з Житомирського районного суду Житомирської області. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 21 березня 2022 року.
У серпні 2022 року справа № 278/3048/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 04 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк) та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № ф-295 для будівництва жилого будинку на суму 18 300,00 дол. США строком до 03 червня 2027 року, а 23 листопада 2007 року - договір про внесення змін і доповнень до вказаного договору, яким збільшено розмір кредиту до 57 300,00 дол. США (а. с. 171-185).
07 червня 2007 року ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № 2795, предметом якого є земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд № НОМЕР_1 площею 1000 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 1822081200:03:001:0378 (а. с. 4, 5).
30 листопада 2007 року ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін та доповнень до вищезазначеного договору іпотеки, яким було доповнено договір положенням про те, що предметом іпотеки, окрім вищезазначеної земельної ділянки, є об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 09 серпня 2019 року № 176928593 за ТОВ "Кредитні ініціативи" 26 липня 2019 року було зареєстровано право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі: повідомлення про вручення поштового відправлення від 25 січня 2019 року; кредитного договору
від 04 червня 2007 року, серія та номер: Ф-295; договору про внесення змін
від 23 вересня 2009 року, серія та номер: 3/02 Ф-295; іпотечного договору
від 07 червня 2007 року, серія та номер: 2795; вимоги ТОВ "Кредитні ініціативи"; договору про внесення змін та доповнень від 07 червня 2007 року, серія та номер: 2795; договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року, серія та номер: 142 (а. с. 7).
За інформацією управління з розвитку села Вереси Житомирської міської ради у житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 40).
У жовтні 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи" надіслало ОСОБА_1 вимогу про добровільне виселення всіх мешканців із житлового будинку, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 8, 9).
Зі змісту листа Головного центру обробки спеціальної інформації від 04 червня 2020 року № 0.184-16149/0/15-20 вбачається, що ОСОБА_1 здійснив виїзд за межі України 29 травня 2019 року, ОСОБА_2 - 30 грудня 2019 року, ОСОБА_3 - 30 серпня 2019 року, ОСОБА_4 - 30 грудня 2019 року. Інформація про в`їзд останніх в Україну в термін до 03 червня 2020 року відсутня (а. с. 155).
Як убачається з листа Служби (Управління) у справах дітей Житомирської міської ради, остання тричі запрошувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на засідання комісії для розгляду питання про надання висновку органу опіки та піклування у зв`язку з розглядом цієї справи (а. с. 169).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.