ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8532/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - Пшевлоцький Ю.М. (адвокат),
третьої особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2022 (у складі колегії суддів: Кощеєв І.М (головуючий), Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2022 (суддя Кеся Н.Б.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
до Приватного акціонерного товариства "Київстар"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дніпровський державний технічний університет
про стягнення заборгованості з неустойки та виселення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Фонд, Позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - ПАТ "Київстар", Відповідач) про стягнення заборгованості з неустойки у розмірі 6 801,32 грн та виселення Відповідача з незаконно займаного нерухомого майна, що належить до державної власності - частина приміщення підвалу та частина зовнішньої поверхні стіни (реєстровий номер 02070737.1.ВГАБЖН022) загальною площею 1,8 (0,6+1,2) кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), вул. Дніпробудівська, 2, підвальне приміщення 4-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпровського державного технічного університету.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним користуванням Відповідачем нерухомим майном, що належить до державної власності, оскільки договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-5727-ОД від 31.03.2015 є припиненим.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2022 у справі № 904/8532/21, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Київстар" на користь Фонду до Державного бюджету України, заборгованість з неустойки у розмірі 2 478,31 грн та 3 097,16 грн судового збору. Виселено ПАТ "Київстар" з незаконно займаного нерухомого майна, що належить до державної власності - частина приміщення підвалу та частина зовнішньої поверхні стіни загальною площею 1,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам`янське), вул. Дніпробудівська, 2, підвальне приміщення 4-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпровського державного технічного університету. В іншій частині позову відмовлено.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що положення частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (№ 2269-XII) та положення статті 764 Цивільного кодексу України свідчать про те, що заперечення орендодавця проти користування орендованим приміщенням протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди є самостійним юридичним фактом, який припиняє правовідносини сторін.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ПАТ "Київстар" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 911/928/18, від 19.11.2019 у справі № 922/781/19, від 05.06.2019 у справі № 910/6828/18, від 15.02.2022 № 916/1093/21, від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та ухвалах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 914/1275/20, від 07.04.2020 у справі № 916/994/20.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Фонд просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 31.03.2015 між Фондом (Орендодавець) та ПАТ "Київстар" (Орендар) укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 12/02-5727-ОД, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно частини приміщення підвалу та частини зовнішньої поверхні стіни (реєстровий номер 02070737.1.ВГАБЖН022) загальною площею 1,8 (0,6+1,2) кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 2 підвальне приміщення 4-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Дніпродзержинського державного технічного університету, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на "30" жовтня 2014 і становить за незалежною оцінкою 2 683,00 грн.
4.2. Відповідно до пункту 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення оператора телекомунікацій, який надає послуги з рухомого зв`язку. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
4.3. У разі припинення або розірвання Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла в повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (пункт 3.12 договору).
4.4. Пунктом 5.16 договору визначено, що у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, орендар зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу).
4.5. Відповідно до пункт 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.
4.6. Чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку дії, на який його було укладено (пункт 10.6. договору).
4.7. Згідно з пунктом 10.11 договору, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.
4.8. Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що до вищезазначеного договору неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо його дії. Востаннє додатковою угодою від 29.05.2017 строк дії укладеного між сторонами договору оренди продовжено до 29.02.2020.
4.9. 16.01.2020 Відповідач звернувся до Позивача з листом вих. № 1025/07, в якому просив останнього продовжити термін дії договору оренди строком на 2 роки 11 місяців.
4.10. Листом від 27.01.2020 № 07-02-00575 Фонд звернувся до органу уповноваженого управляти об`єктом оренди за договором - Міністерства освіти і науки України, в якому просив надати погодження стосовно продовження вказаного договору оренди, проте, відповіді на вищевказаний запит не отримав.
4.11. 30.03.2020 Позивач направив на адресу Відповідача та Балансоутримувачу лист вих. № 11-02-01558 від 16.03.2020 "Про припинення договору оренди", в якому повідомив про те, що відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди 29.02.2020, враховуючи невиконання орендарем умов договору оренди - договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.03.2015 № 12/02-5727-ОД припинений з 01.03.2020.
Позивач також просив терміново, у відповідності до умов договору оренди повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу, та надати один примірник акту Орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря.
Додатково Позивач нагадав про те, що закінчення строку дії договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу та звернув увагу, що, у разі ненадання Відповідачем акта приймання-передачі Фондом відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, буде проведена робота щодо нарахування та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
4.12. Направлення вищезазначеного листа підтверджується копією фіскального чеку від 30.03.2020, який свідчить про направлення кореспонденції в останній робочий день строку, оскільки за правилами обчислення строків у місяцях відповідне число місяця припадає на вихідний день.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. У пункті 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
5.3. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
5.4. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
5.5. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
5.6. Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
5.7. Згідно із частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.8. Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору в його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
5.9. Аналогічні положення визначені у частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.10. У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
5.11. Відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
5.12. Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди або протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 25.05.2021 у справі № 910/9949/20, від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.
5.13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 також зазначила, що здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб`єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у такій діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов`язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. З викладеного, зокрема, випливає обов`язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.
Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов`язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.
Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця, як власника майна, володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у виді припинення чи продовження договору є пов`язаним із дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
5.14. За змістом частин першої, другої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.