ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/11452/19
адміністративне провадження № К/9901/25396/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів: Коротких А.Ю., Федотова І.В.)
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Солді і Ко" (далі - позивач, ПАТ "Солді і Ко") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офісу ВПП ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2019 №0002914917.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, подану вперше 24 січня 2020 року (що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м.Києва), ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року повернуто апелянту (а.с.182)
Вдруге апеляційна скарга була подана Офісом великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) 27 липня 2020 року (що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м.Києва, а.с.194). Разом з тим, скаржником у апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з платіжним дорученням про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку, у якій необхідно вказати підстави для поновлення строку та роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем надано клопотання, в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року, вказуючи на те, що після відновлення можливості проведення операцій переведення бюджетних асигнувань, контролюючим органом здійснено невідкладні заходи по сплаті судового збору, внаслідок чого скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги. Також відповідач вказував, що вперше апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують повноваження представника Офісу ВПП ДПС на подання апеляційної скарги в порядку самопредставництва. На переконання Офісу великих платників податків ДПС, приведення апеляційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до апеляційного суду є підставою для поновлення пропущеного строку раніше поданої апеляційної скарги. Відповідач вважає, що відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо можливості Олійник Л.О. здійснювати представництво Офісу великих платників податків ДПС.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року в справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Солді і Ко" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/11452/19 витребував з суду першої інстанції.
04 березня 2021 року справа № 640/11452/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також ураховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.