1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 420/5932/20

адміністративне провадження № К/9901/36342/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у складі головуючого судді Тарасишиної О.М. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г. у справі № 420/5932/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стат Холдінг" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стат Холдінг" (далі - позивач, ТОВ "Стат Холдінг") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області, контролюючий орган), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 червня 2020 року № 0012050402, № 0000970402, № 0012040402;

- зобов`язати внести в Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "Стат Холдінг" у розмірі 43 095 429 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом від 06.04.2020 № 12/04 (вх. № ДПС від 07.04.2020 № 15797/10/15-32) ТОВ "Стат Холдінг" повідомило відповідача про втрату документів за період з 01.01.2020 по теперішній час. Однак контролюючий орган на порушення приписів пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України щодо перенесення строків проведення перевірок до дати відновлення та надання документів до перевірки, видав наказ, на підставі якого провів перевірку позивача, що мало наслідком прийняття протиправних рішень та вчинення протиправних дій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, адміністративний позов ТОВ "Стат Холдінг" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.06.2020 № 0012050402, № 0000970402, № 0012040402.

У решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Стат Холдінг" витрати у розмірі 21 020 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв не у спосіб, що передбачений статтею 44 Податкового кодексу України, оскільки не переніс терміни проведення перевірки, чим позбавив права позивача на відновлення втрачених документів та надання їх для перевірки. Разом із тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодження суми бюджетного відшкодування ТОВ "Стат Холдінг" у розмірі 43 095 429 грн є передчасною та заявлена на майбутнє, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

ТОВ "Стат Холдінг" подано до ГУ ДПС в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року (від 20.03.2020) разом із розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (додаток 3 до декларації з ПДВ), а також уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації, сформована з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, у загальній сумі 43 095 429 грн, у тому числі й лютий 2020 року.

ГУ ДПС в Одеській області на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 3 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, за наслідками якої складено акт від 18.05.2020 № 417/15-32-04-02/43360812.

Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. "а" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, абзаців "б", "в" п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 5, 8, 12, 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, внаслідок чого занижено значення рядку 1.1 декларації з ПДВ "Операції на митній території України, що оподатковується ставкою" на суму ПДВ 43 095 429 грн (у тому числі за січень 2020 року 14 619 118 грн, за лютий 2020 року 28 476 311 грн), що призвело до завищення від`ємного значення (р. 19 декларації з ПДВ) з податку на додану вартість за лютий 2020 року у розмірі 43 095 429 грн. Зазначене, у свою чергу, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 43 095 429 грн.;

- п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у січні та лютому 2020 року всього на суму 43 095 429 грн.

Підставою для таких висновків відповідача стало ненадання позивачем у ході перевірки первинних документів на підтвердження нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке в подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податків за декларацією з ПДВ за лютий 2020 року.

09 червня 2020 року за результатами перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000970402, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 43 095 429 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 10 773 857 грн;

- № 0012050402, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% на суму податку на додану вартість 7 309 559 грн за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування;

- № 0012040402, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 14 619 118 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач, посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як підставу касаційного оскарження судових рішень, зазначає про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 820/15224/14. Контролюючий орган уважає, що положення пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України мають застосовуватися виключно у взаємозв`язку з пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88). Такий підхід дозволить визначити перелік, які саме первинні документи втрачені/пошкоджені, за який період та чи відносяться вони до предмету перевірки, що і надасть підставу контролюючому органу переносити терміни проведення перевірки на визначений законом строк.

На думку відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій при дослідженні первинних документів, які не було надано під час перевірки, фактично перебрали на себе повноваження контролюючого органу, тоді як завданням суду у даному випадку є не перевірка правильності формування платником податків показників податкової звітності, які були предметом позапланової перевірки, а перевірка відповідності спірних податкових повідомлень-рішень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також ГУ ДПС в Одеській області посилалося на інформацію, отриману на запит від Національного антикорупційного бюро України, в якій повідомлялося про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000529 від 21.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. У межах указаного кримінального провадження проведено обшуки за місцем знаходження складських приміщень ряду суб`єктів господарювання, у тому числі і ТОВ "Стат Холдінг", за результатами яких не виявлено товарів, за рахунок придбання яких сформовано від`ємне значення ПДВ та, як наслідок, заявлено його до бюджетного відшкодування. Окрім того, більшість складських приміщень не придатні для зберігання товарів, які придбавалися підприємствами, або ж за своїм обсягом не могли б його вмістити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 820/15224/14, з підстав, наведених відповідачем у касаційній скарзі, відсутня.

По-перше, відповідно до п. 1.1 Положення № 88, норми даного нормативно-правового акта застосовуються виключно щодо установ, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету. Натомість ТОВ "Стат Холдінг" не є підприємством, яке фінансується за рахунок бюджету, а тому Положення № 88 на нього не розповсюджується.

По-друге, положення абзацу 3 пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України містить імперативну норму щодо перенесення строків проведення перевірки у зв`язку з повідомленням про втрату документів. ТОВ "Стат Холдінг" виконало покладений на нього обов`язок щодо повідомлення про втрату документів. Проте контролюючий орган не зупинив проведення перевірки до відновлення втрачених документів на термін до 90 календарних днів та провів перевірку без дослідження первинних документів, чим позбавив права позивача на відновлення втрачених документів та надання їх до перевірки.

Позивач уважає безпідставним посилання відповідача на лист НАБУ від 11.12.2020, оскільки він містить лише оціночне судження правоохоронного органу і не є доказом існування або відсутності певних фактів у розумінні частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з підпунктом ґ) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У пункті 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.


................
Перейти до повного тексту