ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 120/4268/19-а
адміністративне провадження № К/990/20080/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"
про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у складі судді Бошкової Ю.М. від 10 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Залімського І.Г., Мацького Є.М., Сушка О.О. від 21 березня 2022 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП, позивач) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі - КП "Вінницяміськтеплоенерго", відповідач) у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила суд стягнути з КП "Вінницяміськтеплоенерго" заборгованість у розмірі 3 547 846,67 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 3 липня 2019 року по 18 липня 2019 року НКРЕКП проведено перевірку дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, за результатами якої складено акти № 242, 243, 244, 245, 246. На підставі зазначених актів винесено постанови № 1639 про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії в сумі 85 000,00 грн; № 1640 про накладення штрафу за несплату внесків на регулювання та здійснення заходів державного регулювання в сумі 572,50 грн; № 1641 про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання в сумі 1 700 000,00 грн; № 1642 про накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії в сумі 85000,00 грн. Станом на момент подачі позову загальна сума, що підлягає стягненню становить 3 741 145,00 грн; у добровільному порядку сплачена не була, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем штрафні санкції та пеню на загальну суму 3 547 846,67 грн не сплачено, підстави сплати відповідачем суми штрафних санкцій та пені підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, КП "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення частини п`ятої статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", пункту 19 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270), у зв`язку з чим дійшли неправильних висновків про доведеність факту направлення відповідачу копій постанов про накладення штрафів. Скаржник вказує, що позивач порушив порядок надіслання постанов про накладення штрафу, оскільки направив лист без опису вкладення, а тому твердження судів попередніх інстанцій про отримання 12 серпня 2019 року копій саме чотирьох постанов про накладення штрафу, на думку скаржника, є безпідставними.
7. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, яку мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - щодо визначення моменту, з якого починається відлік 30-денного строку на добровільне виконання суб`єктом господарювання рішення НКРЕКП про накладення штрафної санкції у разі порушення НКРЕКП порядку направлення відповідного рішення суб`єкту господарювання.
8. Від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу КП "Вінницяміськтеплоенерго", в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильних висновків про те, що НКРЕКП вжила усіх заходів для направлення відповідачу постанов про накладення штрафу, які він отримав 12 серпня 2019 року, але не виконав у добровільному порядку у повній мірі; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційну скаргу подано до суду 1 серпня 2022 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 120/4268/19-а, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу КП "Вінницяміськтеплоенерго".
11. Представником КП "Вінницяміськтеплоенерго" подано клопотання про зупинення виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій до закінчення перегляду справи у касаційному порядку, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що постановою № 1639 від 1 серпня 2019 року "Про накладення штрафу на КП "Вінницяміськтеплоенерго" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії.
13. Постановою № 1640 від 1 серпня 2019 року "Про накладення штрафу на КП "Вінницяміськтеплоенерго" за несплату внесків на регулювання та здійснення заходів державного регулювання" накладено штраф у розмірі 572,50 грн за несплату внесків на регулювання протягом І-ІV кварталів 2018 року.
14. Постановою № 1641 від 1 серпня 2019 року "Про накладення штрафу на КП "Вінницяміськтеплоенерго" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії.
15. Постановою № 1642 від 1 серпня 2019 року "Про накладення штрафу на КП "Вінницяміськтеплоенерго" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання" накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн.
16. Постанова № 1641 від 1 серпня 2019 року була предметом судового оскарження у справі за позовом КП "Вінницяміськтеплоенерго" до НКРЕКП про визнання протиправною та скасування постанови.
17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу КП "Вінницяміськтеплоенерго" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року, яким відмовлено у задоволенні позову КП "Вінницяміськтеплоенерго" про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП № 1641 від 1 вересня 2019 року, - без змін.
18. Постанови НКРЕКП від 1 серпня 2019 року № № 1639, 1640, 1641 направлено на адресу відповідача 6 серпня 2019 року, а постанову від 1 серпня 2019 року № 1642 направлено на адресу відповідача 7 серпня 2019 року, що підтверджується копіями реєстраційних карток від 6 серпня 2019 року, копіями списків відправлення по Україні від 6 серпня 2019 року та 7 вересня 2019 року; копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, згідно яких зазначені постанови вручено відповідачу 12 серпня 2019 року.
19. Зазначена сума штрафів та нарахованої пені відповідачем у повному обсязі сплачена не була.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
23. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
27. Доводом касаційної скарги є неправильне застосування, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій положень частини п`ятої статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", пункту 19 Правил № 270.
28. Неправильність застосування судами попередніх інстанцій вищезазначених правових норм скаржник вбачає у тому, що НКРЕКП надіслала постанови про накладення штрафу рекомендованими листами без опису вкладення, а тому неможливо визначити, які саме документи надійшли від позивача та, відповідно, були отримані відповідачем.
29. Скаржник стверджує, що ним отримано лише дві постанови про накладення штрафу, а суди попередніх інстанцій встановили обставини справи, зокрема, факт отримання відповідачем усіх чотирьох постанов про накладення штрафу 12 серпня 2019 року, на підставі неналежних доказів, а саме - копій реєстраційних карток від 6 серпня 2019 року № 419/14.1.1-19 та № 284/14.2.2-19, копій списків відправлення по Україні від 6 серпня 2019 року та 7 вересня 2019 року, копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, з яких не можливо встановити, які саме документи були отримані КП "Вінницяміськтеплоенерго".
30. На цій підставі скаржник зазначає також про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме - статей 73-76 КАС України, якими визначено, що докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
31. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
32. Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
33. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до частини другої цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
34. Відповідно до статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу".
Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
35. Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
36. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 8 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 1 серпня 2019 року за результатом розгляду актів перевірки № № 242, 243, 244, 245, 246 на засіданні НКРЕКП винесено постанови № № 1639, 1640, 1641, 1642 про накладення на КП "Вінницяміськтеплоенерго" штрафу за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання; несплату внесків на регулювання та здійснення заходів державного регулювання; за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання; за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії та за несвоєчасну сплату штрафу нараховано пеню.
38. Судами також встановлено, що відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначив, що штраф, накладений постановою № 1639, був сплачений підприємством 5 листопада 2019 року; штраф, накладений постановою № 1640, сплачений підприємством в повному обсязі 30 жовтня 2019 року; штраф, накладений постановою № 1642, сплачений 28 листопада 2019 року, а постанову № 1641 оскаржено до суду.
39. З огляду на це, судами встановлено, що сума заборгованості у розмірі 3 547 846,67 грн, щодо якої позивач звернувся з позовом у цій справі, складається з: 62 434,35 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу за постановою № 1639, 412,32 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу за постановою № 1640, 85 000,00 грн пені за несвоєчасну сплату штрафу за постановою № 1642, та 1 700 000,00 штрафу за постановою № 1641 та 1 700 000,00 пені за несвоєчасну сплату штрафу за цією постановою.
40. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постанови про накладення штрафу були направлені відповідачу двома конвертами - постанови № № 1639, 1640, 1641 разом в одному конверті, а постанова № 1642 - окремими конвертом; обидва поштові відправлення отримані відповідачем 12 серпня 2019 року.
41. На цій підставі суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки у встановлений частиною п`ятою статті 22 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" 30-денний строк з моменту отримання постанови про накладення штрафу відповідач у добровільному порядку не здійснив оплату, то НКРЕКП правомірно нараховано пеню у розмірі 1,5 відсотки від суми штрафу, але не більше розміру штрафної санкції, починаючи з 30 дня після отримання постанов № № 1639, 1640, 1641 та 1642 про накладення штрафу (11 вересня 2019 року) і до дати сплати штрафу (по постановах № № 1639, 1640 та 1642) або дати звернення до суду (по постанові № 1641).