ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 414/78/17
адміністративне провадження № К/9901/322/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 24.05.2017 (суддя Тесленко І.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 (колегія у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М.)
у справі № 414/78/17
за позовом ОСОБА_1
до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області
про визнання дій та рішення суб`єкта владних повноважень протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому просила:
- визнати дії відповідача у зв`язку з відмовою у перерахунку пенсії по втраті годувальника за період з 01.06.2008 по 01.06.2014 протиправними та відмінити рішення від 07.12.2015 № 62/Ф-14 та від 29.08.2016 № 347/Ф-11;
- зобов`язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії по втраті годувальника за період з 01.06.2008 по 01.06.2014 та виплатити заборгованість за цей період в сумі 21810,06 гривень;
- стягнути моральну шкоду в сумі 20000.00 гривень.
2. Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 24.05.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 11.11.1971.
6. Як вбачається з Свідоцтва про смерть від 13.01.1997, чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
7. Розпорядженням № 144766 від 09.09.2008 ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника - чоловіка ОСОБА_2 за її заявою від 01.09.2008.
8. Розмір пенсії на 16.09.2008 складав 999,72 грн, а з 01.10.2008 склав 1113,13 гривень.
9. ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах.
10. Відповідно до протоколу, померлий за життя отримував пенсію в розмірі 3200 карбованців.
11. Вважаючи, що пенсія її чоловіка складала 3200 грн (фактично карбованців), позивач 18.01.2017 звернулась до суду з позовом щодо неправомірності призначеного розміру пенсії по втраті годувальника, яка повинна складати 50% від пенсії чоловіка, тобто 1600 гривень.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що відповідачем протиправно нараховувалася їй пенсія по втраті годувальника у меншому розмірі.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідачем правильно призначений розмір пенсії по втраті годувальника та правомірно проводився перерахунок пенсії позивача.
15. Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, то з урахуванням того, що судом не було встановлено з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства України при призначенні та перерахунку позивачці пенсії у зв`язку із втратою годувальника, у тому числі незаконних дій або бездіяльності, а також того, що позивачкою не надано на підтвердження завдання їй моральної шкоди жодних доказів, ця вимога задоволенню не підлягає.
16. За висновком суду апеляційної інстанції, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішень у вигляді листів Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області вих. №62/Ф-14 від 07.12.2015 та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.08.2016 № 347/Ф-11 не підлягають задоволенню, оскільки неможливо вважати зазначені відповіді, наданих в межах Закону України " Про звернення громадян", рішеннями Пенсійного органу та, окрім того, вони надані за період, який не є спірним по даній справі.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами не прийнято до уваги той факт, що згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області № 21/Ф-14 від 30.03.2015, середній заробіток чоловіка за період роботи в ВАТ "Лисичанськвугілля" на шахті Кремінна з 01.10.1990 по 30.08.1992 становив 3272,97 грн, а тому при нарахуванні пенсії у зв`язку із втратою годувальника з 01.06.2008, 50% від заробітку чоловіка мало б становити 1636,48 грн, а не 1021,73 гривень.
18. У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Зазначає про те, що померлому чоловіку була призначена з 11.10.1992 пенсія за віком в сумі 3200 крб, що підтверджено протоколом управління про призначення пенсії, а також посвідченням за № НОМЕР_1 від 16.11.1992.
Указом Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25.08.1996 № 762/96 проведено грошову реформу в Україні та введено в обіг гривню, а тому розмір пенсії померлого чоловіка було перераховано на підставі положень цього Указу.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
20. Згідно касаційної скарги, позивач зазначає про необхідність визначення розміру пенсії у зв`язку із втратою годувальника, 50 % від заробітку чоловіка, який становив, на думку позивача 3272,97 гривень.
21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, померлому чоловіку позивача ОСОБА_3 була призначена пенсія за віком в сумі 3200 крб з 11.10.1992, що підтверджено протоколом відповідача про призначення пенсії, а також посвідченням за № НОМЕР_1 від 16.11.1992.
22. Указом Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25.08.1996 № 762/96 проведено грошову реформу в Україні та введено в обіг гривню. У п.3 зазначеного Указу встановлено, що українські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.