ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 754/11062/21
провадження № 51-750км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100030001762 від 29 червня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Дніпра, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого
за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 01 лютого 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_9 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року 9 місяців позбавлення волі.
На підставі статей 71, 72 КК України ОСОБА_1 до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2021 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2
ст. 185 КК України, за таких обставин.
29 червня 2021 року приблизно о 15:40 ОСОБА_1, перебуваючи в магазині "НЬЮ ЙОРКЕР", який розташований на вул. Г. Хоткевича, 1-В в м. Києві, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до стелажів
з товаром, з яких намагався повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ "НЬЮ ЙОРКЕР", а саме три пари чоловічих шортів сhіnо w bеlt nаvy загальною вартістю 1389,60 грн, які поклав до своєї сумки, пройшов через касову зону магазину без сплати за товар, виконавши при цьому всі дії, які вважав необхідними для доведення повторного таємного викрадення чужого майна до кінця, однак вказане кримінальне правопорушення до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки за межами розрахункової каси був зупинений працівником охорони магазину.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 листопада 2021 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону та вказуючи на недотримання механізму єдності правових позицій, викладених в рішеннях Верховного Суду, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник вказує на те,
що апеляційний суд не надав належної оцінки усім доводам його апеляційної скарги, внаслідок чого безпідставно залишив вирок місцевого суду без зміни. Зокрема, без належної відповіді залишились його доводи про те, що докази,
на яких ґрунтується обвинувальний вирок суду щодо ОСОБА_1,
є неналежними і недопустимими. Вважає, що слідчий під час проведення огляду місця події фактично провів обшук ОСОБА_1, що суперечить вимогам процесуального закону та вказує на недопустимість таких доказів, як протокол огляду місця події від 29 червня 2021 року та постанова про визнання речовими доказами речей, вилучених у нього 29 червня 2021 року. При цьому посилається
на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 13 лютого
2020 року (справа 755/6685/17) та від 21 жовтня 2021 року (справа 381/2316/17). Зазначає, що огляд місця події проводився з 18:40 до 19:20, а протокол затримання було оформлено о 21:20. При цьому протокол затримання не містить відомостей про проведення особистого обшуку ОСОБА_1 . Стверджує, що затримання його підзахисного відбулося з численними порушеннями вимог КПК України, а саме,
про сам факт затримання ОСОБА_1 було повідомлено через чотири години, протокол затримання складено більш ніж через п`ять годин після фактичного затримання, ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав, в тому числі і права
на захисника, огляд місця події затриманої особи проводився без захисника. Вказує на те, що працівниками поліції були допущені порушення вимог ч. 4
ст. 213 КПК України. Крім того, як зазначає захисник, протокол про перегляд та вивчення знятої інформації від 01 липня 2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 не може бути прийнятий судом як доказ, оскільки він лише фіксує покази підозрюваного і є позасудовим відбиранням показань стороною обвинувачення. Вважає посилання на вказаний протокол, як на доказ вини, порушенням принципу безпосередності дослідження доказів судом, що, на його думку, узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові
від 19 листопада 2019 року (справа 750/5745/15-к). Показання свідків
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважає неналежними доказами у справі, оскільки вони не вказують на те, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. З цих же підстав захисник вважає, що не можна брати до уваги і як доказ вини відеозапис на диску з камери відео спостереження магазину "НЬЮ ЙОРКЕР", оскільки на ньому не міститься відомостей того,
що ОСОБА_1 знімає кліпси з товару, кладе цей товар у свою сумку та виходить з ним з магазину. Інші докази у справі, на переконання захисника,
не доводять поза розумнім сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Захисник просив задовольнити його касаційну скаргу.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, вважав оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених
у касаційних скаргах.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які
є посилання в касаційній скарзі захисника, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до вимог
ст. 438 КПК України не підлягають перегляду у касаційному порядку.
Під час розгляду касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Як передбачено ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, встановлених цим Кодексом, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин,
які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити
з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати
на кожен із них вичерпну відповідь.
Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, та з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.
Зазначені вимоги закону в цьому провадженні були виконані належним чином.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник
ОСОБА_9, не погоджуючись із вироком місцевого суду щодо
ОСОБА_1, оскаржив його в апеляційному порядку.
Колегією суддів апеляційного суду при перевірці доводів апеляційної скарги захисника, які аналогічні доводам його касаційної скарги, встановлено, що судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
За фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції, викладених у вироку та перевірених апеляційним судом, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України колегія суддів касаційного суду вважає правильним і таким, що підтверджується зібраними доказами, перевіреними у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Так, у результаті судового провадження місцевий суд дійшов висновку
про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто в учиненні закінченого замаху на повторне таємне викрадення чужого майна. Такий висновок суд обґрунтував дослідженими безпосередньо в судовому засіданні доказами, зміст яких детально виклав у вироку.
Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.
Зазначена засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, та сформувати повне й об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в ході судового провадження засуджений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України не визнав.
Незважаючи на таку позицію засудженого, місцевий суд належним чином проаналізував і оцінив показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Крім того, суд першої інстанції в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 послався також на дані, що містяться: в протоколі огляду місця події від 29 червня 2021 року; довідці магазину "НЬЮ ЙОРКЕР" від 29 червня 2021 року щодо вартості товару; на продемонстрованому в судовому засіданні DVD-R диску, який визнаний речовим доказом та переглянутий протоколами здійснення перегляду та вивчення знятої інформації від 30 червня 2021 року та від 01 липня 2021 року; а також
на речові докази по справі (сумка чорного кольору, металевий предмет, схожий
на кліпсу, диск DVD-R з відеозаписом, шорти чоловічі сhіnо w bеlt nаvy в кількості
3-х штук).
Вищевказані докази об`єктивно узгоджуються між собою, а тому місцевий суд, проаналізувавши обставини кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, про що вірно ствердив і суд апеляційної інстанції.